Сайт Manifesto For Media Education продовжує збирати цікаві думки щодо медіаосвіти з усього світу – від Ісландії до Південної Африки. Про значення медіаграмотності для бразильського суспільства розповідає Алешандра Бужокас де Сікейра:

- У Бразилії медіаграмотність є одним із головних джерел посилення порівняно молодої демократії. Відносини між медіа та політиками у Бразилії є доволі специфічними: політики володіють телевізійними і радіомовними компаніями; медійне законодавство не змінювалось із 1964 року (із часів диктатури, коли телебачення було чорно-білим); питання концентрації медіавласності не регулюються жодним чином. Із 1988 року політики, пов’язані з трудовими рухами, намагаються переглянути засади регулювання медіагалузі, одначе більш консервативні політичні сили не хочуть втрачати владу над ЗМІ.

Тим часом багато громадських організацій беруть участь у проектах, пов’язаних із доступом до медіа, відтоді як 1985 року було ухвалено нову Конституцію. Ми маємо Національний форум демократизації медіа, Рух громадського радіо, проект «Міжголосся», Національну мережу медіаобсерваторій тощо. Ці організації поєднують зусилля для оприлюднення інформації про концентрацію медіавласності, процес ліцензування ЗМІ, моніторингу законодавчих дій та медійного контенту.

Крім того, є ще громадськість, яка має право на свободу слова, але не усвідомлює або не знає про це та інші свої слова. Тому в нашій країні медіаграмотність потрібна, щоб перекинути міст через прірву, що розділяє дії політиків та медійні потреби громадськості. Особисто я вважаю, що головна роль тут належить середній та вищій освіті, тому я зосереджую свої власні зусилля на тому, щоб впровадити курс медіаосвіти до навчальної програми федерального університету Тріанґуло Мінейро, де я викладаю.

Ми досліджуємо журналістські практики, контент та організацію ЗМІ у розрізі проблеми концентрацією влади, побічним ефектом якої є ефект нестачі різноманітності, плюралізму та балансу в медіа. Маючи результати своїх досліджень, ми гостро потребуємо їх конвертації в навчальні матеріали для освітніх закладів. Нам бракує медіаосвітнього досвіду, адже протягом 60-70-х років минулого століття, періоду, важливого для розвитку медіаосвіти на міжнародному рівні, ми жили під гнітом диктатури, що контролювала свободу слова і, звісно, медійний контент, освітню програму та навчальні матеріали. Тепер ми мусимо розвинути свої експертні знання якнайшвидше.

Наша перевага полягає в тому, що ми можемо переймати досвід інших країн і ділитися своїми знахідками із міжнародними партнерами, допомагаючи їм оцінити важливу роль медійної освіти у розвитку критичного мислення та громадянської активності.

Переклад – «Медіаграмотність»