Пізнати свій ґаджет

Письменник і культурний менеджер Андрій Тужиков у своїй справді короткій історії про ґаджети розповідає, що ми часто недооцінюємо техніку, обмежуємо її можливості лише до примітивних функцій. Чи знали ви, що потужності наших смартфонів вистачає на те, щоби прорахувати траєкторію польоту до Місяця й назад? Ці маленькі ґаджети вже давно не слугують лише для дзвінків, а перетворилися на портативні комп’ютери.

Чи багато хто замислюється над тим, як створили інтернет, яким був перший закодований шифр, що технічно передувало селфі, яке дехто з нас робить чи не щодня? Вільгельм Шикард, Блез Паскаль, Чарльз Беббідж — чи відомі вам ці імена? Завдяки винаходам цих науковців ми маємо можливість користуватися всіма благами інноваційних технологій. А про те, що першу у світі програму для аналітичної машини створила Ада Лавлейс, чули?

Фітнес-браслетам, MP3-плеєрам, сучасній фототехніці з мегачітким зображенням передували численні теорії й експерименти фізиків і математиків, які вивчали природні закони. Книжка Андрія Тужикова вчергове нагадує: цивілізація розвивається поступово.

До того ж у людей не було би потреби створювати нову техніку, якби не було потреби в комунікації, адже це явище ширше за просто спілкування.

Що собою являє комп’ютер з інтернетом? Як він створює картинки, зчитує й передає інформацію з іншого носія? Тужиков розповідає в деталях. Для цього винайшли мови кодування, й однією з найпоширеніших є мова HTML. Закодувати можна все, що завгодно, можна внести з реального світу у віртуальний будь-який об’єкт, навіть у режимі 3D.

На хакатонах (нон-стоп здибанках для розробників) виникають неймовірні ідеї, втілення яких дає черговий поступ для всього суспільства. Проте, до прикладу, Ілон Маск побоюється, що роботи можуть вийти з-під контролю й заволодіти світом.

Робот Софія, яку створено за «образом і подобою» Одрі Хепберн, Siri, яка може вмить віднайти та ввімкнути вашу улюблену пісню чи останню серію Гаррі Поттера, — це зразки штучного інтелекту. У книжці описано чимало можливих поворотів технологічного майбутнього. Автор інтригує своїми роздумами про те, на користь це для суспільства чи ні, й залишає місце для міркувань читача. Та нагадує один із законів робототехніки з оповідання Айзека Азімова: «Робот не може заподіяти шкоду людині або своєю бездіяльністю дозволити, щоб людині було заподіяно шкоду».

Окрім небезпеки штучного інтелекту на людей у мережі чекають інші ризики. Тож автор згадує і про кібербезпеку. Чим більше маємо техніки, акаунтів, приватних сторінок у соціальних мережах, тим легше отримати конфіденційну інформацію. Багато хто не раз вводив при реєстрації на той чи інший сайт дані, які для реєстрації не мали би бути потрібні, чи взагалі сканував свій паспорт і відправляв невідомо куди лише для того, щоб отримати доступ до потрібних вам файлів.

У книжці — кілька простих, але важливих порад, що можуть врятувати ґаджети та зберегти приватність, а інколи й життя. Адже той же Facebook завжди прагнутиме витягнути з вас по максимуму інформації завдяки алгоритмам.

Хочете дізнатися про проект, за допомогою якого можна знайти загублену шкарпетку, або про зубну щітку, що допоможе записатися на огляд у лікаря? Пристрої, що можуть повертати зір чи дозволяти грати у відеоігри без рук? Андрій Тужиков стверджує: це цілком реальні речі.

Розповідає він і про гроші, які не можливо підробити — криптовалюту. Що таке Bitcoin, навіщо вони людям, чи можна «вирощувати» вартісні біткоїни в домашніх умовах?

«Коротка історія технологій, або Як зрозуміти свій ґаджет» — книжка, невелика за обсягом, але динамічна й дуже практична. Вона описує реальність, що дивує, надихає і — хтозна —  може наштовхнути когось на ідеї, що змінять світ назавжди.

comments powered by Disqus