Однак заслужене визнання приходить до неї тільки тепер, пише американський тижневик Time.

Крім того, що вона відтворила останні дні британської імперії, Гомай В’яравалла (Homai Vyarawalla) була одним із ключових літописців епохи після здобуття Індією незалежності. Як перша жінка-фоторепортер в Індії вона відстежувала ейфорію та розчарування нової нації. Та протягом багатьох років її великому архіву, що містив хроніку трьох десятиліть історії країни, приділялося менше уваги, ніж роботам на цю тему її міжнародних сучасників – Анрі Картьє-Брессону (Henri Cartier-Bresson) та Маргарет Бурк-Вайт (Margaret Bourke-White). Однак нова ретроспективна виставка «Відверто. Об'єктив і життя Гомаї В’яравалли», що відкрилася в музеї мистецтва Рубіна у Нью-Йорку, на Мангеттені, нарешті, віддає данину її новаторській праці.

Уроджена 1913 року у Ґуджараті, Гомай дізналася про фотосправу від свого коханого чоловіка Манекшо В’яравалли. Навчання у школі мистецтв у Мумбаї (Sir J. J. School of the Arts) вплинуло на її вміння володіти кадром. Як і модерністські знімки, які вона побачила з других рук у часописі Life. Під цим впливом вона відтворювала буденне міське життя і молодих жінок Мумбаю. В’яравалла була ще невідомою, і їх спочатку публікували в The Illustrated Weekly та в Bombay Chronicle під іменем Манекшо (Maneckshaw).

З Індірою Ганді / ekaresources.com

1942 року В’яравалла переїхала в Делі і працювала в British Information Services. Вона знімала такі важливі зібрання, як голосування Конгресу за поділ Індії. Документувала також події незалежності, будівництво гребель і металургійних підприємств, візити державних діячів XX століття – таких як шах Мохаммед Реза Пехлеві, Мартін Лютер Кінг, Хо Ши Мін, маршал Тіто та радянські лідери Брежнєв і Хрущов.

Гомай В’яравалла.  Махатма Ганді / ngmaindia.gov.in

1956 року В’яравалла відтворила для Time-Life перший приїзд до Індії молодого Далай-лами. Світські часописи, такі як Onlooker і Current, замовляли їй «фотографії вродливих жінок». Не дивно, що вони широко публікували знімки про візити королеви Єлизавети I та модної першої леді Америки Жаклін Кеннеді.

Гомай В'яравалла. Прибуття Далай Лами, 1956 р. / The Alkazi Collection of Photography / revolutionizingawareness.com

У В’яравалли був власний стиль. Якось 1962 року, очікуючи на фотосесію місіс Кеннеді, її колега прошепотів фоторепортеру: «Вона й досі не одягається пристойно». Хоча Гомай належала до вестернізованої верстви суспільства, де жінки носили сукні, на роботі вона вдягалася переважно в сарі. Її колеги, багато з яких були молодші за неї, називали її «мамою».

Гомай В’яравалла. Джавахарлал Неру з дітьми / The Alkazi Collection of Photography / revolutionizingawareness.com

У той час, як у моді були відверті фотографії, вона робила найкращі кадри, однак була ненав’язливою й поважала гідність тих, кого знімала. Особливо до вподоби їй було фотографувати першого прем’єр-міністра Індії Джавахарлала Неру в радісні та сумні миттєвості його життя. А найвідоміші знімки Ганді за іронією долі вона зробила 1948 року на похороні. В’яравалла любила чорно-білі фото й обробляла кадри сама. Вона вважала, що завдяки монохрому знімки збережуться для нащадків. Через більш як півстоліття легко, побачивши їх, збагнути.

Автор: Сабіна Ґейдіхоук (Sabeena Gadihoke) – асоційований професор Jamia University (Делі), автор книги про Гомаю В'яравалла.

Джерело: Time

Переклад: Аркадій Сидорук