У чому полягають обов’язки фрилансера британської суспільної радіомережі?

Так само, як і будь-який журналіст, він повинен забезпечувати висвітлення новин, тобто вести щоденник подій та будувати мережу контактів за своєю тематикою у своєму районі, місті, країні та за кордоном. Специфіка радіо полягає в зацікавленні виразним звуком. Як телевізійники шукають вдалі плани, красиву картинку, так радійники мусять думати про звуки, які ілюструють їхні сюжети: інформативний інтершум, прямі включення з прес-конференцій, спеціальні звукові ефекти тощо. Коли ці речі проробляються осмислено, вони роблять живими нудне буботіння будь-якого радіоефіру. Робота радіорепортера – дати слухачеві відчуття, що він перебуває на місці події, коли слухає новину.  Ще одна особливість і перевага радіо – простота апдейтів, можна записувати нові начитки у будь-який момент, у той час як телебачення мусить чекати гарної картинки, а газети – нового дня.

Що, на вашу думку, найкраще у роботі радіорепортера?

Відчуття, що ти розмовляєш з кожним своїм слухачем безпосередньо, ніби у живому спілкуванні. Це робить професію дуже особистою.

А яка найгірша і найважча річ?

Найнеприємніше, що ти не можеш дати багато деталей історії, бо час обмежений і треба говорити якомога простіше. В газеті можна перечитати абзац, якщо написано незрозуміло – на радіо ж ми не можемо собі дозволити такі помилки. Тому грунтовний аналіз подій на радіо зробити непросто. Цифри і факти мусять бути розподілені у тексті так, щоб їх встигли сприйняти, інакше слухач втратить концентрацію. А також ми – заручники технологій: ти можешь мати шикарний запис на своєму диску, але якщо пошкодиш його чи заглючить програма, все пропало. Посеред прямого включення може відмовити обладнання. Це те, що робить професію вельми нервовою.

Які якості та навички мусить мати успішний радіорепортер?

Треба бути сильним інтерв’юєром, це дуже важливо. Треба вміти заспокоювати людей, навіювати їм впевненість у собі, щоб їхній голос не дрижав. Треба навчитися швидко і ввічливо переривати співбесідника і задавати уточнюючі питання, щоб це звучало як розмова, а не інтерв’ю і не дай боже не монолог. Необхідно привчити себе мислити і розмовляти лаконічно. Щодо технічних навичок – знадобиться володіння монтажними програмами та гарний слух, щоб розпізнавати і корегувати недоліки.

Яким повинен бути голос?

Ви здивуєтеся, яке різноманіття голосів зараз звучить на хвилях радіо. Вже нема значних обмежень стосовно певного тембру, швидкості мови та однієї інтонації. Вам потрібно лише навчитися не казати «еее» і ставити інтонаційні крапки в кінці коротких речень, якими ви будете говорити. Щоб натренувати дикцію, добре багато читати вголос. А найважливіше – ви маєте звучати так, щоб не було сумнівів: ви знаєте, що говорите.

Як ви потрапили до галузі?

Я була волонтером на студентському радіо в університеті – це чудовий спосіб вивчити ази, бо треба робити все: придумувати теми, вести програми, брати інтерв’ю, монтувати. Протягом двох років я займалася цим двічі на тиждень. Тоді на волонтерських засадах рік працювала на громадському радіо у США. У Британію переїхала вісім років тому і запропонувала ВВС пакет фрилансерських послуг, ми співпрацювали два роки. Потім я відійшла від роботи в газеті, подала заяву на фулл-тайм у BBC World Service, і мене взяли.

Що ви порадите людям, які хочуть зробити кар’єру у радіожурналістиці?

Бути готовими до купи неоплачуваної роботи заради такого досвіду, який принесе необхідні навички. Не давайте себе тупо експлуатувати на простій роботі, беріться за складнішу, де можете чомусь навчитись. Тоді, коли ви пропонуватимете своє резюме на фулл-тайм, ви будете стартувати з вищих сходинок і рухатиметеся нагору швидше. Намагайтеся не платити за тренування – пропонуйте свою волонтерську працю, і самі продуктивніше навчитеся всього на практиці.

«Медіаграмотність»