«Риби» - заготовки повідомлень про певні надзвичайні події, які медіа готують для того, щоб не витрачати час на написання текстів і виграти в оперативності, коли (якщо) подія станеться, - спричиняють чимало медійних курйозів. Через необачність редакторів, які ставили галочку в неналежному місці, світ дізнавався про смерть Папи Римського, Джорджа Буша, Євгена Марчука та інших видатних людей, які насправді й не збирались покидати цей світ. «Риба» некрологу Осами бін Ладена чекала на свій час у редакційному портфелі The New York Times майже десять років.

Коли з’явилась новина про ліквідацію терориста №1, видавець розпорядився припинити друк газети, щоб змінити макет і вмістити повідомлення про визначну подію, а також некролог, написаний Майклом Кауфманом та Кейт Зернік. Як повідомляє Poynter.org, Майкл Кауфман помер понад рік тому, а текст був написаний у листопаді 2001 року.

Як розповіла Кейт Зернік (розгорнуте інтерв’ю з нею англійською мовою читайте тут), 2001-го всі сподівались, що бін Ладен буде ліквідований найближчим часом. Сама вона до терактів 11 вересня спеціалізувалась на освітній тематиці, але нестача робочих рук для висвітлення війни в Афганістані змусила її змінити тему та долучитись до розслідувальної команди The New York Times. «Мій редактор, Стів Енґелберґ, сказав мені, що треба написати некролог, - розповідає Кейт. – Тоді ми запланували першу шпальту газети приблизно такою, якою вона була в понеділок». За її словами, вона доповнила текст Майкла Кауфмана, з яким навіть не була знайома – він працював в іншому підрозділі видання. Редактор установив їй досить суворий дедлайн для написання розлогого тексту.

За словами журналістки, після того, як Америка та її союзники окупували Афганістан, а потім і Ірак, але бін Ладена так і не схопили, вона забула про свій текст. Згадала про нього першого травня ввечері, коли редактор закликав її ввімкнути телевізор і подивитись новини. Тоді Кейт нагадала, що десять років тому написала некролог; матеріал знайшли, і він виявився дуже доречним, адже газеті  необхідно було негайно поставити щось у завтрашній номер.

«Це було дивно – я читала свій текст не як автор, а як звичайний читач. Я боялась, що він не витримає випробування часом, - зізнається Кейт Зернік. – Коли я бачу свій старий текст, написаний навіть кілька місяців тому, він мені не подобається, бо я вже дивлюся на речі по-іншому». За її словами, вона не доповнювала текст, - хоча в нього були внесені певні редакторські правки, які стосувались обставин загибелі бін Ладена, - і їй видається, що за десять років матеріал не втратив актуальності.

Чи потрібен узагалі некролог бін Ладена, якщо американці так радіють його загибелі? За словами авторки, чимало читачів після публікації дискутували з нею щодо того, чи вартий цей персонаж аж такого вшанування, одначе більше було тих, що подякували Кейт за цікавий текст і можливість ще раз поглянути на життя того, хто так страшив Америку і світ.