Телебачення швидко змінюється: ще зовсім недавно фантастикою здавались віртуальні студії, змодельовані у комп’ютері, а сьогодні ми вже не дивуємось інтеграції телебачення та соціальних мереж. The Guardian називає шість ключових новацій, що протягом понад п’ятдесятирічної історії масового телебачення найбільше вплинули на еволюцію теленовин:

1954: Ведучий у кадрі. Першим ведучим телевізійних новин Бі-бі-сі був Ричард Бейкер, одначе він був присутній в ефірі лише як закадровий голос – відеоряд цілком складався із мап та статичних фотографій. Це не дуже сподобалося глядачам, і вони пустили на екран «голови, що говорять». Першим, хто почав розповідати новини в кадрі, став парламентський кореспондент Бі-бі-сі Е. Р. Томпсон. Протягом наступних десятиліть формат теленовин був доповнений спершу телефонними включеннями репортерів, потім – відеосюжетами, і нарешті, у 2000-х – голограмою.

1992: Рухомий рядок. Вважають, що першим цей інструмент повноцінно застосував німецький інформаційний канал N-TV. Стрічка з рухомим текстом унизу екрану повинна була допомогти глядачам не пропустити жодної важливої новини. Деколи у рухомому рядку подавались додаткові факти щодо теми, висвітлюваної в ефірі, коли ж транслювали особливо важливу новину, давали лише титр «гарячі новини».

1994: День Сьогодні (The Day Today). На початку 90-х новини стали занадто авторитарними: ведучі сиділи у центрі студій, де крутились глобуси та інші об’єкти, створені за допомогою комп’ютерної графіки. Зловживання графікою та інші хиби тогочасних новин були безжалісно висміяне у сатиричній програмі Кріса Моріса «День Сьогодні» (The Day Today):

За п’ять років новини Бі-бі-сі позбулись футуристичних комп’ютерних декорацій, обравши більш класичне та помірковане оформлення для студії.

Ніч виборів. Але фанати графіки взяли реванш у програмах, що висвітлювали виборчий процес. Пітер Сноу презентував поточні результати виборів за допомогою програми  Swingometer, яка почала надмірно ускладнюватись – вилізати у тривимірний простір, трансформуватись у віртуальну рулетку, а 2006 року – у віртуальну мавпу з людським обличчям.

1997: Ведучий-блукач. Щоб додати динаміки до подання новин, Channel Five забрав у ведучої Керсті Янґ стілець і змусив її ходити студією, розповідаючи про події глядачам так, як вона розповідала б їх подружці.  Ця революційна технологія змусила Sky змінити свою студію, встановивши семиметровий екран, вздовж якого міг ходити ведучий. За три роки ITV News витратив мільйон фунтів на те, що називалося «Театром новин» - ідея була настільки смішною, що про неї навіть говорити було соромно.

2008: Голограма CNN. Обрання Барака Обами президентом США саме по собі було досить історичною подією, але канал CNN вирішив додати атмосфері урочистості, впровадивши нову голографічну технологію. Зняте за допомогою відразу декількох камер голографічне зображення кореспондента транслювалось у студію, створюючи візуальний ефект його присутності.