Кіберзлочинці, котрі стоять за реєстрацією ботів, змінюють інформаційну картину дня – десятки процентів користувачів, підписаних на акаунти ЗМІ, політиків, публічних людей у соцмережах, є ботами, стверджує Гатов.

«Хто ці люди?», – питає він, додаючи що при оцінці реальної аудиторії потрібно враховувати не лише кількість читачів, але і їхню активність у відповідній соціальній мережі.

Ознаками (хоча і необов’язковими) бот-акаунтів можуть бути відсутність аватару, відсутність друзів та відсутність активності у соціальних мережах.

«Політику здається, що він спілкується з великою аудиторією, але насправді його ніхто не чує», – відзначає Гатов у своїй презентації.

Крім інфляції інтернет-аудиторії, серед наслідків бот-експансії – розквіт легальної кіберзлочинності, викривлення загальної інформаційної панорами, викривлення результатів голосувань.

Невинні маркетингові ігри, які відкрито рекламуються у Росії (mass following, фішинг, DDoS-атаки за допомогою бот-мереж), вважаються злочином у європейських країнах, відзначає аналітик. Так, створення бот-мереж є злочином у ФРН, Японії та Швейцарії.

Рецепту боротьби із новою загрозою немає, резюмував керівник RIA Novosti Media Lab, однак все ж таки закликав ЗМІ до спроб розробити нові метрики, за допомогою яких можна буде аналізувати, хто у соціальних мережах люди, а хто – боти.