Диски були видані в рамках некомерційного проекту «Аудіокниги для людей із вадами зору», яким опікуються випускниці Інституту журналістики Євгенія Вятчанінова й Єлизавета Олійник. Проект започаткований у 2009 році  на кошти гранту КНУ імені Тараса Шевченка «Ініціатива року». За 3 роки існування проекту вийшло 6 аудіокниг – із вибраними поезіями Богдана-Ігоря Антонича, українських футуристів, Пауля Целана, роман Сергія Жадана «Ворошиловград».

«Наші партнери з бібліотеки для незрячих зазначали, що найбільше бракує саме спеціалізованої навчальної літератури. Люди з вадами зору, властиво, хочуть працювати і бути продуктивною частиною суспільства, а не животіти на його маргінесах», – розповіла одна з керівників проекту Євгенія Вятчанінова.

«Універсальний журналіст» перекладений на українську Мариною Марченко, у 2007 році ця книга була видана за підтримки проекту ТАСІS – BBC World Service Trust «ЖОРНА» (Журналістська Освіта: Розвиток Навичок), а тепер підручник буде поширений і в мережі бібліотек для незрячих. «Універсальний журналіст» – книга, яка дає базові знання про журналістську професію, розкриває специфіку роботи репортера. Начитав підручник журналіст, радіо- й телеведучий, Андрій Куликов, який у вільний від роботи час погодився взяти участь у записі аудіокниги. «Книжка Девіда Рендола зберігає цінність і тепер, коли засадничі принципи журналістики піддаються сумніву. Тому поширення її в будь-якому вигляді – справа корисна. Радий, що зміг знову долучитися до такої справи», – зазначив він. 

Разом із підручником із журналістики була презентована й аудіокнига «Український Ренесанс» з вибраними поезіями Євгена Плужника, Майка Йогансена, Миколи Зерова та інших – представників мистецької течії, яку репресувала радянська влада.

«Твори, які ввійшли в ці диски, ніколи б не були озвучені Будинком звукозапису. Наші читачі (в основному – люди середнього й старшого віку) отримали змогу познайомитися з модерною літературою, з якою вони раніше не стикалися», – зауважила завідувачка відділу обслуговування Бібліотека для сліпих імені М.Остовського Лариса Кагановська.

Юрій Вишняков, голова Центральної бібліотеки для сліпих імені М.Островського, підкреслив, що чимало незрячих людей займається журналістикою, тому підручник Рендола є дуже актуальним. За словами представників бібліотеки, в Україні фактично не видається навчальна література для незрячих людей. Школярі й студенти переважно навчаються за радянськими підручниками. Минулого року в Україні вийшло всього лише 2 книги шрифтом Брайля.

Презентація була завершальним акордом проекту «Аудіокниги для людей із вадами зору», який обіцялися продовжити студенти Могилянської школи журналістики й Українського Католицького університету.

«Своїм проектом ми прагнули привернути увагу ЗМІ та, відповідно, ширшої аудиторії, яка часто навіть не замислюється, як і чим живуть незрячі. На нашу думку, вітчизняні медіа приділяють недостатню увагу висвітленню соціально-культурних аспектів життя незрячих (як і людей з іншими спеціальними потребами, в цілому). Подібні ж проекти хоч-не-хоч мають потенціал оминути цензуру всередині редакторських колективів (і навіть часом заткнути за пояс «джинсу») і таки потрапити на блакитний екран чи у газету», – зазначає Євгенія Вятчанінова.