На конференцію з’їхалися більше 160 учасників з 27 країн світу. Це – журналісти, які висвітлюють енергетичні проблеми, фахівці нафтової та газової промисловості. Також серед учасників – азербайджанські журналісти з державних та недержавних медіа. Конференція у Баку триватиме три дні.

Серед тем заходу – «Нафта і свободи преси – бурова вишка  над каламутними водами?», «У гонитві за історією: що має  сказати вам уряд», «Моя країна така багата на нафту, чому ж я такий бідний?», «Баку, столиця чорного золота» та  «Використання соціальних медіа нафтовими компаніями у боротьбі за громадську думку».

«Ми розуміємо, що Азербайджан з погляду свободи преси зіштовхується з багатьма викликами. Однак Міжнародний інститут преси, номінант  Нобелівської премії миру та фіналіст премії принца Астурійського, вважає, що найкращий спосіб забезпечити успіх – це діалог», – вважає виконавчий   директор Міжнародного інституту преси Елісон Бетел Маккензі (Alison Bethel McKenzie). 

«Ми вели й продовжуємо вести бесіди з вищим керівництвом Азербайджану про необхідність існування незалежних медіа, – наголошує вона.  – Ми протестували проти атак на журналістів – фізичних, словесних або з використанням цифрових засобів.  Разом з нашими партнерами ми лобіювали звільнення журналістів з в’язниць…»

За словами Маккензі, усі країни-учасниці конференції «далекі від ідеального середовища свободи преси».

Вона стверджує: IPI мріє про те, щоб Азербайджан разом із, зокрема, Росією, Нігерією та Іраком, раз і назавжди перейшли до розряду держав з високим рівнем свободи слова. Свою заяву вона закінчує афоризмом: «Ми розуміємо, що Рим  побудований не за один день, але там, де є політична воля, є й надія».