Зміни в теленовинах, які можуть видаватися глядачам погіршенням їхньої якості, можуть пояснюватися прагненням менеджменту телеканалу наблизити аудиторію інформаційної програми до ядра аудиторії інших продуктів, котрі дають більший рейтинг. Новини на сучасному телебаченні дедалі частіше виконують насамперед розважальну функцію, перетворюючись на шоу.

Поглядом головного редактора на те, що мають і чого не мають робити журналісти теленовин, у Школі журналістики Українського католицького університету у Львові ділився Олексій Мустафін, в 2006-2011 роках – шеф-редактор новин СТБ, а зараз – голова департаменту документальних і публіцистичних проектів цього телеканалу (як він сам наголошує, у відпустці). Відеозапис майстер-класу можна побачити тут.

Концепція іронічних новин, котра існувала на СТБ з середини 2000-х і донедавна, виникла після того, як редакція переконалась: аудиторія каналу не сприймає занадто серйозної інформації. «Це була інтелектуальна забавка, – зізнається Олексій Мустафін, – метою якої було отримати «Телетріумф». Ось ми й отримували його кілька років поспіль». Віднедавна «Вікна» знов змінили концепцію: тепер це новини-драма, покликані вибивати сльозу в цільової аудиторії СТБ – жінок 35+. За словами колишнього шеф-редактора, щоразу зі зміною концепції «Вікон» частина журналістів інформаційної служби залишала СТБ.

Концепція засобу масової інформації залежить від конкретних завдань, які ставить перед ним власник. Часто таким завданням є формування якомога більшого ядра платоспроможної аудиторії.

«Сьогодні рішення про запуск будь-якого проекту ухвалюється за одним критерієм – так званим правилом 15-ти: це може будь-що у будь-якому жанрі, аби воно лише дало не менше 15% частки, – розповідає медіаменеджер. – Новини – лише одна з програм, відповідно, їхня аудиторія не може відрізнятися від загальної аудиторії каналу». А отже, на телеканалах, головним рейтинготворчим продуктом яких є шоу, новини також неминуче перетворюються на шоу, покликане розважати, а не інформувати.

«Це загальна тенденція: телебачення поступово передає функцію інформування інтернету, залишаючи за свобою розваги», – констатує пан Мустафін, прогнозуючи, що надалі людей, які отримують новини з інтернету, ставатиме більше.

А отже, наголошує колишній шеф-редактор «Вікон», концепція – понад усе, а встановлювати й змінювати її – священне право головного редактора. Це не означає, що журналіст не повинен відстоювати свою позицію та сліпо виконувати всі вказівки, однак специфіку ЗМІ та його редакційної політики необхідно враховувати.

Також журналістові не слід сподіватись на те, що головний редактор буде прикривати його «партизанщину». «Якщо редакційна політика каналу не збігається з вашими особистими переконаннями, не йдіть туди працювати», – радить Олексій Мустафін.

«Головний редактор наймається на роботу до власника телеканалу, і саме позицією власника він керується у створенні концепції. Інтереси бізнесу завжди будуть домінувати. Це не значить, що журналіст не може чесно робити свою роботу. Це значить, що він повинен відчувати межу компромісу. А також усвідомлювати свою місію, яка полягає не в тому, щоб узяти прапор і йти на барикади, а в тому, щоб робити все можливе на своєму місці. Вільна журналістика може існувати на телебаченні, але вона ніколи не буде пріоритетом», – каже Олексій Мустафін.

На його думку, дотримання журналістських стандартів у повній мірі можливе лише у громадському ЗМІ, а воно можливе лише за умови існування громади – в Україні ж для формування громадянського суспільства потрібно, можливо, не одне десятиліття.

«Справді вільна журналістика сьогодні існує хіба що в інтернеті, адже інтернет-ЗМІ не потребують таких капіталовкладень, як телебачення, – каже пан Мустафін. – Їхня аудиторія не така численна, як у телеканалів, але якісна. А якісна аудиторія вимагає постійного вдосконалення». На його думку, саме в цьому полягає запорука збереження високого рівня дотримання стандартів в інтернет-ЗМІ.

Марія Стасенко, Школа журналістики УКУ