Студентське телерадіомовлення в Україні: вміти чути й бачити інших

Студентське телерадіомовлення в Україні: вміти чути й бачити інших

00:00,
24 Січня 2013
4441

Студентське телерадіомовлення в Україні: вміти чути й бачити інших

00:00,
24 Січня 2013
4441
Студентське телерадіомовлення в Україні: вміти чути й бачити інших
Студентське телерадіомовлення в Україні: вміти чути й бачити інших
В Україні поступово формується ринок студентського телебачення і радіомовлення.

Сьогодні насправді легко бути Поповим, Марконі чи, наприклад, Са́рновим: будь-який школяр може презентувати онлайн «своє» радіо й телебачення. Потрібно лише правильно освоїти вже готові технології й завантажити контент, як правило вже кручений і розкручений у інших. Сучасний софт дозволяє множити в інтернеті клоновані станції та канали, оскільки для того, щоб створити щось власне й особливе, потрібно переслухати й передивитися сотні інших. А для цього треба вміти «добре бачити й чути», щоб намагатися бути кращим від того, що побачив і почув.

Студентське телерадіомовлення – саме так називають організовану й структуровану сукупність навчальних телерадіопрограм, які виготовляються студентами в навчальних закладах. «Студенти про студентів і для студентів»: ця формула успішно модифікована з молодіжного телерадіоефіру і позначає самодостатній формат чи спеціалізацію мовлення. Ще донедавна складно було говорити про системність, структуру чи організаційні характеристики такого типу мовлення. Однак із появою нових онлайн- і телерадіомовних технологій, змінами в соціальній та економічній суспільних сферах відбувається перерозподіл телерадіоефіру не лише за політичними чи фінансовими впливами, а й за новими можливостями в медіакомунікаціях і новою здатністю до самореалізації. Молодь у різних сферах соціального життя прагне бути першою, що не може не позначатися на розвитку того чи іншого ринку праці. А вже коли йдеться про медіаринок і вплив на суспільство, тут конкуренція сягає суттєвих висот, бо перемагатиме той, хто передусім матиме свою аудиторію.

Сьогодні, спеціалізуючись на ринку, професійні телерадіокомпанії відійшли від намагань максимально охоплювати аудиторію – від дітей до пенсіонерів. Радіостанції, які шанують свій формат, уже не поставлять в одному плей-листі Пугачову і Rammstein, а поважні телекомпанії вже не верстатимуть «на добраніч діти» перед вечірнім випуском новин. Успіх і прибуток приносить чітка орієнтованість на цільову аудиторію, й передусім на тих, хто приймає рішення або найближчим часом буде це робити. А це переважно люди молодого віку, які озброєні сучасними знаннями, уміють бути конкурентними на ринку, виявляють ініціативу в різних секторах економіки, соціального життя, культури та політики, намагаючись визначити власні перспективи. Тому студентське радіо й телебачення, яке ще донедавна асоціювали лише з навчальними планами й методикою викладання в спеціалізованих вишах, має сьогодні перспективи, оскільки зорієнтоване на свою, достатньо впливову аудиторію.

Варто почати з того, що вже є наукові праці про студентське телерадіомовлення, в яких ідеться, приміром, про те, що «студентство сьогодні неоднорідне як за своїм соціальним складом, так і за матеріальним становищем або ціннісним орієнтирам. Сучасні студенти націлені на кар'єрне зростання, високий соціальний статус, економічний успіх. З іншого боку, сучасна молодь володіє широким колом інтересів і величезними можливостями, а також потенціалом для їх реалізації. Однак не кожен студент знає про те, як реалізувати свій творчий та інтелектуальний потенціал… Студентське радіо (а також телебачення. – Авт.) може стати своєрідним провідником у студентському житті, майданчиком, який об'єднує студентів, місцем, де вони можуть обмінюватися думками, вирішувати проблеми, визначати свої подальші життєві орієнтири». Отже, йдеться про корпоративність цільової аудиторії, а це важлива характеристика для будь-кого типу мультиплікаторів.

Таким чином, студентське телерадіомовлення стає інструментом реалізації стратегії вузу та його корпоративних завдань. Зрештою, маючи студентську телекомпанію чи радіостанцію, адміністрації вишу легше і простіше тримати контакти зі студентами та абітурієнтами, залучати партнерів до управління, провадити міжнародну співпрацю, загалом налагоджувати зв’язки із громадськістю. Вузівський телерадіоефір – це можливість не лише навчання, а й реалізації піар-проектів, стартовий трамплін до професійного телерадіомовлення. Хоча не варто порівнювати якості мовлення студентського телерадіоефіру й, наприклад, успішного комерційного телерадіоканалу. В них зовсім різні завдання, оскільки демографічні характеристики їхніх аудиторій різні.

Студентське телерадіомовлення онлайн має всі можливості для максимального охоплення аудиторії, оскільки молодь, як правило, постійно перебуває в соціальних мережах, інформаційних чи розважальних порталах. Але онлайн-мовлення не передбачає суттєвих фінансових резервів, що дозволяє з мінімумом програмного забезпечення досягнути максимальної аудиторії. Тому в національних та закордонних інтернет-доменах констатується, що кількість студентських телерадіостанцій і телерадіостудій постійно збільшується. А це дозволяє засвідчити також зростання кількості спеціалізованих тренінгів і семінарів для студентів, які намагаються за допомогою телерадіомовлення онлайн вийти на свою аудиторію. І важливо, що становленню студентського телерадіомовлення в Україні сприяють також і міжнародні фонди, які допомагають технічним забезпеченням та професійним консалтингом.

Ще однією важливою складовою студентського телерадіомовлення онлайн є те, що воно, не ставлячи за головну мету отримання прибутку, реалізовує основні функції професійного телебачення і радіомовлення: інформування, просвітництва й розважання. І ці функції цілком адекватні для тих, хто навчається – здобувати знання, тобто додаткову інформацію; розвивати ерудицію, тобто пізнавати світ; не забувати про вікові особливості, тобто навчаючись – відпочивати й розважатися.

Нині варто ширше розуміти межі цільової аудиторії студентського телерадіомовлення. Тут цілком можна погодитися з думкою журналіста й медіаексперта Андрія Куликова, який вважає, що «студентське радіо – це не те, що виготовляють студенти для студентів, воно для всіх».

Безперечно, студенти складають переважну більшість телеглядачів чи радіослухачів для такого типу мовлення. Однак до неї входять також і школярі, майбутні абітурієнти, які планують вступати до того чи іншого вишу, а отже, цікавляться його можливостями за допомогою інтернету. Це також і випускники вишів, які згадують колишні студентські роки, або просто ті, хто поділяє формат чи спеціалізацію мовлення.

Ще однією особливістю радіоформату й телеспеціалізації college, який ще називають campus, є те, що він характерний не лише для тієї студентської спільноти, яка професійно збирається займатися телерадіожурналістикою чи телерадіомистецтвом. Він стає інструментом для майбутніх медиків чи економістів, істориків чи юристів, щоби, з одного боку, виокремити в онлайні свою аудиторію, з іншого – розповісти всім про себе.

Нині в Україні діють такі студентські радіостанції, радіостудії та радіопроекти: «ОСТрадіо» (Національний університет «Острозька академія», м. Острог), «Радіо-УКУпочці» (Український католицький університет, м. Львів), «Студентське радіо» (Харківський Інститут економіки ринкових відносин і менеджменту), «Наша хвиля» (Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького), «Радіо-Квіт» (Національний університет «Києво-Могилянська академія»), «Радіо-КПІ» (Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут»), «Радіо-Universe» (Запорізький національний університет), «Радіо БАТІ» (Бережанський агротехнічний інститут НУБІП України), «Радіо-Юнітон» (Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського), «Радіо SIA-FM» (Білоцерківський національний аграрний університет), «Радіо Savych-FM» (Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди), «Радіо-АГРО» (Дніпропетровський державний аграрний університет), «Хвилинка НАУ» (Національний авіаційний університет, м. Київ), «Радіо-СумДУ» (Сумський державний університет), Студентське радіо Житомирського державного університету імені Івана Франка, Маріупольського державного університету, Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, Львівського національного університету імені Івана Франка, Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.

Також є телеканали, телестудії й телепроекти: «Стефаник-ТВ» (Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ), «НУК-ТВ» (Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, м. Миколаїв), Med-TV (Івано-Франківський національний медичний університет), «СТБ – ІФНТУНГ» (Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу), «ХПІ-online» (Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»), Телестудія ЛДІКМ, програма «СТУДЕНЬ» (Луганська державна академія культури і мистецтв), ТАК-ТВ (Коледж преси і телебачення, м. Миколаїв), «Юніверс-ТБ» (Запорізький національний університет), ІМВ-ТБ (Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка), StudTimes-TV (Вінницький національний технічний університет), ЖДТУ-ТV (Житомирський державний технологічний університет, м. Житомир), КПІ-TV (Національний технічний університет «Київський Політехнічний Інститут») Студентське телебачення Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського, Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого, Сумського Державного Університету, Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ, Чорноморського державного університету імені Петра Могили у Миколаєві, Одеського національного морського університету, Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова у Києві, Білоцерківського національного аграрного університету.

Отже, в Україні більше половини вищих навчальних закладів, яка розвиває студентські телерадіомовні проекти, не має на меті готувати професійних телерадіожурналістів. Загалом журналістів, як засвідчує професор Володимир Різун, «в Україні готують 39 вищих навчальних закладів». Однак, і це парадокс, не всі вони нині конкурентні на ринку студентського телерадіомовлення.

Така ситуація з форматом або спеціалізацією сollege (campus) цілком зрозуміла, оскільки самі студенти, як правило, є керівниками, менеджерами різних ланок, журналістами, операторами, режисерами, зрештою, й більшою частиною цільової аудиторії такого типу мовлення. Намагаючись виявити себе у багатьох галузях тієї чи іншої професії, вони прагнуть у телерадіоефірі якомога швидше запропонувати своє, раніше невідоме й неповторне. І починають цілком доречно обирати з того, що вже є в наявності. А вибір цей, як правило, один і той самий.

Щодо радіо, то з точки зору формату радіостанції поділяють на дві категорії: розмовні та музичні. Основною специфікою розмовних форматів є переважання інформаційних, інформаційно-аналітичних, інформаційно-розважальних та аналітичних програм над музичним контекстом. Це формати All News («Всі новини»), Talk («Розмовне радіо»), Financial («Радіо фінансової, економічної та біржової інформації»), Public («Громадське радіо»), Children's («Радіо для дітей»), Ethnic («Радіо для національних спільнот») та All Sport («Увесь спорт»). До музичних відносять формати, в яких частка музичного контексту є визначальною порівняно з розмовним (інформаційним) контекстом. Це основні музичні формати, розраховані на достатньо великі аудиторії (AC, CHR, National CHR, EHR, MOR, Heart of Rock, Oldies, Nostalgia, Easy Listening, Soft Spectrum, Shanson), та спеціалізовані формати, розраховані на окремі слухацькі аудиторії (Heart of the Seventies, Alternative, Urban Contemporary, Swing Era, Natural Sound, AC Christian, Natural Sound, NAC/SJ, Classical, Modern Drive, Spanish) та ін. Стосовно телебачення, то більше застосовують поняття спеціалізації каналу, до яких належать інформаційні, пізнавальні, розважальні (музичні, спортивні, мотиваційні, дитячі та ін.) канали.

Отже, щоби зробити певне відкриття у тій чи іншій галузі, потрібно мати достатні знання. Але на це потрібен час і терпіння, не завжди характерне для молодої людини, яка зазвичай прагне отримувати «все й одразу». В результаті чуємо й бачимо онлайн-радіостанції й телеканали, які «вже десь колись були», бо зорієнтовані вони лише на одного глядача чи слухача – їхнього автора.

Втім, у цьому можна побачити й позитивний момент. Студенти пізнають ази професії на матеріалі, який уже здобув визнання й становить базову основу фаху. І цілком природно, що верстка студентського телеканалу чи форматування радіоефіру поєднує більшість відомих форматів чи спеціалізацій. Але не всі, хто береться за створення чогось свого в телерадіоефірі, розуміє: у творчому експерименті й варіюванні контенту слід також дотримуватися професійних критеріїв і меж. А цього також треба вчитися – серйозно і постійно.

Розгляньмо типову тематику програм студентського телерадіомовлення, на якій варто вчитися і вибудовувати свої, можливо, й цілком аналогічні навчальні проекти.

1. Інформаційні програми. Вони складають основу більшості телерадіопроектів, оскільки новинне мовлення – базова засада бакалаврського мінімуму журналістського фаху. Тематика новин переважно про події у навчальному закладі, про студентів і викладачів, про новини міста чи країни, які стосуються студентського життя тощо.

2. Авторські програми чи проекти, основною тематикою яких є навчання, наукова діяльність, окремі рубрики про підрозділи чи суб’єкти вишу, спецвипуски про заходи чи події, про ті проблеми, які виникають у студентському середовищі (поєднання роботи й навчання, побут у гуртожитках, харчування у вузівській їдальні, створення сім’ї, взаємини з батьками, викладачами, ровесниками тощо.

3. Авторські програми чи проекти про дозвілля, пізнання чи освіту, а це подорожі, музика, кіно, театр, мистецтво, література тощо.

4. Авторські програми чи проекти, основу яких становлять інтерв'ю з відомими людьми в тій чи інші галузі, а також репортажі з найцікавіших подій, концертів чи прес-конференцій.

5. Авторські програми чи проекти, основу яких становить розважальна тематика. Тут найрізноманітніші музичні формати, спеціальні програми до ювілеїв, різних студентських акцій тощо.

Авторські програми чи проекти, в яких поєднується інформаційне мовлення з окремим розмовним і музичним контекстом, реалізуються як окремі радіостанції чи телеканали. Майже всі ці радіостанції чи телеканали працюють онлайн, отже, мають певні особливості побудови плей-листа чи верстки. Передусім їх об’єднує тематика ефіру. Ефір формується й поновлюється переважно в семестровий період, а під час сесій цілком закономірно йдуть повтори програм або інколи навіть призупиняється мовлення, особливо коли йдеться про необхідність постійного контролю за ефіром. Однак основне, що їх поєднує – це корпоративність тематики в межах одного вишу, що, з одного боку, дозволяє чітко виокремити цільову аудиторію, а з іншого – дещо обмежує її для порівнянь з іншими вишами країни.

Однак варто звернути увагу на студентський телерадіопроект, який і передбачає реалізацію цього важливого конкурентного чинника – першості та рівня якості. Річ у тім, що концептуальні особливості роботи медіаплатформи Campus Radio Ukraine і «Студент-TV» передбачають порівняльні характеристики й організацію певного рівня змагань.

Campus Radio Ukraine – це всеукраїнське студентське інтернет-радіо формату college, яке стартувало онлайн із серверів Київського національного університету імені Тараса Шевченка 16 листопада 2010 року, якраз у День працівників радіо, телебачення та зв'язку. Перший прямий ефір зі студії радіостанції відбувся 16 березня 2011 року. «Студент-TV» запрацював онлайн через рік, 16 листопада 2011 року, з програмним наповненням Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка з серверів партнерської медіакомпанії. Інформаційні, пізнавальні та розважальні телерадіопроекти на спільній медіаплатформі об’єднують аудиторію навколо спільних студентських проблем, дозволяють більше дізнатися один про одного. І найважливіше, що студенти всієї України можуть на одному сайті розповісти про своє життя і показати його так, як вони це бачать. Якраз у цьому й полягає певна відмінність цього проекту від характерних для більшості вищих навчальних закладів України.

Під час формування медіаплатформи було внесено певні концептуальні зміни до плей-листа Campus Radio Ukraine та верстки «Студент-TV». Загалом вони поєднали навчальний процес із практичною діяльністю студентів на виробництві, тобто змоделювали оптимальний формат і верстку студентського телерадіомовлення. Передусім враховувалося, що йдеться про онлайн-аудиторію, яка отримуватиме потокове аудіо й відео, отже поставатиме питання інтернет-трафіку й конкурентного вибору вербального та візуального онлайн-контенту. Це також аудиторія, яка постійно рухається за новими технологіями до так званого третього екрану – отримання контенту за допомогою мобільного телефону («перший екран» – телевізор, «другий екран» – комп’ютер). Тому важливо було знайти нішевий формат чи спеціалізацію, якої ще в Україні не практикували, а саме – об’єднати на одній медіаплатформі вже наявний контент і запропонувати аудиторії нові можливості для вибору.

Таке поєднання аудіо- й відеоконтенту дозволяє тим, хто прагнув «з нуля» створити власне професійне радіо чи телебачення, мати власне телерадіомовлення й на практиці навчатися особливостям роботи телерадіожурналістів та ведучих. Campus Radio Ukraine та «Студент-TV» першими запропонували студентам різних вишів обмінюватися своїми телерадіопроектами не лише на одній медіаплатформі, а включати програми інших вишів до свого вузівського ефіру. А отже популяризувати не лише чужий продукт, а й свій телерадіоканал, що загалом відповідає вже давно відомій концепції: «У журналістиці ставте лінки інших так само, як і вони роблять з вашими. Це правило відповідає принципам етикету блогерів, однак повністю суперечить старим конкурентним шляхам організації новин. А вони радили: використовуйте цінні ресурси та їхнє поєднання з історіями конкурентів так, наче ви це зробили самі. Саме такий підхід має змінитися. Сьогодні новинні сайти повинні сконцентруватися на власних перевагах та визнати переваги інших сайтів. І тут застосовується інше правило Джарвіса: “Робіть те, що ви робите найкраще, та ставте лінки інших”».

На медіаплатформі Campus Radio Ukraine/ «Студент-TV» програми подаються також як подкасти, тобто як попередньо підготовлені й розміщені в мережі програми. Поєднання онлайн-ефіру з подкастами – це традиційна схема подачі контенту, яка з професійного онлайн-мовлення перейшла до студентського. Таким чином студенти отримали ті ж технологічні можливості розвитку, що й професійні телерадіоканали. І, що дуже суттєво, студентське телерадіомовлення опинилося в тих самих технологічних межах, що й професійні мовці, які поєднують ефірний, супутниковий, кабельний та онлайн-доступ, а отже, мають спільну онлайн-аудиторію. Й тут перед студентським телерадіомовленням постає важливе питання, яке ще необхідно вирішувати – стабільність і професійність в організації контенту.

Особливістю роботи медіаплатформи Campus Radio Ukraine/ «Студент-TV» є також і те, що онлайн-сигнал відео й аудіо може передаватися в кожному виші через радіовузол та телеекран. Тому в перерві між лекціями студенти Одеси і Львова, Рівного й Донецька можуть чути й бачити одне одного, а викладачі під час практичних занять демонструвати студентські роботи різних вишів, аналізувати їх, порівнювати і пропонувати власні рекомендації. А це значить, що медіаплатформа слугує навчальному процесу для підготовки журналістів, режисерів, операторів, ведучих, загалом сприяє становленню і просуванню студентського телерадіомовлення в Україні.

Важливим аспектом діяльності медіаплатформи Campus Radio Ukraine/ «Студент-TV» є фестивальний рух, який з 2013 року втілюється як Всеукраїнський фестиваль телерадіопрограм «Студентський МІКС». Як засвідчила практика проведення телерадіофестивалів в Україні протягом останніх років, студентські телерадіопрограми вже почали з’являтися в тих чи інших професійних номінаціях на різних фестивалях. Однак такі спроби часткові, нестабільні й нерезультативні. Фестиваль «Студентський МІКС» засвідчить, що існують «цікаві роботи, які вже сьогодні можуть звучати на професійних радіостанціях. Окрім того, за цей рік відкрилися навчальні студентські телерадіостудії в багатьох містах України. Й ми хочемо показати, що є талановиті студенти, які можуть нині готувати конкурентні теле- й радіопрограми».

Медіаплатформа Campus Radio Ukraine/ «Студент-TV» прагне розвивати конкурентний чинник в українському студентському телерадіоефірі. Бо насправді в Україні поступово формується ринок студентського телебачення і радіомовлення. Він принципово позбавлений основного економічного чинника – прибутку, однак характеризується не менш важливим показником, який характерний для ринкових відносин – конкуренцією.

Звісно, бути першим як журналіст, режисер, оператор, ведучий ефіру, краще готувати новини, інформаційні блоки, пізнавальні, розважальні та художньо-публіцистичні програми тощо – все це особливості фаху й професії. Але нині можна використовувати сучасні телерадіомовні технології для того, щоб бути першим і кращим зовсім в інших суспільних галузях. Нові знання в сфері медіа дозволяють здобувати в різних царинах життя швидкі професійні успіхи, за якими впливові посади, прибуток і, зрештою, прогнозоване майбутнє. Важливо, щоб під час переходу від «корпоративної студентської лави» до «конкурентних ринкових відносин» в будь-якому вищому навчальному закладі студентське телерадіомовлення означало передусім уміння бачити й чути інших, допомагати колегам і друзям у професійному становленні. Й важливо цього навчитися ще до того, як сформується справжній ринок.

Олесь Гоян, професор Інституту журналістики, Ганна Ренська, студентка Інституту журналістики

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Фото: campusradio.univ.kiev.ua
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду