Такий підхід застосовують в рамках експерименту з упровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес, повідомляє інтернет-видання “Полтавщина”.

За словами вчительки з «Основ медіаграмотності» ліцею Ольги Онищенко, медіаосвіту можна й потрібно інтегрувати у природничі та гуманітарні предмети:

“Сьогодні вчителеві треба бути самому обізнаним із тим, що відбувається в сучасному медіаландшафті, покращувати власну медіакультуру. Тоді те, що заважає, стане нашим спільником у формуванні ключових компетентностей учнів”, — зазначає вона.

Зокрема, елементи медіаграмотності вивчають на уроках української мови та літератури, іноземної мови, історії, біології, правознавства, географії, інформатики та навіть математики.

“Бути математиком — це не просто розв’язувати числові задачі й виводити алгебраїчні формули. Бути математиком — значить мислити нестандартно, формулювати правильні питання, а головне — піддавати сумнівам припущення, які призводять до лжевисновків. Саме ці завдання і зближують її з медіаосвітою”, — розповідає Ольга Онищенко.

Учителька підкреслює, що створена модель медіаосвіти є ефективною та формує свідоме ставлення до отриманої інформації, вчить розрізняти факти та їх інтерпретацію, відсіювати та захищатися від «інформаційного сміття», створює умови для творчої самореалізації кожного учня.

Зазначимо, що тема медіаосвіти у школах досить популярна. Зокрема, уроки медіаграмотності вже впродовж багатьох років проводять у одній із київських шкіл, нещодавно почали викладати у Краматорську.

Як повідомляв “Детектор медіа”, 50 шкіл Маріуполя, Дніпра, Тернополя та Чернігова взяли участь у пілотному проекті з медіаграмотності «Вивчай та розрізняй» (Learn to Discern, L2D).