Директорка школи, де медіаграмотності вчать в усіх класах: «Медіаосвіта — це потреба часу»

Директорка школи, де медіаграмотності вчать в усіх класах: «Медіаосвіта — це потреба часу»

13:02,
28 Листопада 2017
11163

Директорка школи, де медіаграмотності вчать в усіх класах: «Медіаосвіта — це потреба часу»

13:02,
28 Листопада 2017
11163
Директорка школи, де медіаграмотності вчать в усіх класах: «Медіаосвіта — це потреба часу»
Директорка школи, де медіаграмотності вчать в усіх класах: «Медіаосвіта — це потреба часу»
Директорка школи №42 м. Дніпра Людмила Гожа розповіла, в яких форматах її навчальний заклад бере участь у всеукраїнському експерименті з медійної освіти, чи подобається ця ініціатива учням і що потрібно для того, щоб всі українські школи навчали критичного сприйняття інформації зі ЗМІ.

Як писав MediaSapiens, цьогоріч Міністерство освіти та науки України затвердило всеукраїнський експеримент із медійної освіти на 2017–2022 роки, який має назву «Стандартизація наскрізної соціально-психологічної моделі масового впровадження медіаосвіти у вітчизняну педагогічну практику». Цей експеримент запропонувала лабораторія психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПН України.

Ініціатива є продовженням попереднього експериментального етапу, що тривав із 2011 до 2016 року. Тоді різними формами шкільної медійної освіти було охоплено понад 40 тис. учнів. Взяти участь в експерименті у 2017–2022 роках уже зголосилися близько 200 навчальних закладів із усієї країни. Серед них: обласні інститути післядипломної освіти, на базі яких відбувається навчання медіапедагогів, вищі професійні училища, дошкільні навчальні заклади й загальноосвітні: школи, гімназії, ліцеї, навчально-виховні комплекси.

Про те, які заходи в рамках експерименту вже впроваджують на практиці, якою є реакція на ініціативу школярів та їхніх батьків, а також що необхідно для розширення навчання медіаграмотності в Україні — ми поспілкувалися з директоркою та викладачкою школи № 42 м. Дніпра Людмилою Гожою.

Про досвід участі в двох експериментах

— Пані Людмило, розкажіть, будь ласка, яким чином ваша школа залучена у всеукраїнський експеримент із медійної освіти? Які саме формати ви впровадили чи плануєте впровадити в навчання й у яких класах?

У січні Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти надав пропозиції щодо участі в експерименті. А вже в серпні Міносвіти затвердило його. До списку учасників всеукраїнського експерименту потрапила й наша школа. Вона стала експериментальним навчальним закладом обласного рівня за темою «Створення системи шкільної медіаосвіти на основі принципів наскрізного навчання».

Наш колектив працює на створенням цілісної системи шкільної медіаосвіти, що охоплює учнів з 1 по 11 класи.

Уже в початкових класах ми впровадили курс за вибором «Сходинки до медіаграмотності» та спецкурс «Я у медіапросторі». А наші дев'ятикласники навчаються за програмою «Основи медіаграмотності». У десятому ж класі викладається курс «Медіакультура».

Звісно, важливу роль у формуванні медіаграмотності учнів відіграє позакласна робота. Через класні години, участь у творчих конкурсах і наукових проектах наші учні здобувають практичні навички у створенні медіапродуктів.

У нас діють гуртки «Основи традиційної та комп'ютерної анімації» для учнів 5–9 класів, «Основи інформаційних технологій» опановують школярі 7-8 класів, є також гурток «Юний репортер» для учнів 5–7 класів, «Практична медіаграмотність» для учнів 10-11 класів. Таким чином медіаосвіту здобувають всі учні школи № 42.

Людмила Гожа

Ми намагаємося навчити учнів критичного мислення й коригування інформації, а також уміння аналізувати й давати оцінку продуктам зі ЗМІ, бачити їхню сутність і мету. Пояснюємо, як викривати приховане значення та шкідливий вплив окремої медіаінформації.

Ми визначили для себе пріоритетні напрями в експерименті. Це, по-перше, створення наскрізної системи медіаосвіти — тобто включення її в програми усіх класів. Також ми продумали, як інтегрувати медіаосвіту в виховний процес дошколят. Адже наша школа змінює статус: ми тепер будемо навчально-виховним комплексом формату «Школа І-ІІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад (дитячий садок)». Крім того, ми започатковуємо факультативи і курс медіакультури (з урахуванням особливостей переходу учнів до профільного навчання і професійної освіти). І, звісно, активізуємо позакласну роботу гуртків, про які я вам розповіла, нашого відеоклубу та інших форм учнівської творчості.

— Чи брала ваша школа участь у попередньому експерименті з медіаосвіти лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПН України?

Так, починаючи з вересня 2013 року наша школа була залучена до експерименту обласного рівня за темою «Науково-методичні засади впровадження вітчизняної моделі медіаосвіти в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів».

Ми брали участь у конкурсі на найкращу розробку моделі медіаосвіти в сучасному навчальному закладі Дніпропетровщини. Модель нашої школи визнано однією з восьми найкращих в області, ми отримали диплом фіналіста.

У чому полягала ця модель?

Основна ідея, покладена в основу медіаосвіти навчального закладу — це:

  • проектування моделі сучасного медіакомпетентного вчителя;
  • формування творчої особистості учня з умінням усвідомленого сприймання інформації та критичного осмислення її значення в сучасному медіапросторі;
  • забезпечення співпраці учнів, вчителів і батьків із метою підвищення навчально — пізнавального розвитку підростаючого покоління.

Про навчання педагогів та здобутки

Як відбувалося й відбувається навчання педагогів?

Нова школа потребує нового вчителя, який зможе стати агентом змін. Я вважаю, що секрет успіху всієї школи на 100 % залежить від успіху команди творчих педагогів. Варто сказати, що до викладання медіаосвіти певним чином залучені вчителі всіх предметів нашої школи.

Наші вчителі вчилися викладанню медіаосвіти на тематичних педрадах, круглих столах. Вони проходили різноманітні курси, семінари і тренінги з медіаосвіти та експериментальної освіти в цілому. Влітку 2015 року я як директор брала участь у літній школі з медіаосвіти та медіаграмотності, яка проходила за підтримки Міністерства освіти та науки України, Міжнародного благодійного фонду, Академії української преси у м. Бучі під Києвом. Це були чотири дні навчань та незабутніх вражень, спілкування з науковцями, представниками багатьох областей України: педагогами середніх шкіл і вишів.

Урок з медіаграмотності у школі №42 м. Дніпра

— Які висновки ваша школа для себе зробила в результаті попереднього експерименту? Якими були головні виклики, складнощі? І навпаки — здобутки?

Маю сказати, що медіаосвіта стала невід’ємною частиною життя нашої шкільної спільноти. У результаті залучення медійних ресурсів до викладання предметів учні стали завзятіше вчитися, активніше шукати шляхи вирішення проблем, відбувається ширше спілкування між педагогами й учнями. Взагалі до нашої школи почало вступати більше дітей, я відчуваю більшу зацікавленість батьків у вирішенні важливих шкільних питань…

Наші вчителі створюють та використовують у своїй діяльності власні медіапродукти. Вже розроблено серію уроків із медіакультури за темою «Вплив мас-медіа на свідомість людини». Медіапедагог Оксана Лагутенко представила розробку уроку «Аналіз медіатекстів. Аналіз комерційної реклами» на конкурс педагогічної майстерності «Сучасний урок» і стала його переможцем. Учитель інформатики Андрій Савченко став призером обласного конкурсу на кращу розробку планів-конспектів уроків та заходів медіаосвітнього спрямування.

Минулого року наші педагоги брали участь в (не)конференції EdCamp «Медіапростір — для дітей та дорослих», міжнародному форумі «Інноватика в сучасній освіті», міжнародній виставці WorldEdu, всеукраїнській науково-практичній конференції «Практична медіаосвіта: інноваційні стратегії розвитку».

В учнів школи № 42 також багато досягнень. Вони посідали перші, другі та треті місця на різних конкурсах із медіатематики. Зокрема, прес-центр нашого учнівського самоврядування «Сузір'я» виграв на районному конкурсі дитячо-юнацької медіатворчості «Дніпро-юнпрес». Наші діти перемогли в медіаконкурсах «Ми діти галактики», «Юнтелепрес» та «MAXIMA». А нашу школу нагородили дипломом Міністерства освіти і науки України за активну участь в інноваційній діяльності та грамотою Академії педагогічних наук України за вагомий внесок у розвиток медіаосвіти в Україні.

Звісно, під час експерименту ми стикалися й із певними труднощами. Наприклад, досі немає затверджених Міністерством освіти і науки України спецкурсів та факультативів медіаосвітньої спрямованості для всіх вікових категорій школярів. Не вистачає посібників та підручників, адаптованих для учнів. Через це пошук матеріалів, ілюстрацій, завдань, словом, сама по собі підготовка до уроків із курсів медіаосвітньої спрямованості займає в учителів багато часу. Крім того, не вистачає коштів для обладнання навчальних кабінетів мультимедійною технікою.

Яким є ваше особисте бачення й думка педагогічного колективу школи№ 42 щодо актуальності медіаосвіти для дітей в шкільні роки? Наскільки це важливо саме в наш час і саме в Україні?

Формування в дошкільному та шкільному середовищі медійної та інформаційної грамотності визнано однією з десяти ключових компетентностей згідно реформи освіти — «Нової української школи». Адже діти ХХІ століття — це діти інноваційного покоління.

На наше переконання, починати процес медіаосвіти необхідно якнайраніше. Діти приходять до школи, маючи вже достатній досвід спілкування з різноманітними медіапродуктами та медіазасобами. Тому виховувати медіакультуру, медіасмаки учнів із початкової школи — наш обов’язок. Школяр повинен навчатися вибирати якісний контент зі ЗМІ, давати йому аргументовану оцінку, вміти порівнювати, добирати необхідні ресурси, управляти своїм спілкуванням із медіа, розвивати медіатворчість. Допомогти дітям у цьому можуть їхні найкращі порадники: батьки та вчителі.

Завданням кожного вчителя школи № 42є розвиток в учнів усіх вікових категорій особистісної медіакультури й забезпечення їхньої підготовки до ефективної взаємодії із сучасним інформаційним середовищем.

— Як ваші школярі сприймають ініціативи з медіаосвіти? Який відгук ви отримували від них та від батьків?

Значна кількість школярів разом із зацікавленими вчителями беруть участь у створенні шкільної газети, публікації інформаційних, фото-, відеоматеріалів на сайті школи, створенні медіапроектів для навчальних предметів, колективному перегляді та обговоренні фільмів.

Помітно, що учні школи із задоволенням створюють власну медіапродукцію: соціальні ролики, буктрейлери, тематичні відеофільми, мультфільми та презентації.

Наша участь в експерименті 2013–2016 років отримала позитивну оцінку й у батьківської громадськості.

До впровадження медіаосвітніх інновацій готові й наші вчителі, й учні, й їхні батьки. Саме тому на підведенні підсумків експерименту ми вирішили не зупинятися та вирішити взяти участь у новому всеукраїнському експерименті.

Про перспективи поширення медіаосвіти в українських школах

— Яким є ваше бачення як директора школи й педагога щодо перспектив цього напрямку освіти в Україні? Як варто розвивати медіаосвіту?

Я переконана, що медіаосвіта — це необхідність часу. Вислів «Все, що ми дізнаємося про світ — ми дізнаємося з медіа» — правдивий. Саме медіа формують нашу картину світу, його сприйняття та моделі поведінки. Надзвичайно важливо розрізняти фейки, маніпуляції, шукати першоджерела та критично мислити, тому медіаосвіта є, на мою думку, є життєво необхідною.

Я вірю, що людина повинна навчатися впродовж усього життя. Створення цілісної системи шкільної медіаосвіти закладає основу, яку наші учні зможуть продовжити й після випуску. Розпочинати ж її викладання потрібно для дітей із дошкільного віку. А шкільну медіаосвіту координувати з позашкільною, медіаосвітою в професійній і вищій школі, навчанням дорослих…

Навіть дорослій сформованій особистості складно розібратися в яскравому й небезпечному світі медіа. Що ж тоді казати про дітей? Звісно, їм ще складніше. Саме тому нам на допомогу приходить медіаосвіта — навчання теорії та практичним умінням для опанування сучасними мас-медіа, які розглядаються як частина специфічної, автономної галузі знань у педагогічній теорії та практиці. Мета її — сформувати медіаграмотну особистість, яка вміє виражати себе і спілкуватися за допомогою засобів медіа, свідомо сприймати і критично тлумачити інформацію, відділяти реальність від її віртуальної симуляції, тобто розуміти реальність, сконструйовану медіаджерелами. А ще осмислювати власні стосунки, міфи й типи контролю, які вони культивують. Тому вважаю, що упровадження курсу «Медіакультура» для старшокласників у школах є обов’язковим.

— Що потрібно українським школам, аби впроваджувати наскрізну медіаосвіту, в першу чергу: усвідомлення важливості цих знань, чи інтерес дітей, або ж відповідна кваліфікація педагогів, підтримка батьків, додаткові гроші від Міносвіти? Більше розробок: підручників, посібників тощо? Чи, можливо, щось ще...

Загалом впровадження медіаосвіти в школі залежить від підтримки всього педагогічного колективу, готовності до впровадження освітніх інновацій, а результативність цієї роботи — від успіху спільної роботи команди однодумців. До неї можуть увійти й батьки — за умови проведення з ними відповідної роботи. Наприклад, круглих столів, на яких би пояснювалося значення медіаграмотності в сучасному світі, спільних медіапроектів за участю дітей, батьків і вчителів.

Медіаосвіта буде ефективною тільки якщо сам вчитель є медіаграмотним і може якісно використовувати можливості сучасні інформаційні технології. Для гідної підготовки педагоги і психологи повинні постійно проходити спецкурси та тренінгів із медіаосвіти, стежити за медіаосвітніми інноваціями, від шкільних практичних психологів і соціальних педагогів.

Я думаю, що дуже важливим є обмін досвідом із медіаосвіти між різними навчальними закладами. Нам усім необхідне проведення науково-практичних семінарів і спільних наукових проектів, конференцій, міжвідомчих заходів, фестивалів. Особливо корисними будуть такі заходи для закладів освіти, які тільки-но розпочали впроваджувати експериментальну діяльність за цим напрямом.

Українським школам для досягнення цілей експерименту потрібні навчальні програми для наскрізної інтегрованої медіаосвіти, а також відповідне навчально-методичне забезпечення, достатня кількість посібників та підручників.

Крім того, звісно, варто покращити матеріально-технічні бази навчальних закладів. Потрібно, щоб навчальні приміщення шкіл обов’язково мали доступ до інтернету — тільки так вийде проводити цікаві заняття з застосуванням новітніх технологій. Тому, звичайно, для впровадження медіосвіти в закладах необхідне щорічне фінансування експериментальної роботи.

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
Учні школи №42 м. Дніпра, Фото надані Людмилою Гожею
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду