Проект NewsWise: як у Канаді збираються вчити дітей медіаграмотності
Проект NewsWise: як у Канаді збираються вчити дітей медіаграмотності
Що таке NewsWise
Працювати над проектом будуть благодійна організація CIVIX та Канадський фонд журналістики (Canadian Journalism Foundation, CJF). Вони мають на меті розробити програму для канадських школярів початкової та середньої школи (9–19 років), яка навчить їх аналізувати новини, розпізнавати фейки й дезінформацію в мережі, пояснить деякі особливості підготовки новин і яку роль журналістика відіграє в демократичному суспільстві. Програма має охопити приблизно півтора мільйона школярів, ідеться в релізі CJF.
«Фейкові новини посилюють недовіру до наших інституцій, у тому числі недовіру до професійних ЗМІ, які витрачають багато часу, намагаючись забезпечити підзвітність влади, — розповів Девід Волмслі (David Walmsley), голова CJF і редактор The Globe and Mail. — Якщо ми збираємося підвищити довіру до журналістики, ми маємо достукатися до нового покоління та пояснити їм роль журналістики в нашому суспільстві. Ця ініціатива надає майданчик для залучення молодшої аудиторії та розвитку в них навичок для визначення надійних джерел інформації».
NewsWise розроблятиме організація CIVIX, залучаючи науковців і журналістів із CJF. До цього організація CIVIX втілила в Канаді інший масштабний проект — Student Vote. У його рамках учням пояснюють структуру уряду й організацію виборчого процесу, вчать досліджувати програми партій і платформ, обговорюють виборчі бюлетені й офіційних кандидатів на виборах.
Наприклад, учні з різних шкіл записували на відео свої запитання до кандидатів на муніципальних виборах і потім отримували від них відеоролики з відповідями. Усі вони є на YouTube-каналі проекту й зібрані у списки відтворення, тож можна проглянути серії із запитань школярів та відповідей політиків. Підлітки цікавилися, як кандидати планують розвивати міста, як будуть боротися з безпритульністю, як дбатимуть про безпеку людей, якою буде їхня політика щодо податкового навантаження тощо.
Попередні проекти Student Vote проводили одночасно з реальними виборами в Канаді. Школи організовували для учнів імітацію голосування й потім підраховували голоси. Усі результати можна переглянути на сайті. Наприклад, на загальних виборах у провінції Британська Колумбія серед школярів найбільше голосів набрала Нова демократична партія Британської Колумбії (British Columbia New Democratic Party).
Програма NewsWise планується як частина заходів Student Vote і розпочнеться приблизно в той же час, що й вибори у провінції Онтаріо в червні 2018 року. На національний рівень NewsWise вийде одночасно з парламентськими виборами в жовтні 2019 року. Проект Student Vote уже прийнятий у 98 % канадських шкільних рад. CJF також пообіцяла долучити канадську медіаспільноту до популяризації NewsWise.
Проблема фейкових новин опинилася в центрі уваги під час президентських виборів у США в 2016 році. Канада виявилася також незахищеною від цього феномену. Так, у канадському інфопросторі активно циркулювали вигадані новини щодо стрілянини в одній із мечетей у місті Квебеку.
«“Google Канада” намагається нейтралізувати загрозу фейкових новин перед виборами, запустивши новий проект із підвищення грамотності серед молоді. Це хороший перший крок, але не універсальні ліки», — пише канадська газета The Toronto Star.
Історія непростих стосунків Google та фейків
Минулого року Google News запустила функцію фактчекінгу напередодні виборів у США, хоча офіційно компанія не проводила ніяких паралелей між цими двома подіями. Спершу вкладка fact check (перевірка фактів) з'явилася в розширеному перегляді новин на веб-сайті Google News і в мобільних додатках. У квітні 2017 року процедура фактчекінгу в новинному агрегаторі й пошукових запитах була запущена по всьому світу. Згодом функцію розширили за допомогою віджету Share the Facts. А перед президентськими виборами у Франції Google заявила про приєднання до фактчекінгової ініціативи Cross Check («Перехресна перевірка»).
Та це не врятувало компанію від критики: блоки з відповідями в google-пошуку часто містять неправдиву інформацію. Ця функція автоматично підтягує короткі відповіді на загальні запити від популярних веб-сайтів. Найбільша халепа спіткала компанію через любителів вірусних відео. Річ у тому, що цей блок із відповідями використовувався як основа для швидких відповідей у бездротовому динаміку з голосовим управлінням The Google Home. Хочете послухати, як «розумна колонка» Google зачитує фейк про те, що Барак Обама перебуває у змові з китайськими комуністами і планує переворот у кінці свого терміну на посту президента США в 2016 році? А іншого разу на запит «Як стався Голокост?» у топ результатів алгоритм вивів сайти зі статтями, що заперечують злочини нацистів.
And here's what happens if you ask Google Home "is Obama planning a coup?" pic.twitter.com/MzmZqGOOal
— Rory Cellan-Jones (@ruskin147) 5 березня 2017 р.
Компанія Google, звісно ж, вибачилася та пообіцяла попрацювати над своїми алгоритмами, але, як зазначає оглядач The Atlantic Алексіс Мадрігал (Alexis Madrigal), тепер виправдовуватися некоректною роботою технічної складової — недостатньо. Тож, можливо, це одна з причин, чому благодійний підрозділ Google.org виділив грант на розвиток проекту NewsWise напередодні виборів у Канаді.
Для порівняння: Німеччина вирішила йти більш жорстким шляхом і ще минулого року попередила техногігантів про розробку змін до законодавства щодо поширення фейків і мови ворожнечі в онлайні. 30 червня цього року новий закон було схвалено і з 1 жовтня він набув чинності. Відомо, що німецька спецслужба BfV (Bundesamt für Verfassungsschutz) на початку 2017 року працювала над розслідуванням щодо поширення фейкових новин та кібератак на сайт німецького парламенту, які відбулися в 2015 році. Тож, згідно з новим німецьким законодавством, інтернет-компанії мають блокувати неприйнятний контент протягом 24 годин із моменту надходження скарги на них. У деяких випадках для цього їм дається тиждень. Мін'юст Німеччини зазначає, що штрафи накладатимуться лише в разі систематичних порушень і максимальний розмір такого покарання — 50 мільйонів євро (57 мільйонів доларів США). Вочевидь, Бундестаг вирішив робити ставку не на виховання медіаграмотності в німецьких громадян, а покласти функцію контролю на самі платформи, які масово поширюють контент.
