Курс є безкоштовним і вже доступний на оновленому сайті проекту «Відеотека» ГО «Детектор медіа». Він був розроблений за підтримки Internews Network.

Освітній курс «Новинна грамотність» складається з 11 модулів. Це, зокрема, ознайомчі розділи «Що таке новини і звідки вони беруться» та «Усе, що ви маєте знати про новинні стандарти». А також модулі про шість основних стандартів новин:

• «Баланс думок, або Чому не можна надавати слова терористам»,
• «Достовірність і точність: чому й коли варто вірити ЗМІ?»,
• «Стандарт повноти інформації»,
• «Факти — священні, коментарі — вільні»,
• «Оперативність, або Коли ще не занадто пізно».

Крім того, автори звернули увагу й на інші важливі для новинної журналістики аспекти. Про них ідеться в розділах:

• «Хто платить за новини і як це впливає на їхній зміст»;
• «Коли етика має значення»;
• «Замовчані теми. Чому небезпечно, коли в ефірі буває тиша»;
• «Бульбашка фільтрів: як інтернет-технології стали інформаційними редакторами».

Автори онлайн-курсу доступно розповідають, якими є джерела новин та критерії перетворення подій на новинні приводи, як створюються новини, які існують професійні стандарти й етичні дилеми, а також як ЗМІ маніпулюють громадською думкою, а соціальні мережі змінюють сприйняття новин їхньою аудиторією.

Серед авторів посібника — Діана Дуцик, Маргарита Чорнокондратенко, Алла Федорина, Наталя Стеблина, Ірина Виртосу, Тарас Назарук, Наталія Виговська, Зоя Красовська. Онлайн-курс вийшов під загальною редакцією Діани Дуцик та Дарії Тарадай. Курс «Новинна грамотність» містить велику кількість інфографіки. Дизайнером онлайн-курсу стала Яна Добрянська.

Під час презентації виконавча директорка ГО «Детектор медіа» та викладачка Могилянської школи журналістики Діана Дуцик нагадала, що минулого року організація презентувала інший онлайн-посібник із медіаграмотності — «МедіаДрайвер», розрахований на підлітків. Вона пояснила, чому цього разу у фокусі медійних експертів опинилися саме новини.

«Ідея створити такий курс виникла тому, що ми перебуваємо в складному становищі, –– зазначила вона. — В нашій країні йде інформаційна війна. Ми розглядаємо медіаграмотність як ефективний інструмент протидії пропаганді, адже вона дозволяє покращити критичне сприйняття й допомагає людям фільтрувати інформаційні потоки з медіа. Новинна грамотність є частиною медіаграмотності. Ми звернули увагу саме на це, адже, згідно з соціологічними опитуваннями, приблизно 80 % українців продовжують отримувати важливу суспільно-політичну інформацію з новин телеканалів. Моніторинги “Детектора медіа” демонструють зниження рівня якості новин, кількість маніпуляцій зростає в періоди політичної активності».

 Діана Дуцик, виконавча директорка ГО «Детектор медіа»

Пані Дуцик додала, що автори проекту структурували курс, відштовхуючись від базових стандартів створення новин. Проте вирішили розповісти також про основних їх виробників — світові та українські інформаційні агентства, про використання новинарями мови ненависті та специфіку висвітлення війни, небезпеку замовчування тем і прояви цензури в незалежній Україні, а також про ключових медіавласників-олігархів, які часто визначають новинну політику своїх медіа.

Діана Дуцик також звернула увагу на те, що в сучасній Україні немає хорошого підручника з цієї теми, тож онлайн-курс «Новинна грамотність» буде цікавий і студентам, і викладачам факультетів журналістики. Експертка та викладачка переконана, що нині готувати паперові підручники немає сенсу, бо поки така праця буде написана й видана, ситуація в ЗМІ може суттєво змінитися.

Авторкою першого розділу «Що таке новини» стала Маргарита Чорнокондратенко, яка працює продюсеркою міжнародної інформаційної агенції Reuters. Вона розповіла: починаючи його писати, згадувала, якою була шість років тому, коли нічого не знала про новини.

Маргарита Чорнокондратенко, продюсерка Reuters

«Завдання цього посібника, як на мене, — доступно й максимально наближено пояснити, що таке новини, з якими я працюю щодня, — акцентувала журналістка. — Аудиторія цього курсу — це не журналісти, а звичайні люди, які споживають новини, а не створюють. Мені не соромно зізнатися, що я, як журналістка, досі роблю помилки. Як і мої колеги. Наприклад, потрібно пам’ятати, що за стандартами не можна називати героями людей, що загинули на сході. Хоча для вас і для мене вони можуть бути героями. Є різниця, писати “загинули” чи “було вбито”».

Кілька слів про новий онлайн-курс «Детектора медіа» сказала й виконавча директорка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Світлана Єременко. Авторами трьох розділів із «Новинної грамотності» стали дві експертки з її організації — Алла Федорина й Наталя Стеблина.

«Я вважаю, що це надзвичайно важливий проект. Я вже прочитала посібник, мені було дуже цікаво й навіть я відкрила для себе дещо нове. Думаю, він буде надзвичайно корисним нашим журналістам. Особливо зараз, коли ми, медіаексперти, на жаль, фіксуємо падіння професійного рівня журналістів та недотримання ними стандартів й Кодексу журналістської етики. Сподіваюся, що незважаючи на “гонку”, в умовах якої працюють наші медійники, вони знайдуть час ознайомитися з цим курсом», — висловила сподівання експертка.

 Світлана Єременко, виконавча директорка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика

Екс-міністр освіти і науки України, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Квіт зазначив, що перевагою нового курсу є його практичність: «Усі проекти “Детектора медіа” інноваційні та цікаві. А ще вони відкривають нових авторів. Саме цей курс має велике значення, бо в щоденній роботі журналісти часто не звертають уваги на важливі речі. Не всі журналісти в нас такі просунуті, як автори цього посібника. У посібнику є пункт “Чому не можна давати слово терористам”. Це хороший приклад. У 2014 році, коли почалася війна й захопили Слов’янськ, я був тією людиною в уряді, яка мала журналістський бекґраунд. Для мене було очевидним, що в терористів не можна брати інтерв’ю. А як ви пам’ятаєте, наші журналісти пишалися тим, що були присутні на прес-конференції терористів-“гопників”. А цього не можна було робити. Зараз Україна вже досвідченіша в таких питаннях, але все ж цей курс і досі є потрібним. Сподіваюся, багато журналістів зверне на нього увагу».

Редакторка сайту MediaSapiens Марина Дорош розповіла, що, розробляючи цей проект, організація мала на меті відповісти на ті виклики, які постали перед українським медійниками. Однак вона звернула увагу, що поява подібних ініціатив стала тенденцією в усьому світі.

Марина Дорош, редакторка сайту MediaSapiens

«Перемога Дональда Трампа на виборах у США, Brexit у Великій Британії, поширення праворадикальних рухів у Німеччині й роль медіа в усіх цих процесах спонукали до потреби освічувати не лише журналістів, повертаючись до першооснов — стандартів, але й споживачів інформації», — каже редакторка.

За її словами, найактивніше такі ініціативи втілюються у США, де є спеціальний курс із новинної грамотності в Університеті штату Нью-Йорк у Стоуні-Брук, доступний також на ресурсі Coursera. Цим напрямком також займається Центр новинної грамотності (News Literacy Centre), засновником якого є пулітцерівський лауреат Алан Міллер (Alan C. Miller).

«Цей курс — для широкої аудиторії. Він буде корисним для журналістів та майбутніх журналістів, але це не заміна дисципліни “Вступ до спеціальності” факультетів журналістики. Водночас нам, мені здається, вдалося поєднати ці дві аудиторії. Важливо, що він містить реальні приклади з наших ЗМІ — і хороші, й погані. Завдяки нашому курсу аудиторія буде більше цінувати якісний контент, бо в ньому пояснюється стільки роботи стоїть за кожною короткою новиною», — зазначила Марина Дорош.

Голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова висловила сподівання, що з курсу «Новинна грамотність» люди, які починають свій шлях у журналістиці або хочуть дізнатися про способи маніпуляцій у медіа, отримають багато важливої і корисної інформації.

Наталя Лигачова, голова ГО «Детектор медіа»

Під час презентації ГО «Детектор медіа» також анонсувала свій наступний освітній проект — курс відеолекцій для журналістів про роботу над журналістським розслідуванням. Цей навчальний курс організація пообіцяла презентувати до кінця року.

 Сергій Квіт, екс-міністр освіти і науки України, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Сергій Даниленко, журналіст, викладач Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Остап Стасів, засновник Відкритого Університету Майдану

Марія Лашкіна, тренер-психолог із комунікації

Фото Павла Шевчука