Як показали результати, більшість учасників дослідження обирають джерела новин керуючись зручністю чи звичками, а не їх якістю. Також багато з них вибірково віддають перевагу або уникають певних джерел через власні переконання, але при цьому вони позиціонували це як вибір «об'єктивних» джерел. Дослідження виявило загальну недовіру респондентів як до медіа, так і до політиків.

На думку дослідниці, дуже важливо пояснити українцям, яке значення має свідомий вибір джерел, з яких вони отримують інформацію. «В цілому я підтримую програми поширення медіаграмотності. Багато грошей, які витрачаються на контрпропаганду, могли б бути перенаправлені на розвиток медіаграмотності. Я б підтримала таке рішення. Я не можу вказати на якусь частину мого дослідження, яка б напряму підтвердила, що програми медіаграмотності суттєво вплинули б на отримані результати. Можливо, що так, а можливо, що й ні. Якщо основна проблема полягає у тому, що людям байдуже, звідки вони дізнаються новини, принаймні, має бути дискусія, аби вони усвідомлювали, чому це важливо», - розповіла пані Шостек під час презентації дослідження.

«Не можна, наприклад, просто сказати людям: "Вам варто читати BBC". Це вже суперечить етичним принципам. Натомість треба спонукати людей до критичного мислення. Ця країна не зміниться, поки не з'явиться певний рівень зацікавлення до цих питань. Було б непогано навчити людей базовим навичкам перевірки фактів. Але одне лиш зацікавлення цією темою вже буде непоганим початком», - вважає дослідниця. На її думку, не варто очікувати, що якісна журналістика зуміє миттєво залучити величезну аудиторію українців. Виданням варто брати до уваги такі фактори як зручність та наявність розважального контенту. Крім того, українським медіа та політикам варто замислитись над тим, чи апелюють їх повідомлення до реальних повсякденних проблем і пріоритетів людей.