«Ціль медіаграмотності – не запам’ятати факти про медіа чи навчитись робити відео або презентацію у Power Point. Швидше, ціль у тому, аби досліджувати питання, які виникають під час критичного сприйняття медіамеседжу – друкованого чи електронного. Це включає навички мислення вищого порядку: вчитись визначати ключові ідеї, встановлювати зв’язки між різними ідеями, ставити доречні питання, помічати протиріччя, рефлексувати», - пишуть Елізабет Томан та Тесса Джолс з Центру медіаграмотності у США.

Ставити правильні питання, сприймаючи медіапродукт – це, можна сказати, ядро медіаосвіти і загалом критичного мислення. Вперше такі питання були сформульовані у 1989 році Британським інститутом кіно – із розвитком медіа вони поступово були трансформовані. Однак суть лишається тією ж: питання концентруються навколо таких категорій як авторство, мета, вплив, аудиторія, реакція, зміст, технології, інтерпретації.

Ці питання відображені у таблиці, розробленій Національною асоціацією освітою з медіаграмотності (NAMLE) у 2007 році.  Ми публікуємо переклад питань:    

Дивіться також п’ять ключових принципів медіаграмотності.