ГО «Європейська дослідницька асоціація» за підтримки Internews Network здійснила комплексне дослідження «Впровадження медіаосвіти та медіаграмотності в загальноосвітніх школах України». Мета дослідження — оцінити ефективність та досвід упровадження медіаосвіти (МО) в загальноосвітніх школах (ЗОШ) у різних регіонах України.

Дослідження проводилося трьома методами: телефонне опитування вчителів; глибинні інтерв’ю з представниками адміністрації шкіл (директори, завучі); фокус-групові дискусії з учнями різних класів, які вивчають курс медіакультури. Респондентами телефонного інтерв’ю стали 115 учителів, які в рамках Всеукраїнського експерименту чи самотужки займаються медіаосвітою.

Повний звіт та його методологію можна завантажити тут.

Основні висновки дослідження

• Медіаосвіта в загальноосвітніх школах України впроваджується завдяки вдалому поєднанню зусиль Академії української преси, яка підготувала на своїх школах основну групу вчителів, координаторів/ викладачів в ОІППО, та Інституту соціальної та політичної психології АПНУ, розробником концепції експерименту, в якому взяли участь школи з десяти областей України.
• Поширення експерименту одночасно на національному та регіональному рівнях, а також самостійне провадження медіаосвіти в деяких школах є підтвердженням того, що медіаосвіта починає виходити за рамки початкового експерименту. Водночас, забезпечити повноцінний перехід від експерименту до широкого впровадження МО можна, якщо перейти до навчання з МО майбутніх вчителів і включити курс медіаосвіти до обов’язкової програми навчання студентів педагогічних коледжів і університетів.
• 84 % опитаних учителів, які сьогодні викладають медіаграмотність, проходили навчання з МО, 16 % вчилися самостійно. Кожен четвертий із 90 опитаних брав участь у школах медіаграмотності АУП, ще 28 % навчалися в ОІППО та на семінарах. Ці цифри демонструють ефективність обраного шляху — поєднання шкіл та курсів ОІППО для підготовки «носіїв» МО.
• У загальноосвітніх школах (ЗОШ) впровадження МО відбувається в різних формах, внаслідок чого підтримуються та розвиваються різні аспекти МО — від психологічного (критичне мислення) до суто практичного — створення медіапродуктів. Включення курсу в навчальні плани та розвиток інтегрованого навчання — таким бачать майбутнє МО опитані вчителі.
• Згідно з концепцією і програмою, найбільша група учнів, що вивчають курс МО, навчається в 10 класах. До роботи гуртків і факультативів із МО долучаються школярі з інших класів. Найцікавіший досвід — це розповсюдження МО на всі шкільні класи, як правило, шляхом інтеграції в різні предмети, через часткове залучення до медіаосвіти старших школярів, які навчають молодших школярів.

• Під час занять учителі акцентують увагу на розвитку критичного та креативного мислення учнів в інформаційному просторі. Інтернет-безпека поки що відходить на другий план.
• Наявні підручники вчителі використовують творчо, обираючи ті теми, які будуть цікаві/ доступні школярам і можуть бути представлені в школі залежно від технічного оснащення та спеціальності вчителя

• 83 з 90 опитаних вчителів (92 %) використовують матеріали порталу АУП. Найбільш популярні — презентації та модельні уроки. Розширення бази модельних уроків, оновлення та розширення відеотеки стане корисним ресурсом для вчителів МО.
• Учні, які вивчають МО на уроках і в медіагуртках, по-різному визначають свої цілі, інтереси та практичну користь від МО. Формування культури роботи з інформацією, її сприйняття і оцінки здебільшого є цінністю

Потреби вчителів

• Вчителі різних спеціальностей із різних регіонів потребують більш інтенсивного обміну досвідом викладання медіаосвіти. На думку експертів, такого професійного міждисциплінарного особистого спілкування не вистачає.
• Більшість експертів також пов'язують подальші перспективи розвитку медіаосвіти з можливостями її інтеграції до різноманітних навчальних дисциплін. Визнається необхідність включення елементів медіаосвіти не лише в старших класах, але й у молодшій та середній школі.
• До викладання МО долучилися вчителі різних спеціальностей, тому є можливість задовольнити потребу у розробці підручників та методичних матеріалів для інтегрованих курсів на основі їхньої практики.
• Існує запит на практичні завдання та доступну систематизовану медіатеку. Не вистачає тестів та матеріалів для контролю.
• Важливо використати творчий потенціал вчителів, які розробляють власні програми й займаються науковою роботою для посилення практичної складової та удосконалення курсу МО. Такий підхід дозволить наблизити наповнення курсу до практичних потреб школярів.

Цікавими виявилися результати фокус-групових інтерв’ю з учнями.

Їх було проведено в шести містах України: Харкові, Запоріжжі (2), Білій Церкві Київської області, м. Тальному Черкаської області та Чернігові.

Всі школярі вперше дізналися про медіаосвіту від своїх вчителів або керівників гуртків. Лише два учня згадали, що про маніпуляції в медіа їм розповідали батьки.

Школярі із захопленням розповідають про уроки медіаосвіти, визнаючи при цьому, що таких уроків мало, лише один раз на тиждень. У школах, де медіакультура викладається факультативно, а відвідування таких занять не є обов’язковим, учні виказують значний інтерес до самого предмету. Також висловлювалася думка, що розпочинати заняття з медіаосвіти можна з молодших класів — з 5-6 класу. Такі знання будуть цікавими й корисними для учнів, а головне — можна залучити старшокласників

Форми подачі

У школах уроки з медіаосвіти проходять як обговорення тем, дискусії, підготовка презентацій, аналіз кінофільмів, новин, реклами. На уроках часто й у великому обсязі використовуються фото й відеоматеріали («Нам дали завдання принести старі фотографії, це буде цікавий урок, ми будемо говорити про те, яку інформацію про людей і час можна побачити на фото…», Тальне). Пропонується зробити й презентувати невеличкі власні дослідження й проекти («Мы вот приводили опрос о том, какую музыку любит молодежь, потом сделали презентацию», «Мы создавали рекламу, придумывали герб, логотип», «Мы создавали видеоролики», Харків), розробити та представити окрему тему («Я люблю делать презентации, чтобы научиться выступать перед аудиторией», Біла Церква).

У медіагуртках учні більшою мірою орієнтовані на створення власного медіапродукту. Оскільки в роботі гуртка беруть участь учні різні за віком, відбувається обмін навичками й навчання молодших старшими колегами, акцент робиться на спільній справі й співпраці («Делаем сообща, какую-то программу или материал или газету, получаем все свое задание, видео делает, музыку, те, кто по младше, сразу обучаются у тех, кто старше», Запоріжжя).

Цікаві теми

Найбільший інтерес серед тем курсу викликають питання маніпуляцій («Самая интересная тема про манипуляции, не поддаваться манипуляциям, до изучения я навіть не уявляла, який масштабний цей вплив на свідомість людини», Чернігів) та навіювання за допомогою засобів масової комунікації («Интересная тема про страхи, фобии, панику, чего люди боятся, как им навязывают, тема про киберпространство…», Чернігів).

Всі учні згадували тему про рекламу («Изучали как формируют рекламу и что делают, чтобы влиять ей на потребителей», Харків; «Нам рассказывали про 25-й кадр, про плохую рекламу, про вред когда ее смотришь. Была такая тема…», Запоріжжя). Цікавою для учнів була й тема розвитку фото-кіно-техніки («Побачили, як працює старий фотоапарат, ніколи не думала, що все це було як чудо…», Тальне).

Зауважимо, що сучасні учні вважають тему радіо застарілою та нецікавою («Можно убрать тему радио- оно уже устарело, оно интересно как история, но не больше», Харків).

Відчути себе журналістами, взяти інтерв’ю, написати про подію — ця тема теж сподобалося школярам («Самый интересный урок — это урок про интервью — мы учились брать интервью, играли роли…», Харків).

Спільне, що єднає і тих, хто вивчає медіаосвіту на уроках в школі, і гуртківців — це значний інтерес до розробки і створення медіапродукції («ٍМы пробовали быть операторами,и это оказалось очень трудная робота», Харків); «Делаем свои передачи, своя газета, видеоролики учимся делать с социальной рекламой», Запоріжжя).

Усвідомлення користі від МО/МГ

Користь від медіаосвіти пов'язується у свідомості школярів із метою її отримання, тобто формуванням певних уявлень, знань і навичок, загальним розвитком й рівнем ерудованості. У той же час спостерігається відмінність у розумінні користі від отриманого знання між тими, хто вивчає медіа на шкільних уроках, і тими, хто опановує медіаосвіту в гуртках.

Так, учні, що вивчають медіа у школі, роблять акцент на критичному мисленні та усвідомленні, що інформацією можуть маніпулювати («Понял, что интервью бывает “нарезным”, искусственным. Я замечаю по интервью, что человек может говорить одно, а его искажают, добавляют свое, урезают. По телешоу видно часто, как его делали», Харків). Учні, батьки яких працювали в Лівії, посилалися на інформаційні впливи, з якими безпосередньо стикалися протягом останнього року («Информация была такая, что нам звонили и говорили: “Бегите”, а мы им говорили — “вы еще живы?” Мы поняли, что врут все», Біла Церква).

Цікаво, що учні здебільшого розуміють, що маніпулювання існувало завжди («Хто цар, тому і пишуть…»), просто сьогодні воно здійснюється через потужні ЗМІ.

Учні визнають, що знання про медіаманіпуляції роблять їх дуже скептичними, недовірливими («Да, мы становимся скептиками, но это как прививка…», Біла Церква), але скептицизм допомагає захищатися від валу недостовірної інформації («Все особливо важливе треба перевіряти, не довіряючи одному джерелу…», Тальне).

Школярі чітко усвідомлюють користь від МО, коли стикаються з проблемами залежності у власній родині й допомагають братові або сестрі позбутися інтернет-залежності («Научить правильному пользованию интернетом, не быть зависимым от него. Не піддаватися впливу реклами. Розрізняти новини. Я допомогла своєму брату, подолала його медіа залежність…», Чернігів).

Навички гуртківців практичні й можуть стати в нагоді у створенні соціальної реклами або інформаційних матеріалів («Польза такая. Я сделаю социальный ролик, про вред наркотиков, по поводу курения и выложу в интернет. И люди смотрят, и это может кому-то спасти жизнь. Информация влияет на нас, и мы влияем этим на других…», Запоріжжя).