На Літній школі з медіаосвіти українські педагоги і школярі вчаться створювати мультимедійні історії

На Літній школі з медіаосвіти українські педагоги і школярі вчаться створювати мультимедійні історії

00:00,
13 Серпня 2014
4774

На Літній школі з медіаосвіти українські педагоги і школярі вчаться створювати мультимедійні історії

00:00,
13 Серпня 2014
4774
На Літній школі з медіаосвіти українські педагоги і школярі вчаться створювати мультимедійні історії
На Літній школі з медіаосвіти українські педагоги і школярі вчаться створювати мультимедійні історії
Медіапедагоги і  учні під керівництвом тренерів-журналістів працюють над створенням друкованої газети і он-лайн блогів. 

Літня школа триватиме 5 днів (10-15 серпня) у місті Буча Київської області.  Захід організувала  Академія української преси спільно з проектом MYMEDIA та Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти МОН України.

42 учасники представляють різні міста України  – Київ, Харків, Запоріжжя, Луганськ, Черкаси, Дніпропетровськ, Чернігів, Полтава та інші. Це вчителі тих шкіл, які впроваджують медіакультуру у навчальний процес, а також педагоги із закладів післядипломної освіти. Окрім цього, у Літній школі бере участь делегація педагогів із Білорусі, де розпочинається медіаосвітній процес.

У попередні роки АУП вже проводила Літні школи для медіапедагогів, однак цього разу вперше у ній беруть участь  й діти -  учні 10-11 класів, які вивчають  медіакультуру. Крім того, змінено формат -  школа має практичне спрямування, відбувається навчальний курс, під час якого учасники мають створити друковану версію шкільної та міської газети, а також мультимедійні блоги.  З учасниками працюють тренери -  Сергій Чернявський та Інна Гадзинська

Як пояснила Оксана Волошенюк, виконавчий директор АУП, ідея запровадити саме  такий формат народилась під час попередніх Літніх шкіл. Так, для учителів раніше проводили тренінги по створенню шкільної газети, і зробили висновок, що їм бракує знань про технологію виробництва – розуміння цільової аудиторії, використання  сучасних он-лайн інструментів.  

Учасники поділились на групи - частина з них працює над друкованою версією, інші над он-лайн історіями. Команди обрали  теми, які вони хочуть досліджувати. «Від учасників часто можна почути цікаві і несподівані питання та ідеї, - розповіла Інна Гадзинська. – Адже журналіст як правило придумує ту тему, яку йому найлегше зробити, а вони обирають в першу чергу те, що їх самих хвилює – наприклад, одна команда працює над такою темою як рівень довіри до ЗМІ». Інша команда працює над темою ставлення українців і білорусів один до одного - існування стереотипів, порівняння культур. Мультимедійні матеріали передбачають роботу у "полі" – опитування і зйомка людей на вулиці  (зокрема, ще одна тема – про Бучанський міський парк, його потенціал як рекреаційної зони).  

«Вони вчаться робити медіа - як планувати матеріал, як розподілити роботу у редакції. Потім це все треба буде приземлити до їх реалій і потреб – до шкільних газет, - пояснює Інна Гадзинська. – Шкільні газети робляться зазвичай завдяки ентузіазму, іноді вони використовують там несучасні методи, наша задача більше навчити їх користуватись новими медіа».

Школярі-учасники погоджуються, що урокам медіакультури часто бракує сучасних методів. «Я думаю, що в шкільній   медіакультурі треба активніше використовувати інфографіку, - пояснює Ганна Чечель, учениця 11 класу Харківської гімназії № 14. – Розповідати про інтернет в текстах і конспектах – це вже точно нікому не цікаво, потрібно більше схем, малюнків, вони зроблять виклад яскрвішимм». 

Медіапедагоги вважають великою перевагою заходу спільну роботу вчителів з учнями, оскільки вони відчувають себе тут партнерами. 

Окрім створення контенту, під час медіашколи влаштовуються  кіноклуби та зустрічі з відомими журналістами, на яких учасники обговорюють тенденції в українському медіапросторі. Педагоги зазначають, що такі заходи важливі з точки зору обміну досвідом. «Тут представлено багато міст із України – кожен вчитель робить щось по-своєму, оскільки зараз це все лише на стадії експерименту. Тому обговорюючи методи інших, помічаєш свої помилки, слухаєш про чужі», - розповіла Надія Погорєлова, учитель Запорізького навчально-виховного комплексу № 19. 

Педагоги обмінювались досвідом з учасниками з Білорусії, де процес медіаосвіти тільки починається, і державної концепції поки що немає.  «Неважливо, чи вигідна медіаосвіта державі – в першу чергу ми маємо говорити про те, що медіаосвіта вигідна суспільству, а отже вона має бути необхідна і для держави», -  вважає Альона Палейка з Мінська,  науковий працівник лабораторії соціокультурної освіти в Національному інституті освіти.    

15 серпня, у завершальний день медіашколи, учасники будуть демонструвати створені газети та блоги.

Нагадаємо, що з 2010 року діє «Концепція впровадження медіаосвіти в Україні», а з 2011 року розпочався всеукраїнський експеримент з впровадження медіаосвіти у навчально-виховний процес у загальноосвітніх закладах України.

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Фото: АУП
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду