Типові помилки масових ЗМІ у висвітленні пенсійної реформи

00:00,
1 Березня 2011
5798

Типові помилки масових ЗМІ у висвітленні пенсійної реформи

00:00,
1 Березня 2011
5798
Типові помилки масових ЗМІ у висвітленні пенсійної реформи
Макроекономічні питання не так часто стають предметом такого інтересу в суспільстві. Отже, є попит на об’єктивне й компетентне висвітлення цих тем.

Ініційована командою Януковича пенсійна реформа – безпрецедентна в історії України: ще ніколи влада так явно не зачіпала інтересів більшості населення. Водночас і уряд ще ніколи не був так рішуче налаштований на зміни й непопулярні рішення. У суспільстві пенсійна реформа навіть на етапі проектування та обговорення викликала значно більшу стурбованість, аніж Податковий кодекс. Уже зараз, згідно з опитуванням, 36% громадян готові протестувати проти реформи, 88% – категорично її не підтримують.

 

Макроекономічні питання не так часто стають предметом такого інтересу в суспільстві. Отже, є попит на об’єктивне й компетентне висвітлення цих тем. Водночас перші спроби масових ЗМІ аналізувати пенсійну реформу викликають багато запитань щодо якості.

 

Порівняно компетентнішою в цій темі, природно, показала себе ділова преса. Окремо слід відзначити колосальну працю «Дзеркала тижня. Україна»: тільки з недавніх публікацій – «За податковим майданом буде пенсійний?», «Меч без щита», «Зайві люди», «Еліксир нашої молодості». Але, на жаль, вони не розраховані на масового читача й вимагають певної обізнаності в економічній теорії.

 

Отже, які типові помилки траплялись у матеріалах масових ЗМІ.

 

1. Використання шаблонів та однобоке подання матеріалу.

 

Ви неповно висвітлили тему, якщо:

 

- написали, що існує величезний дефіцит пенсійного фонду, й він становить загрозу для державного бюджету, а отже, треба підняти пенсійний вік («Українська правда»), вивести зарплати з тіні і створити нові робочі місця («Економічна правда»). Це лише окремі аспекти, а названі дії не є панацеєю, та й мало чого варті без опису механізмів реалізації та прогнозування наслідків;

 

- написали, що існує величезний дефіцит пенсійного фонду, тому що в нас забагато пенсіонерів, населення старіє швидкими темпами, виплачують зарплату в конвертах, ухиляються від податків («Українська правда»). Це далеко не вичерпний перелік причин;

 

- написали, що існує величезний дефіцит пенсійного фонду, тому що в нас забагато пенсіонерів, населення старіє швидкими темпами, виплачують зарплату в конвертах, ухиляються від податків, але уряд планує вирішити цю проблему підвищенням пенсійного віку, збільшенням трудового стажу, виплатою дострокових пенсій тільки після 60 років. Водночас планують запровадити накопичувальну систему, щоби працівники вже зараз відкладали на пенсію («Захід.нет»). Це констатація навіть не фактів, а дуже суперечливих тез, кожна з яких потребує уточнення та аналізу;

 

- перерахували пропозиції уряду («Сегодня»), на додачу опитавши трьох перехожих. Нерепрезантативні «вокс-попи» – відомий засіб маніпуляції.

 

2. Пошуки сенсацій, про які й так усі знають, або висмоктування їх із статистики.

 

Подібні матеріали, які зловживають увагою аудиторії, являють собою профанацію ідеї й можуть хіба що зашкодити репутації видання, вже стали класикою:

 

СПЕЦПЕНСІЇ! Один депутат отримує 15 тисяч гривень, а скільки ж тоді отримують 450? А мінімальна пенсія при цьому – 734 гривні. Погляньте на нещасну бабусю (фото) й на депутата (бридке фото, на якому товстий депутат щось жує) – як же їм не соромно?

 

ПІДНЯТТЯ ПЕНСІЙНОГО ВІКУ! Вони хочуть підняти пенсійний вік до 60 років, коли середня тривалість життя – 62 роки (а ще вони отримують спецпенсії).

 

ГРОМАДЯНИ ПРОТИ РЕФОРМИ! Василь, 25 років, слюсар, вважає, що така реформа несправедлива, бо див. вище.

 

3. Вихваляння альтернативних методів накопичення пенсії.

 

Радити альтернативні способи накопичення пенсій («Фокус») так само етично, як закликати займатися самодіагностикою й самолікуванням. Фінансова криза засвідчила, що в Америці та Європі помиляються і зловживають довірою вкладників навіть найповажніші банківські установи та фінансисти.

 

Припустимо й корисно буде розглянути альтернативи солідарній державній пенсії, вказавши їхні плюси й мінуси. Неприпустимо стверджувати, що окремі інвестиції є надійними – ви ризикуєте чиєюсь старістю. До того ж, це улюблена тема замовних матеріалів: від страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, банків, забудовників. В абсолютній більшості випадків матеріали, в яких категорично рекомендовано якісь варіанти пенсійного накопичення, – джинса. Зразки можна побачити навіть у посиланнях до статті «Пенсійний фонд України» у Вікіпедії: «Системна проблема дефіциту бюджету Пенсійного фонду України», «Пенсійна реформа – думки експертів».

 

 

Факти, які незаслужено мало використовували

 

Перед позаминулими президентськими виборами, 1 вересня 2004 року, прем’єр-міністр та кандидат у президенти Янукович призначив доплати кожному пенсіонеру до рівня 284 гривні на місяць. Водночас відбулася перша «реформа», що мала подолати зрівнялівку у виплатах – зміна принципів нарахування пенсій призвела до того, що пенсія становила приблизно 30% від зарплати. Одначе для тих, чия пенсія регулюється додатково іншими законами – депутатів, прокурорів, суддів, податківців, митників, міліціонерів, військових, державних службовців, науковців, співробітників державних медіа та інших, – цей показник становить до 90%. Після цього пенсійний фонд почав дотуватися з бюджету, й щороку дотації зростали.

 

Покриття дефіциту ПФУ з держбюджету, мільярди гривень

 

 

Джерело: «Економічна правда» , Кабінет Міністрів

 

Після цього жоден уряд не зробив нічого для скорочення дефіциту. Ба більше, зростання видатків на пенсії містичним чином збігається з подальшими парламентськими та президентськими виборами. Підняття пенсій – безпрограшний агітаційний захід, і ніхто з політиків при владі не спромігся втриматися від надбання рейтингу за рахунок бюджету. При цьому закономірно виникла проблема інфляції.

 

 

Дані: Кабмін, розрахунки автора з використанням Statistica

 

Показово те, як різко стрибнула інфляція, коли перші дотації потрапили на руки людям. Таким чином попередні уряди загнали й себе, і все населення країни в глухий кут, а теперішній – заганяє в дефолт. Підвищення пенсій призвело до підвищення цін, яке у свою чергу призвело до необхідності знов підвищувати пенсії й зарплати, і так далі. Тільки кризовий 2009-й зупинив інфляцію – за рахунок наших зарплат і фактичних банкрутств банків. Але не зупинив зростання пенсії. На ці виплати вже йшли кредити Міжнародного валютного фонду, навіть сумнозвісні кіотські гроші.

 

Отже, всі попередні уряди підвищували пенсії, купуючи собі голоси пенсіонерів за рахунок податків громадян. Незалежно від назви, якщо партія в опозиції, вона називає це популізмом і загрозою для економіки, якщо при владі – підвищенням соціальних стандартів. Всі «підвищення соціальних стандартів» оплачуємо ми своїми податками, і кожне «покращення», не підкріплене відповідним зростанням економіки, зжере інфляція. Настав момент, коли це «підвищення стандартів» уже нічим оплачувати, причому водночас уряд хоче зберегти всі власні пільги та дотації своєму бізнесові.

 

Ось хороші прикладі матеріалів, які акцентували на цьому увагу, на «Обкомі», «Відомостях», finance.ua та «Главреді».

 

 

Цифри

У деяких матеріалах достовірну офіційну статистику поєднано з невідомо звідки взятими й нічим не підтвердженими цифрами («Економічна правда»). В інших випадках офіційні дані інтерпретовано хибно («Лівий берег»).

 

Ось дані, які найчастіше інтерпретували хибно:

 

1. Найбільша таємниця Пенсійного фонду, яку досі недарма бережуть як зіницю ока – спецпенсії. Але питання не в тому, хто отримує найбільшу пенсію, і не в тому, яка сам сума йде на спецпенсії, а в тому, яку частку фонду вони становлять. Наприклад, найвища пенсія в Україні, за словами голови пенсійного фонду Зайчука, становить 45 тисяч гривень. Це не проблема. Але цілком імовірно, що є також три тисячі людей із пенсією 44,9 тисяч. Навіть «Дзеркало тижня» не змогло отримати цієї інформації.

 

Одначе навіть із офіційних даних можна отримати повну картину. Беремо останній із доступних звітів – за 2009 рік:

 

Мінімальна пенсія в 2009 році – 600 грн.

 

Розмір пенсійного фонду в 2009 році – 164 млрд грн.

 

Кількість пенсіонерів у 2009 році – 10,4 млн чоловік.

 

Беремо розподіл по розмірах пенсій:

 

 

На основі цього, беручи середні дані, отримуємо:

 

 

У результаті простого підрахунку маємо цифри: 2009 року 83% отримали менше 900 гривень на місяць. 93% – менше 1200 гривень на місяць. На ці 93% пішло близько 64 млрд грн., тобто 65% пенсійного фонду. Водночас на 3,5% тих, хто отримує 2400 гривень, пішов 31% фонду, в середньому 12 тисяч гривень на кожного.

 

2. Уряд збирається подолати цю несправедливість і обмежити високі пенсії («Фокус»). Одначе за Конституцією право громадян на соціальний захист та інші соціально-економічні права не може бути обмежено ніякими законами. Наприклад, існує рішення Конституційного суду №1-29/2007 за поданням народних депутатів ще з 2007 року, коли Кабмін намагався постановою обмежити максимальні пільгові пенсії. Так само з легкістю можна буде скасувати будь-яке рішення про скорочення пенсій.

 

3. Уряд пропонує вивести зарплати з тіні («Українська правда») – мовляв, це через неплатників податків у нас немає грошей на пенсії.

 

З іншого боку, варто розуміти: українець платить у соціальні фонди 40–45% зарплатні, тоді як мешканець США – 27% разом із накопичувальним страхуванням, мешканець Євросоюзу – 19%. Примусове виведення з тіні призведе не до підвищення зборів, а до банкрутств чи збільшення такси хабарів. Авжеж, є й ті, хто може заплатити, але ухиляється від податків, одначе головна причина масової тінізації – надмірне податкове навантаження, а не жадібність.

 

4. Підвищення пенсійного віку жінок зменшить дефіцит пенсійного фонду на 500 мільйонів гривень, тоді як загальний обсяг дефіциту 2010 року становив 30 мільярдів гривень. 500 мільйонів у масштабах бюджетних витрат – мізер, тож справа не варта була б заходу, якби не категорична вимога МВФ.

 

5. Видатки на утримання Верховної Ради, Кабміну та Президента 2009 року зросли на 20%, 2010-го – на 25%. Усі непопулярні кроки влада мусить починати з себе.

 

Насамкінець – приклад висвітлення події, пов’язаної з пенсійною реформою. Директор Усесвітнього банку в Україні, Білорусі та Молдові Мартін Кайзер сказав: «Перед тим, як іти на непопулярні реформи, треба збалансувати бюджет пенсійного фонду». А також: «Накопичувальна система може стати реальністю, але лише за умови, якщо платники внесків будуть упевнені в тому, що їхнім накопиченням нічого не загрожує і вони інвестовані належним чином». Розумні речі. Суть зрозуміла – потрібні й непопулярні кроки, і накопичувальна система, але лише після подолання нерівності й корупції. Інакше громадяни справедливо не довірять владі свої гроші – ні накопичувальні внески, ні податки.

 

Ось заголовки матеріалів про цю заяву в деяких виданнях:

 

СБ пояснив, чому може провалитися Пенсійна реформа в Україні – УНІАН

 

СБ підтримує запропонований українським урядом проект пенсійної реформи – «Корреспондент.нет»

 

Директор СБ Мартін Райзер назвав пенсійну реформу в Україні однією з найбільш збалансованих у Європі – «РБК-Україна»

 

Всемирный банк расхвалил украинскую пенсионную реформу – «Фокус»

 

Пенсионная реформа в Украине может провалиться, – «ВБ – Лівий берег»

 

Всесвітній банк радить терміново оздоровити Пенсійний фонд – «Форум»

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду