Про Олега Сенцова та невмілі комунікації влади

Про Олега Сенцова та невмілі комунікації влади

11:44,
5 Вересня 2015
3276

Про Олега Сенцова та невмілі комунікації влади

11:44,
5 Вересня 2015
3276
Про Олега Сенцова та невмілі комунікації влади
Про Олега Сенцова та невмілі комунікації влади
Вибух гранати під Верховною Радою 31 серпня геть затьмарив усе, що відбувалося в телевізійному просторі минулого тижня. Тим часом, цей період був насиченим і місцями навіть оптимістичним. Огляд телепрограм за 25–30 серпня 2015 року.

Хоча й почався вівторок, 25 серпня, перший робочий день тижня, з приголомшливого вироку українцям Олегові Сенцову та Олександру Кольченку.

Відгукнулися на страхітливі терміни ув'язнення (20 і 10 років відповідно) Північно-Кавказького суду в Ростові-на-Дону всі праймові випуски новин на більшості загальнонаціональних каналів. За винятком хіба що «Вікон» (СТБ).

«ТСН» каналу «1+1» та 5 канал присвятили цій очікуваній, але дуже болючій новині аж по 5 сюжетів — від повідомлення про вироки до реакції на них Президента Порошенка і світової спільноти. Проте, як на мене, найсильнішу частину судового засідання, а саме останнє слово Олега Сенцова, частково подали різними синхронами лише «ТСН» та «Факти» каналу ICTV.

Перші взяли з останнього слова режисера його пекучий монолог про зраду: «Предательство — это такая частная форма трусости. Большое предательство начинается иногда с маленькой такой трусости, как пример, когда тебе надевают мешок на голову, немножко бьют, через полчаса ты готов уже отречься от всех своих убеждений, оговорить себя в чем угодно, оговорить других людей, чтобы перестали бить. Я не знаю, чего могут стоить мои убеждения, если ты не готов за них пострадать или умереть. Я хочу, чтобы больше вами не правили уступки... По закону вы не можете говорить обо всем... Единственное, что я могу вам пожелать, России, это научиться не бояться».

«Факти» на ICTV подали фрагмент останнього слова Олега Сенцова про долю російських «добровольців», які після повернення з так званого східного фронту проти українських «фашистів» сидять поряд із ним у тюрмах: «Суд оккупантов не может быть справедливым по определению. Ничего личного. Трусость — самый главный и самый страшный грех на земле. Есть люди более умные, как вы, например, здесь. Вы прекрасно понимаете, что нет никаких фашистов на Украине, что Крым забрали незаконно, а ваши войска присутствуют на Донбассе. У нас весь изолятор набит ополченцами, которых туда отправляют, как героев, на ваших танках».

«Подробиці» на «Інтері» та «Новини» на Першому дали про цю дику витівку російської Феміди по чотири сюжети у випуску, «События» каналу «Україна» — три, а «Факти» ICTV — два. При цьому канал Фірташа-Льовочкіна не зміг обійтися без коментаря «опозиціонерів», надавши право вставити свої п'ять копійок Олександрові Пузанову, голові Київської міської організації «Опозиційного блоку»: «Двадцатилетний срок в данном случае просто правовое варварство. Даже за убийство российский уголовный кодекс предусматривает срок от 6 до 15 лет. Сенцов никого не убивал. Я не сомневаюсь в том, что Олег Сенцов выиграет свое дело в Европейском суде по правам человека. Единственное, что в современной России выполнить это решение ЕСПЧ практически невозможно».

Ну куди ж без «Опоблоку» навіть у такому міжнародному скандалі, як вирок Сенцову та Кольченку?

«Подробиці» на «Інтері», втім, продовжили тему ростовського вироку в розмові з міністром закордонних справ Павлом Клімкіним.

Хоча запросили пана міністра, аби він прокоментував підсумкову прес-конференцію «нормандської четвірки» (насправді трійки, позаяк представника РФ туди не покликали) після чергової зустрічі.

Запевнивши, що, на відміну від кореспондента «Інтера», для нього основний меседж таємницею не є, адже Ангела Меркель, Франсуа Олланд та Петро Порошенко запевнили світ у дієвості мінських угод, міністр прокоментував вирок Олегові Сенцову та Олександру Кольченку так: «Ну, по перше — те, що відбувається в Росії — це класичне повернення назад в сталінізм. Я не знаю, що у них буде наступним кроком. Ну, напевно, ГУЛАГ. Дуже сподіваюся, що ні. Але те, що відбувається — це паралельна реальність. І тепер, попрацювавши з всіма міністрами закордонних справ і ЄС і співдружніх країн, коли вони забезпечили присутність на суді — це був перший крок. Я вважаю, що настав час для інших кроків. По-перше, це щоб кожен із наших європейських і не європейських друзів, розмовляючи з росіянами, з тими, хто ще здатний розмовляти і взагалі сприймати інформацію, починав будь-яку розмову з Сенцова і Савченко. А по-друге, я вважаю, що ми маємо поступово переходити до розмови про список Сенцова і Савченко. Це мають бути конкретний санкційний список. Так, як робилося у випадку Магнітського. Так само нам потрібен зараз цей санкційний список. І кожен в Росії, хто має відношення до цих несправедливих рішень — не має почувати себе в безпеці. От над цим ми будемо працювати».

Треба віддати належне «Інтеру», тут вирішили докрутити тему можливого «списку Сенцова-Савченко» в неділю, в «Подробностях недели». І знову-так, з перших рук, тобто запросивши Павла Клімкіна до студії.

Міністр закордонних справ України розповів про те, яку роботу ведуть українські дипломати разом зі своїми колегами, аби все-таки створити міжнародний трибунал щодо збитого в липні 2014-го над контрольованою терористами територією малайзійського «Боїнга». Під завісу розмови з Дмитром Анопченком Павло Клімкін запевнив: «Список Сенцова-Савченко» вже формується, і ніхто з міжнародної спільноти не проти його створення.

27 серпня в прямому ефірі кількох каналів (Перший, 5-й, «112», NewsOne, але не на «24») транслювали обіцяні напередодні Арсенієм Яценюком приємні новини щодо українських фінансів. Про суть цих новин, тобто про те, що українська сторона таки домоглася від приватних кредиторів реструктуризації зовнішнього боргу України, більшість глядачів уже буда попереджена. Адже напередодні, 26 серпня, вже було відомо про те, що Україні спишуть 20 % зовнішнього боргу.

Проте це важливо було почути саме з перших вуст міністра фінансів Наталії Яресько. Що вона й зробила на позачерговому засіданні Кабінету міністрів у четвер, 27 серпня.

Пані міністр дуже доступно пояснила, скільки мільярдів американських доларів списали Україні приватні кредитори ($3,6), на скільки років відтерміновується повернення тіла кредиту $15 мільярдів (чотири), а також — про умови виплати відсотків у разі зростання ВВП України більше 4 %.

Під час прямої трансляції позачергового засідання уряду Арсеній Яценюк пообіцяв, що результати від реструктуризації повинні відчути на собі всі українці. Відтак, як підкреслили в «Часі новин» на 5-му, майже чотири мільярди доларів, які залишаються в бюджеті завдяки реструктуризації боргу, будуть спрямовані на підвищення соціальних стандартів.

Уже в неділю, 30 серпня, о 18.00, прем'єр-міністр України виступив на «Еспресо TV» з такими очікуваними й обіцяними цифрами в руках. Арсеній Яценюк повідомив, що в бюджет України з 1 вересня внесуть зміни, які дозволять підняти мінімальну зарплату, мінімальну пенсію, прожитковий мінімум, а також передбачать підвищення стипендій та пенсій за інвалідністю. Причому, мовляв, у новому законопроекті щодо змін у бюджеті йдеться не про 6–9–16 гривень надбавок, чим колись владні партії затикали роти незахищеним верствам, а про десятки сотень гривень.

Пізніше, ближче до пізнього вечора, програму повторили на кількох загальнонаціональних каналах («1+1», «Україна», ICTV, 5 канал, СТБ та «UA: Перший»).

І тут виникають кілька запитань одного ряду. Невже цього мало для тих, хто має вуха й очі? Невже не зрозуміло, що саме підвищення соцстандартів урядом — це те, чого вимагали від Кабміну як «Опоблок», так і партнери з коаліції, приміром, «Батьківщина»? Невже не ясно, що уряд, пускаючи 10 мільярдів гривень на підвищення соцстандартів, вибиває чарівну паличку опозиційності з рук тих, хто не хоче бачити жодних змін, але хоче здобути якомога більше голосів на місцевих виборах?

Тобто звинуватити уряд у відсутності комунікацій із громадою аж ніяк не можна. Та ще й у такій надважливій темі, як соціальна політика.

Але те, що в мирний час однозначно сприйнялося б як сенсація, втратило будь-яку інформаційну вагу на тлі того, що сталося 31 серпня.

Ба більше, в соцмережах під постом Арсенія Яценюка від 30 серпня коментатори побажали йому жити на 1074 гривні на місяць і звинуватили в передвиборчому популізмі. Мовляв, кинули кістку, а після виборів бакс буде по 50, і взагалі, чи знає Яценюк, наскільки підвищилися ціни.

І тут, здається, ми маємо цікавий феномен у царині комунікацій влади з суспільством, коли останнє не довіряє першій лише тому, що знає напевне — влада завжди дурить. Проблема в тому, що навіть революційні зміни в повсякденному житті громадянина влада примудряється подавати в старих обгортках популізму й  патерналізму.

Можливо, тому, що так і не зуміла подолати совєцької спадщини в стилі комунікацій, тримаючи суспільство за нерозумних дітлахів. Хоча, здавалось би, маючи в анамнезі три Майдани (починаючи від Революції на граніті 1990 року), через які пройшла майже вся нинішня національна еліта, українське суспільство показало, що воно цілком самодостатнє й вимагає від влади одного — щоби з ним рахувалися. Проте зашкарублі форми комунікацій, попри максимальну наповненість меседжів від влади повідомленнями про реальні зміни в країні, залишають посполитих глухими до них.

Принаймні, в телевізійному просторі.

Адже те саме, що і з зверненням Арсенія Яценюка щодо насправді революційних підвищень соціальних стандартів, сталося з нарадою щодо децентралізації влади, яку 29 серпня, в суботу, наживо транслював 5-й канал, а «Перший» повторив 30-го серпня, в неділю.

Це високе зібрання в «Мистецькому Арсеналі» страшенно скидалося на партгоспактив радянських часів, з усіма його ознаками патерналізму в стилі картини «Ходоки у Ленина». Попри чудове розуміння авторами та виконавцями закону про децентралізацію влади в особах головного лобіста цього закону Володимира Гройсмана, його виконавця — заступника голови Адміністрації Президента Геннадія Зубка, не кажучи вже про самого Президента Порошенка, який, судячи з прямої трансляції, нарешті зрозумів різницю між поняттями «субсидія» та «субсидіарність», чесно зізнавшись у цьому всім присутнім, півторагодинна велика нарада перетворилася на зустріч «батька» всіх реформ із представниками місцевих громад. Котрі або зверталися до Президента як до арбітра їхніх розбірок із обласними радами, що не захотіли ухвалити рішення про об'єднання громад, звинувативши в цьому свободівську більшість Тернопільської облради (ідеться про темпераментний виступ під час наради голови міста Скалат Тернопільскої області Наталії Станьковської), або ж дякували за ухвалення закону про децентралізацію в стилі директора Кіровоградського театру під час написаної за заздалегідь затвердженим сценарієм прямої лінії з Януковичем «Діалог з президентом» зразка лютого 2013 року, дякували за те, що Президент розпочав процес децентралізації.

Результатом цих абсолютно совкових комунікацій, як уже було відзначено вище, стало цілковите ігнорування реальних досягнень уряду та Адміністрації Президента силами, які прагнуть їх подолати в царині популізму.

Що, як на мене, й призвело до вибухових наслідків голосування за децентралізацію 31 серпня.

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Фото: РИА Новости
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду