Автори:

Володимир Малинка

Підсумки дослідження підбили 27 серпня на круглому столі у Києві. Моніторинг проводили в рамках двох проєктів Ради Європи з 14 січня по 21 квітня та 22 червня по 21 липня 2019 року. Аналіз зробили незалежні монітори за підтримки коаліції громадських організацій, куди входять Комісія журналістської етики, «Платформа прав людини», StopFake, Український інститут медіа та комунікацій.

Фото: Фейсбук-сторінка Комісії журналістської етики

Вони зосередилися на фейсбук-сторінках десяти найрейтинговіших партій-кандидатів і їхніх офіційних лідерів:

• «Слуга народу», Дмитро Разумков;
• «Європейська солідарність», Петро Порошенко;
• «Опозиційна платформа – За життя», Юрій Бойко;
• «Батьківщина», Юлія Тимошенко;
• «Голос», Святослав Вакарчук;
• «Сила і честь», Ігор Смешко;
• Олег Ляшко;
• «Громадянська позиція», Анатолій Гриценко;
• «Опозиційний блок», Олександр Вілкул;
• ВО «Свобода», Олег Тягнибок.

Дослідники з’ясували, що більшість партій у соціальній мережі акцентували не на своїй ідеології чи порядку денному, а на особистих та політичних якостях свого лідера. Також окремі політсили несистемно знайомили виборців з партійними списками («Європейська солідарність», «Слуга народу», «Опозиційна платформа – За життя», «Голос», «Сила і честь», ВО «Свобода»).

«Ми спостерігали, що партії та лідери тут не робили наголос на ідеології, а більше емоційно представляли реакції на якісь теми. Не було комплексної просвіти виборців. І цікаво, що дуже багато було образ і мови ворожнечі на адресу конкурентів», — сказала виконавча директорка ГО «Український інститут медіа і комунікації» Діана Дуцик.

У звіті наголошується, що понад половина партій використовувала у постах мову ворожнечі. А окремі партії (ОПЗЖ та «Опозиційний блок») активно поширювали тези, що перегукуються з російською пропагандою.

Зазначається, що «Слуга народу» та «Голос» найефективніше використовували переваги коротких відео і прямих ефірів у фейсбуці, які добре сприймаються алгоритмами мережі. Сторінки партій активно просували платні повідомлення, здебільшого таргетовані на регіони, де були їхні потенційні виборці.

«Меседжі були здебільшого популістичні: знизити тарифи, підвищити зарплати, домовитися про мир. Головний розлом відбувся по лінії “Європа – Росія”. Найбільш виразні меседжі щодо  майбутнього країни висловлювали “Європейська солідарність”, “Голос” (проєвропейський вектор), а також проросійські сили “Опозиційна платформа – За життя” та “Опозиційний блок”. Останні робили акцент на соціальних питаннях (“у результаті домовленості з Росією ми збільшимо пенсії та знизимо тарифи на комунальні послуги”)», — йдеться у дослідженні.

Нагадаємо, нещодавно «Детектор медіа» виписав основні моменти з ґрунтовного дослідження злитих мейлів Кремля щодо гібридної війни з Україною, яке опублікував один із найстаріших аналітичних центрів Великої Британії.