Опитування здійснювалося за фінансування Міністерства іноземних справ Данії («Даніда») та NED (США). Згідно з ним, діяльність держави в царині запровадження медіаграмотності в навчальних закладах позитивно оцінюють 16 % (проти 46 %), діяльність громадських організацій — 14% (проти 42%).

Більшість жителів України (61%) вважає, що держава і громадські організації мають докладати зусиль для підвищення медіаграмотності. Якщо на заході, в центрі й на півдні України 61–66% вважають важливим навчання медіаграмотності, то на сході — 43%.

Практично серед усіх соціально-демографічних категорій населення більшість вважає потрібним навчання медіаграмотності. Та водночас немає однозначної думки, на кого в першу чергу треба спрямовувати зусилля. Відносно частіше ті, хто вбачають необхідність у такому навчанні, кажуть, що пріоритет має бути за навчанням підлітків (48 %), дещо рідше кажуть про дорослих (29 %).

Особисто погодилися б узяти участь у навчальному курсі 22% опитаних. Найбільше зацікавлені в курсах жителі заходу України — серед них 31% узяли б участь проти не більше 20% в інших регіонах. Серед них переважна більшість (56%) віддають перевагу курсам в інтернеті.

Польовий етап дослідження тривав із 5 по 21 лютого 2018 року. Загалом у рамках дослідження було проведено 2043 інтерв’ю з респондентами, які проживають у 110 населених пунктах України.

Вибірка репрезентативна для дорослого населення, яке постійно проживає на території України, не проходить військової служби й не перебуває у в’язницях або медичних закладах (лікарнях, медичних інтернатах). До вибірки не включалися території, які тимчасово не контролюються владою України, — АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей.

Повний текст аналітичного звіту та методологію опитування дивіться тут.