Reuters Institute опублікував звіт дослідника Ніка Ньюмана (Nic Newman) щодо тенденцій і прогнозів у медіа і технологіях на цей рік. Виявилося, що все більше редакторів переймаються зростанням впливу соціальних платформ, а Facebook та Snapchat редактори недолюблюють більше, ніж Twitter та Google.

Одним із потужних трендів минулого року дослідницький підрозділ Reuters називав створення відеоконтенту. Але тепер очікується, що редакції будуть повертатися до текстів або ж більше експериментуватимуть із аудіо, оскільки їхні надії на відео не виправдалися.

Також видання робитимуть усе більше кроків до запровадження передплати або принаймні реєстрації читачів у системі, щоби краще розуміти їхню поведінку й аналізувати, який контент виявився більш релевантним для них.

Інший тренд 2018 року — поява нових ініціатив із медіаграмотності та «другої хвилі» організацій, які займаються фактчекінгом.

Загальні прогнози на 2018 рік

• Активізуються розслідування щодо поширення дезінформації в мережі та ролі соціальних платформ у цьому процесі. Але в більшості країн вони матимуть мало практичних наслідків, окрім як запровадження нових правил для розміщення рекламних кампаній напередодні виборів.
• Facebook та Google будуть регулярно отримувати звинувачення в цензурі у цьому році, оскільки обидві компанії видалятимуть контент, який робить їх вразливими та який може призвести до штрафів.
•  Ініціативи із фактчекінгу, медіаграмотності та прозорості медіа не зможуть зупинити хвилю поширення дезінформації та падіння довіри до ЗМІ. Тим не менше, у 2018 році з’явиться багато нових проектів у цьому напрямі.
• Видання змушуватимуть своїх читачів реєструватися в системі сайтів та додатків, щоби збирати дані для більшої персоналізації контенту.
• У традиційних медіа зростатиме прірва між великими виданнями, які змогли успішно здійснити перехід до цифрових версій, і тими, що змушені боротися за існування.
• Більше видань будуть націлені на запровадження передплати, оскільки доходи від реклами зменшуються.
• Низка редакцій зменшують кількість відео й повертаються до текстових матеріалів. Цей тренд збережеться.
• У соцмережах у 2018 році буде помітним перенесення уваги на обмін повідомленнями та комунікацію як таку.

Прогнози в технологіях

• Пристрої, які керуються голосом, стануть наступною технологією, що здійснить «цифровий переворот».
• Смартфони, які підтримують технологію доповненої реальності, дадуть поштовх до подальшого розвитку оповідування (сторітелінгу) з використанням 3D.
• На ринку з’являтимуться нові пристрої, які користувачі зможуть носити, наприклад навушники, здатні робити миттєвий переклад, та окуляри, які можуть говорити й чути.
• Китай та Індія стануть ключовими центрами зростання цифрових технологій за допомогою нововведень в онлайн-платежах, ідентифікації користувачів та розробок, пов’язаних зі штучним інтелектом.

Зменшення залежності видань від технологічних платформ

Для опитування Reuters Institute залучив 194 респондентів із кола редакторів, генеральних директорів та лідерів цифрових технологій із 29 різних країн (80 % із них — країни Європи). 44 % з них стали більш стурбованими владою соціальних платформ та їхнім впливом у порівнянні з минулим роком. Лише 7 % респондентів сказали, що вони тепер менш стурбовані цією тенденцією.

Як медійники сприймають технокомпанії: більше трьох пунктів — позитивне сприйняття, нижче трьох пунктів — негативне.

Однак не всі компанії викликають однаково негативне ставлення. Проаналізувавши відповіді респондентів, Reuters Institute дійшов висновку, що Google, Twitter та Amazon загалом сприймаються медійниками позитивно. Усі ці компанії набрали більше трьох пунктів. Водночас Apple, Snapchat та Facebook недолюблюють — у них менше трьох пунктів.

Причин для негативного ставлення до Facebook у журналістів чимало: ця платформа поширювала фейкові новини, доходи від відеороликів виявилися не такими великими, як обіцяла платформа, а після чергової зміни алгоритму стрічки новин реферальний трафік на сайти самих видань значно скоротився.

Трафік, який отримують сайти від пошуку Google (блакитна лінія) та Facebook (зелена лінія), за період із січня по грудень 2017 року.

Facebook намагається максимально збільшити час, який користувачі проводять на сайті та додатках соцмережі, і продавати їхню увагу рекламодавцям. Водночас компанія Google в основному зосереджена на побудові бізнесу у відкритій мережі. Також багато європейських редакцій позитивно оцінили роботу Google Digital News Initiative. Один із топ-менеджерів Die Zeit Гетц Хамман (Götz Hamman) прокоментував, що компанія намагається запускати проекти, які допомагають медіа нарощувати прибутки від онлайн-версій та виходити на цифрові ринки.

Низька оцінка Facebook журналістами може напряму залежати й від дій компанії. Наприклад, восени соцмережа без жодного попередження перенесла всі новини від медіа із загальної стрічки новин в окрему стрічку «Цікаве». Цей експеримент зачепив шість країн. Найбільші сайти Словаччини лише за одну ніч зафіксували зниження взаємодії читачів через Facebook на 400 % і втрату охоплення на дві третини.

Наслідки тестування стрічки «Цікаве» у Словаччині. Найбільші сайти країни втратили близько 75 % трафіку із Facebook.

Reuters Institute зазначає, що в країнах, які розвиваються (наприклад, Ґватемала чи Камбоджа), це може створити серйозні ризики для формування та роботи незалежних медіа. Сама компанія оголосила, що поки не планує проводити експерименти зі стрічкою «Цікаве» в інших країнах.

Але один із трендів 2018 року такий, що трафік із Facebook для новинних видань буде зменшуватися. І як наслідок усе більше з них будуть іти із техноплатформ (наприклад, Facebook, Apple, Snapchat), щоби більш самостійно контролювати надходження трафіку й можливу його монетизацію.

Інший тренд — технологічним платформам доведеться наймати більше модераторів, або через законодавче регулювання (як це відбулося в Німеччині), або щоб уникнути його (як погрожує зробити Великобританія). Із цим процесом пов’язане й інше передбачення. Техногігантів будуть звинувачувати в цензурі, оскільки вони намагатимуться видаляти будь-який контент, за який їх можуть оштрафувати.

У 2017 році у світі почалася дискусія про регуляцію роботи соціальних платформ, однак, за оцінками Reuters Institute, вона матиме мало практичних наслідків. Компанії виділятимуть більше грошей на проведення програм із медіаграмотності, запровадження інновацій і таким чином випереджатимуть та уникатимуть жорсткого регулювання.

Відновлення довіри в епоху фейкових новин

«Фейкові новини» стали поняттям року за версією словника Collins dictionary у 2017 році. У попередньому дослідженні Reuters Institute опитування показало, що під цим поняттям аудиторія розуміє цілу низку різних явищ: сатиру, неякісні журналістські матеріали, пропаганду, деякі типи реклами та власне неправдиві новини.

Сприйняття аудиторією поняття «фейкові новини».

Поки що спроби вирішити ці проблеми (перевірка фактів, більша прозорість) передбачали, що довіру громадськості до засобів масової інформації можна відновити. Але один із попередніх звітів Reuters показує, що це завдання виявилося складнішим. Зростання скептицизму навіть до фактів є неминучим наслідком впливу більшої кількості точок зору. Саме по собі це може бути непоганим явищем, якщо воно підтримується кращим позначенням джерел інформації, якістю самих новин та підвищенням медіаграмотності аудиторії.

Також дослідники прогнозують появу нової хвилі «альтернативних фактчекерів». У 2017 році видання Weekly Standard, яке до цього неодноразово звинувачували в поширенні фейкових новин, приєдналося до ініціатив із перевірки фактів. Тож очікуйте цього року більше суперечок щодо того, кому «дозволено» займатися фактчекінгом, і першу організацію, яку виженуть із переліку таких організацій за порушення погоджених правил.

У 2018 році варто очікувати більше нових проектів із медіаграмотності. Навчання того, як уникнути фальшивих новин, стане ще одним трендом цього року. У світі з’являтимуться добре фінансовані ініціативи, кампанії та програми, які просуватимуть ці знання. Наприклад, наприкінці 2017 року BBC запустила сайт із медіаграмотності для підлітків, а в березні 2018 року проведе низку занять у британських школах.

Соціальні мережі та обмін повідомленнями у 2018 році

Facebook досягла аудиторії в два мільярди активних акаунтів. Принаймні на ринках, що розвиваються, соцмережа досягла свого піку із залучення нових користувачів. Тож очікуйте, що найближчим часом Facebook буде менше говорити про досягнення й більше — про відданість та час, який користувачі проводять на цій платформі.

Окрім того, Facebook переживатиме «колапс контексту» — користувачі все менш охоче діляться своїми особистими постами чи новинами через те, що в їхніх списках друзів багато дуже різних людей. Тож обмін контентом переходить у менші, закритіші групи чи спільноти. Такі додатки як WhatsApp, Facebook Messenger, Snapchat показують швидке і значне зростання. За останні два роки дуже розвинувся й Instagram. Трьома з наведених вище компаній (окрім WhatsApp) володіє Facebook. 80 % користувачів у світі хоч раз на тиждень користуються принаймні одним із продуктів Facebook.

Приріст аудиторії у Facebook, WhatsApp, Twitter та Instagram.

Як наслідок, соцмережі будуть націлені залучати все більше підлітків та навіть дітей. Так, Facebook презентувала месенджер для дітей Messenger Kids. Також опитування показало, що 66 % дітей-близнюків мають свої окремі ґаджети, а 90 % — мають один спільний. Ці діти також можуть стати частиною стратегії з розширення аудиторії.

Від відео до тексту

Плани Facebook щодо просування відеоконтенту виявилися менш успішними, ніж розраховувала соцмережа. Такі партнери, як BuzzFeed, Mashable, Attn і Vox Media, отримували прямі виплати від Facebook за створення оригінального онлайн-контенту, однак Facebook намагається скоротити ці платежі з часом і вже переглядає укладені угоди.

Багатьом виданням доведеться вирішувати, чи хочуть вони й далі робити відеоролики для Facebook, оскільки це доволі дорогий та ресурсомісткий процес. Маючи невелику перспективу показу рекламних роликів на початку відео, дохід буде обмеженим або взагалі відсутнім.

У 2018 році ми будемо чути набагато менше про «ставку на відео», а деякі видання зосередять увагу на тексті або на нових можливостях аудіо.

Зміни в бізнес-моделі: від реклами до передплати

44 % респондентів в опитуванні Reuters Institute вважають передплату дуже важливою складовою доходів у 2018 році. Для порівняння, за цифрову рекламу висловилися 38 % і 39 % — за брендований та спонсорський контент.

10 % опитаних розповіли, що вони складають плани на майбутнє, взагалі не беручи до уваги доходи від онлайн-реклами, або роблять на неї дуже малий розрахунок.

Більшість грошей із ринку реклами в мережі дістаються великим технологічним компаніям, оскільки вони володіють більшою кількістю інструментів для таргетування користувачів. Окрім того, все більше поширюються блокувальники реклами.

Генеральний директор New York Times Марк Томпсон (Mark Thompson) припустив, що стрімке падіння надходжень від як друкованої, так і від цифрової реклами призведе до посилення «економічної кризи» в медіа в цьому році.

Важливі джерела доходів для медіа: передплата, відео з показом реклами, брендований або спонсорський контент, реклама на сайті, події, платне членство, інтернет-торгівля, пов’язані бізнеси, пожертвування, мікроплатежі.

Враховуючи всі ці фактори, перехід від реклами до передплати є сумішшю відчаю та надії. Водночас великі видання, такі як The New York Times та The Washington Post, показали хороші результати в цьому напрямку. Обом у 2017 році вдалося в рази наростити кількість передплат, оформлених читачами.

Як один із можливих варіантів, видання намагатимуться залучати більше іноземних передплатників, якщо коло місцевих читачів, готових платити гроші, залишатиметься таким же.

58 % респондентів, опитаних дослідниками, сказали, що вважають важливою реєстрацію користувачів на їхніх сайтах. Водночас 62 % ставлять за мету покращити збір даних про свою аудиторію в цьому році. Редакції не хочуть більше мати потік анонімних користувачів, натомість вони хочуть знати свою аудиторію й розуміти, як із нею взаємодіяти.

Окрім того, на медіаринку буде все більше угод про злиття чи поглинання, оскільки видавці намагатимуться збільшити масштаби своїх бізнесів і зробити їх ефективнішими.

Вплив «Положення про захист даних»

У травні 2018 року набуває чинності «Положення про захист даних» (General Data Protection Regulation, GDPR). Цей документ покликаний дати європейським користувачам більше контролю над власною інформацією й тим, як технологічні компанії її використовують.

На практиці це означатиме, що з початку цього року багатьом виданням доведеться ще раз просити читачів про згоду на різні дії, включно з надсиланням електронних листів, збором даних або передачу їх третім особам. І ризик полягає в тому, що вони можуть відкликати свою згоду або не дати її повторно, що вплине на доходи і здатність видавців персоналізувати контент. Сайти також зобов’яжуть надати користувачам механізми для перевірки та зміни наданих ними дозволів.

Один з інших важливих наслідків — на сайтах видань з’являться повідомлення щодо надання дозволів на збір даних, а це може дратувати багатьох читачів. Із погляду економічних наслідків, це може вплинути на конкурентоспроможність сайтів: читачі більш охоче даватимуть згоду великим відомим виданням, які викликають у них довіру. Водночас малі й нові видання ризикують зіткнутися зі складнощами при залученні нової аудиторії.

Ньюзруми і штучний інтелект

Майже три чверті опитаних Reuters Institute сказали, що вони вже певним чином використовують штучний інтелект (AI) у роботі редакцій. 59 % використовують такі системи для покращення рекомендацій релевантних матеріалів для своєї аудиторії. Ще 39 % використовують нову технологію для автоматизації частини роботи й 35 % за допомогою штучного інтелекту шукають теми для матеріалів.

Як редакції використовують штучний інтелект у своїй роботі. Лише 19 % опитаних не розглядають його використання. Ще 10 % нічого про це не знають.

У 2018 році редакції продовжать експериментувати з AI для збільшення ефективності роботи, зокрема, із так званою «робо-журналістикою».

Невизначене майбутнє

Немає жодних ознак того, що «цифрова революція» сповільнює свої темпи. Ба більше, схоже, що розпочинається нова фаза цього процесу. Якщо зараз користувачі читають інформацію й запитують самі себе, чи вона є правдивою, то в майбутньому ситуація може скластися так, що вони взагалі запитуватимуть, чи людина її створила. Все більше контенту буде створюватися автоматизовано, а підбирати його для кожного користувача буде система, яка знає його вподобання та смаки. А ґаджети, які працюють із віртуальною чи доповненою реальністю, змагатимуться з реальними фізичними об’єктами.

При цьому всі ці процеси відбуваються настільки непередбачувано і швидко, що не залишається часу для їх дослідження чи регуляції. Навіть війни переміщуються в кіберпростір — як ми це можемо спостерігати на прикладі Північної Кореї та Росії.

Опитування, яке Reuters Institute провів серед лідерів у галузі медіа, показало: найбільше вони побоюються зростання впливу технологічних платформ у наступному році. Медіа доведеться знову й уже вкотре переосмислити свою роль у світі, де люди все частіше не шукають їх та їхню інформацію, але вже глибоко занурені в неї.