Такі дані дослідження щодо ставлення населення до ЗМІ у 2017 році, здійснене соціологічною компанією InMind на замовлення МГО Internews. Дослідження презентував 5 вересня Вейн Шарп, директор Internews в Україні.

Основна мета дослідження – вивчити звички українців, що стосуються споживання ЗМІ, а також їхню довіру до ЗМІ, оцінити рівень медіаграмотності та обізнаність населення щодо впровадження реформ в Україні. У травні-червні цього року представники InMind опитали 4048 респондентів, з яких по 300 інтерв'ю 12 областях: Київська, Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Харківська, Херсонська (міста 50 тис.+Виключені Крим та зона «ЛНР»/ «ДНР»).

За словами Катерина Загривенко, керівниці відділу з розвитку бізнесу компанії InMind, окрім опитування у низці міст були проведені також фокус-групи - детальні результати цього компоненту ще будуть презентовані, однак вже зараз можна представити деякі висновки з обговорень фокус-груп.  

З яких ЗМІ українці черпають новини

Телебачення лишається головним джерелом новин, проте продовжує втрачати аудиторію – за останній рік частка тих, хто використовує телебачення для отримання новин (респондентів запитували про медіаповедінку впродовж 30 днів), знизилась на 5% (2017 рік – 77% споживають новини з телебачення, 2016 рік – 82%, 2015 – 85%).

Також падіння спостерігається в соціальних мережах – за останній рік використання знизилось на 7% і складає 45%. Незначно знизилась частка тих, хто дізнається новини з інтернет-сайтів  - 54% (2016 рік – 55%)

Розміри аудиторії інших традиційних ЗМІ (радіо, друковані) залишаються стабільними. Збільшується кількість пасивної аудиторії – частка тих, хто не використовував медіа для отримання новин зросла порівняно з показником минулого року.

Натисніть на зображення для збільшення.

Респондентів попросили назвати до трьох загальноціональних телеканалів, новини яких вони дивляться найчастіше. У трійці лідерів опинились 1+1, Інтер та СТБ. При чому всі телеканали втратили позиції, порівняно із минулоим роком (1+1 - у 2017 році 57%, у 2016 - 62%; Інтер - 43% у 2017, у 2016 - 47%, у 2015 - 56%).

За останній рік спостерігається падіння популярності регіональних телеканалів (39% на відміну від 44% в 2016 році). Продовжують знижуватись показники споживання російських ЗМІ.

Порівняно з минулим роком, зменшилась частка тих, хто вказує, що новини на національних каналах виходять із зручною періодичністю. Також знизився показник задоволеності достовірністю інформацію на регіональних телеканалах.

 Щодо соціальних мереж, то після запровадження обмеженого доступу до низки російських інтернет-ресурсів, значно скоротилась аудиторія російських соціальних мереж – «Одноклассники» та «Вконтакте», відповідно, частка тих, хто використовує ці мережі для отримання новин також знизилась. В 2016 році з мережі «Одноклассники» новини дізнавалися 16% респондентів, а в 2017 році таких було вже 10%. Показники «Вконтакте» знизилися з 27% (дані за 2016 рік) до 20% у 2017 році.

Крім цього, спостерігається зниження рівня користування мережею Twitter порівняно з даними минулого року - з 12% до 8%.  Аудиторія користувачів Facebook значно зросла за рік.В 2016 році вона становила 36%, а за даними 2017 року вона зросла до 43%. Користувачі також стали частіше дізнаватися новини з Facebook - в 2016 році таких був 21%, а в 2017 році їх частка зросла до 31%.

Довіра до ЗМІ

Зростання частки пасивної аудиторії супроводжується зниженням рівня довіри до найпопулярніших ЗМІ – ТБ та інтернет. Це характерно як для національних так і для регіональних медіа.

На запитання «Наскільки ви довіряєте новинам», щодо інтернет-ЗМІ 48% респондентів відповіли ствердно (52% - 2016, 47% – 2015), щодо національних телеканалів – довіряють новинам 54% (58% - у 2016, 61% - 2015 рік), щодо регіональних телеканалів – новинам довіряють 46% , в 2016 році – 52%, 2015 – 51%.

За результатами опитування, кількість українців, що споживають російські ЗМІ (усіх видів) знижується – це постійна тенденція за останні три роки. Цього року лише 1% респондентів відповіли, що споживають російські ЗМІ (цей показник знизився у порівнянні з минулорічними 4%). Іншими словами, зараз кількість українців, які дивляться і читають російські ЗМІ, рекордно низька. Втім, результати дослідження також показали, що саме серед тих, хто продовжує споживати російські ЗМІ, довіра до них зросла.

Вимоги до новин

Основні вимоги до новин протягом останніх трьох років це їх чесність та достовірність.

Із обговорень фокус-груп, соціологи зробили такі висновки про очікування аудиторії від ЗМІ:

• Більше незалежності («Меньше пиара», «неподкупности», «має бути непроплаченим», «потрібна недотораканість, як у депутатів»).
• Об’єктивності/ чесності, принциповості – правдивої інформації, різних точок зору («иметь моральные принципы»)
• Професіоналізму – переймати європейський і американський досвід, довіряти новини професіоналам («а не брать на работу студентов на неполній рабочий день», «выучиться по профессии»).
• Висвітлення важливих змін в країні, наприклад, реформ, спираючись на практичну складову – інтерв’ю і коментарі експертів-практиків (лікарів, вчителів і т.д. в залежності від теми реформ).
• Різноманітності тем. Зменшення кількості політичних новин на користь міжнародних, економіки, науки.
• Пролонгованості і завершеності важливих (перш за все, корупційних) сюжетів/ новин
• Сміливості («журналисты не должны бояться»)
• Цікавої подачі новин
• Нових цікавих гостей в студії
• Більше прямих ефірів з простими громадянами

В опитуванні на запитання «Чи відомо вам, що в ЗМІ іноді з’являються оплачені/замовні матеріали, прихована реклама під виглядом звичайних матеріалів?» 55% відповіли ствердно – це такий самий показник, який був минулого року (у 2015 – 49%). 34% цього року відповіли, що їм невідомо про це, 11% - «важко сказати».

Серед тих, хто вважає себе обізнаним з існуванням замовних матеріалів, 63% відповіли, що вміють їх розрізняти (у 2016 році – 47%, у 2015 – 57%)

Висновки із фокус-груп:

• Всі респонденти знають/ чули про існування замовних материалів
• Із самим терміном «джинса» знайомі лише одиниці (переважно в наймолодшій ЦА), решта використовують синонімічний вордінг – «заказуха».
• За оцінками самих медіаспоживачів з різних регіонів обсяги проплачених матеріалів є досить високими, і зустрічаються в ЗМІ вони доволі часто («полно таких», «сплошная джинса»).
• Серед найбільш типових каналів трансляції «джинси» згадують телебачення (найчастіше телеканал «Україна», одинично – «Інтер», СТБ) і друковані видання (зокрема, газету «Вести»).Проте, респонденти не виключають можливості розповсюдження замовних матеріалів і в Інтернеті
• Спонтанно більшість медіаспоживачів не розрізняють поняття «джинса» І «фейк»: визначаючи замовні матеріали, вони доволі часто маркували «джинсою» публікації і фрагменти, правдивість змісту яких викликає сумніви
• В процесі обговорення респонденти описували ці медіаявища наступним чином: фейк – має короткотривалий, але потужний ефект (залякати, посіяти паніку), а «джинса» покликана непомітно чинити довготривалий вплив («мыслевирус»).
• Одиниці споживачів (Харків, Краматорськ) озвучують, що «джинса» може бути не лише політичною, але і рекламною –стосуватися звичайного товару/ послуги (наприклад, ліки), або ж «розкручувати» первні благодійні фонди і акції (такий тип «джинси», за словами респондентів, здатен приносити користь суспільству).

Спостерігається тенденція зменшення частки тих, хто вважає проблему замовних матеріалів актуальною – з 36% в 2015 році до 30% в цьому році.
Порівняно з минулим роком зросла частка тих, хто вважає проблему замовних матеріалів не актуальною, оскільки вміє їх розрізняти.

Ставлення до власників ЗМІ

Знання власників регіональних ЗМІ Знання власників загальнонаціональних ТБ каналів.
Порівняно з минулим роком зросла частка тих, хто не знає власників регіональних ЗМІ, крім того зросла частка тих, хто вважає, що не важливо знати, хто є власником
ЗМІ.

 Основні механізми впливу:

• вибіркова подача новин,, зокрема замовчування невигідної інформації («фильтруют, вот это показываем, а это не показываем», «собственник никогда не позволит вылить на себя грязь на своем канале»).
• доступ до ефіру в цілому і частота появи на телеканалі тих, чи інших персоналій («это как холодильник в магазине: если это холодильник кока-колы, то туда нельзя поставить другую воду». 

Висвітлення реформ

Найбільший рівень поінформованості – про пенсійну і медичну реформи. Основним джерелом інформації про реформи є загальнонаціональні телеканали.
Близько половини тих, хто чув про реформи, вважають, що ЗМІ приділяє недостатньо уваги висвітленню цих реформ, винятком є лише реформа децентралізації – 46%
вважають, що ЗМІ достатньо уваги приділяє цій реформі

Понад 50% респондентів вважають інформацію, яку отримують про реалізацію ключових реформ в країні, «недостатньою». Загалом, читачі і глядачі у віковій групі 46-65 років більш схильні вважати себе “поінформованими” про реформи, ніж у віковій групі 18-35 років.

Повна версія дослідження тут. 

Соціологічне дослідження здійснене соціологічною компанією InMind на замовлення МГО Internews, що реалізує програму «Український медійний проект», або «Проект У-Медіа», за фінансової підтримки Агенції США з міжнародного розвитку (USAID).

Минулорічні результати дослідження – тут.

Нагадаємо, що на початку року ГО «Детектор медіа» оприлюднила результати опитування щодо впливу російської пропаганди, у червні 2015 року проводилось опитування про сприйняття тез російської пропаганди,  довіру до українських та російських ЗМІ, обізнаність про медіавласників; у березні 2016 про те, наскільки критичнино громадяни ставляться до медіа.