Дослідження Інституту Ройтерз є найвідомішим у світі міжнародним порівняльним опитуванням щодо звичок у споживанні новин. Цього року для підготовки звіту було опитано понад 70 000 людей у 36 країнах. Одне з традиційних запитань, якому приділена увага у звіті, — про вплив соціальних медіа на споживання новин: як часто вони стають «точками входу» до новинного контенту й наскільки їм довіряють.

«Цьогорічний звіт було складено на тлі тривалого занепокоєння щодо фінансування журналістики та відносин між новинними організаціями і платформами, а також у час активізації новин про новини, яка викликана атаками на американські ЗМІ та масовим занепокоєнням із приводу “фейкових новин”, — пише у вступному слові Доктор Девід А. Л. Леві (Dr David A. L. Levy), директор Інституту вивчення журналістики Ройтерз (RISJ). — У цьогорічному звіті, в якому, як і раніше, бачимо значні відмінності між країнами та регіонами, ми розглядаємо проблеми правди, брехні та довіри. Ми маємо дані по багатьох цих проблемах, але, зокрема, зосередилися на двох напрямках: (1) наскільки люди готові платити за новини, або різні способи фінансування журналістики в майбутньому, і (2) більш глибоке розуміння деяких факторів, які впливають на формування низької довіри до засобів масової інформації, а в деяких випадках до її зниження».

Країни, які цього року було вперше включено до звіту: Словаччина, Хорватія, Румунія, Тайвань, Гонконг, Малайзія, Сінгапур, Аргентина, Чилі та Мексика. Країни, які традиційно входять до опитування: США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Португалія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Данія, Бельгія, Нідерланди, Швейцарія, Австрія, Угорщина, Чехія, Польща, Греція, Туреччина, Південна Корея, Японія, Австралія, Канада та Бразилія.

Сам звіт можна завантажити тут.

MediaSapiens переклав основні результати опитування та найцікавіші дані.

Основні результати дослідження (Summary)

• Зростання попиту на новини в соціальних мережах вирівнюється на деяких ринках, оскільки месенджери стають усе популярнішими, оскільки вони є (а) приватнішими та (б) зазвичай не фільтрують вмісту алгоритмічно. Використання WhatsApp у новинних цілях починає конкурувати з рівнем Facebook на численних ринках, включно з Малайзією (51 %), Бразилією (46 %) та Іспанією (32 %).

• Тільки чверть (24 %) наших респондентів вважає, що соціальні мережі добре справляються із відділенням фактів від вигадок порівняно із 40 % у випадку з новинними традиційними медіа. Наші якісні дані свідчать, що користувачі відчувають — поєднання вірусних алгоритмів та відсутності правил сприяє тому, що якість новин є низькою, а «фейкові новини» швидко поширюються.

• У межах наших 36 країн наявна значна різниця в довірі. Частка людей, які стверджують, що вони довіряють новинам, є найвищою у Фінляндії (62 %), а найнижчою — в Греції та Південній Кореї (23 %).

• У більшості країн ми бачимо міцний зв'язок між недовірою до засобів масової інформації та наявною політичною упередженістю. Особливо це стосується країн із високим рівнем політичної поляризації, таких як Сполучені Штати, Італія та Угорщина.

• Майже третина нашої вибірки (29 %) стверджує, що вони часто або іноді уникають новин. У багатьох випадках це відбувається тому, що новини можуть негативно вплинути на настрій людей. В інших випадках — бо люди не можуть бути впевнені в тому, що новини правдиві. Цьогорічний звіт супроводжується інтенсивним самокритичним аналізом в індустрії новин стосовно фейкових новин, неуспішних бізнес-моделей і потужності платформ. І все ж дослідження проливає нове та несподіване світло на деякі поширені наративи щодо цих проблем.

• Мобільні пристрої продовжують рухатися вперед, випереджаючи доступ до новин із комп'ютера в дедалі більшій кількості країн. Минулого року значно зросла кількість новинних сповіщень на мобільних, особливо у США (+8 процентних пунктів), Південній Кореї (+7) та Австралії (+4); вони стають новим важливим шляхом отримання контенту та дають шанс на нове життя новинним додаткам.

• Стосовно пов'язаних із цим розробок: спостерігається значне зростання кількості мобільних агрегаторів новин, зокрема Apple News, а також Snapchat Discover для молодшої аудиторії. Використання обох додатків зросло вдвічі за останній рік.

• Нині смартфони однаково важливі для читання новин як удома, так і на вулиці. Більше користувачів смартфонів тепер отримують доступ до новин у ліжку (46 %), ніж користуються пристроєм, коли їдуть на роботу.

• Віртуальні асистенти, якими керують за допомогою голосу, такі як Amazon Echo, стають новою платформою для новин, уже випереджаючи смарт-годинники у США та Великобританії.

• Стосовно онлайн-підписки на новини: в США спостерігається дуже суттєва «трампівська активізація» [‘Trump bump’] (з 9 до 16 %), а також трикратне зростання благодійних внесків на розвиток новин. Більшість цих нових внесків надійшло від молоді — що суттєво нівелює ідею про те, що молодь не готова платити за інтернет-ЗМІ, а тим більше за новини.

• В усіх країнах лише приблизно кожна десята людина (13 %) платить за інтернет-новини, проте в деяких регіонах (Скандинавські країни) ситуація значно краща, ніж в інших (Південна Європа та більша частина Азії).

• Зростання частоти блокування реклами на стаціонарних комп'ютерах зупинилося (21 %) і залишається незначним на смартфонах (7 %). Більше половини опитаних кажуть, що вони тимчасово вимкнули блокування реклами для новин — у таких країнах як Польща (57 %), Данія (57 %) та Сполучені Штати (52 %).

• Є нові докази того, що новинним брендам може бути нелегко добитись успіху на платформах. В експерименті, в якому проводилось спостереження за більш ніж 2 000 респондентів у Великобританії, ми виявили, що хоча більшість із них може згадати, де саме вони знайшли новину (Facebook, Google тощо), менше половини можуть згадати назву самого новинного бренду, коли вони перейшли на матеріал через пошукову систему (37 %) та в соціальних мережах (47 %).

• Австрійці та швейцарці найбільш прив'язані до друкованих газет, німці та італійці люблять телевізійні випуски новин, а латиноамериканці отримують через соціальні мережі та чати більше новин, ніж в інших частинах світу.

Основне джерело новин за віком (усі країни)

Запитання респондентам. Ви стверджуєте, що використовували ці джерела новин протягом останнього тижня, яке з них, на вашу думку, є вашим ОСНОВНИМ джерелом новин?

Вражає, що за межами Сполучених Штатів та Великої Британії зростання використання соціальних мереж для отримання новин, здається, стабілізується. У більшості країн зростання припинилося, є значний спад у Португалії (-4), Італії (-5), Австралії (-6) та Бразилії (-6). Це може бути або лише ознакою насиченості ринку, або ж це може бути пов'язано зі змінами в алгоритмах Facebook у 2016 році, відповідно до яких спілкування з друзями та сім'єю вважається пріоритетним над професійним новинним контентом. Іншим поясненням будь-якого помітнішого сповільнення може бути те, що люди витрачають менше часу на соціальні мережі та більше часу на месенджери.

Соціальні мережі як джерело новин: 2013–2017 рр. (обрані країни)

Найпопулярніші соціальні мережі та месенджери (всі ринки)

Запитання респондентам. Що з переліченого нижче ви використовували для будь-яких цілей / для новинних цілей протягом останнього тижня, якщо таке є? Будь ласка, виберіть усі підходящі варіанти.

Як змінюються точки доступу до новин

Незважаючи на зростання використання агрегаторів, соціальні мережі та пошук залишаються найважливішими шляхами доступу до контенту в інтернеті, разом із трафіком, який надходить на їхні власні веб-сайти та додатки. У межах усієї 70000-ї вибірки, видно, що цільові веб-сайти й додатки (прямий доступ) залишаються трохи попереду пошуку та соціальних мереж. Але якщо додати разом вподобання щодо всіх інших шляхів доступу, то дві третини користувачів (65 %) нині віддають перевагу використанню певного «бокового входу», і це число зростає до трьох четвертих (73 %) у випадку людей віком до 35 років.

Який спосіб із наведених нижче був ОСНОВНИМ, за допомогою якого ви натрапили на новини протягом останнього тижня?

За цими усередненими даними стоять різні обумовлені ринком уподобання людей щодо того, як вони отримують доступ до новин та натрапляють на них.

• Люди у Скандинавії та Великій Британії частіше переходять безпосередньо на веб-сайт або додаток. Тут бренди комерційних та державних служб створили та вивели на ринок потужні новинні проекти.
• На противагу цьому соціальні мережі є надзвичайно популярною відправною точкою в Латинській Америці, а також у деяких країнах Центральної та Східної Європи.
• На багатьох азіатських ринках існує унікальна модель, відповідно до якої окремі медіабренди часто входять до складу гігантських порталів. Yahoo відіграє таку роль у Японії, а Naver і Daum — у Південній Кореї, де агрегатори платять контент-провайдерам певну суму, яка не розголошується (вважається, що вона становить близько 30 мільйонів доларів на рік), за контент, який публікується через їхні платформи.
• Електронна пошта повернулася на багато ринків за рахунок більш персоналізованих технологій і мобільної доставки. У Бельгії більше людей (34 %) отримують доступ до новин через електронну пошту, ніж через соціальні мережі. У Сполучених Штатах, де чверть населення використовує електронну пошту для отримання доступу до новин (23 %), значних зусиль у цьому напрямі докладають такі нові гравці, як Quartz, а також The Washington Post, які пропонують близько 70 інформаційних розсилок із метою виробити звичку й оформити підписку.
• Мобільні сповіщення є найпопулярнішими у Тайвані (32 %) та Гонконгу (27 %), а також у Швеції (22 %). Їхня популярність також значно зросла за останній рік у Сполучених Штатах (20 %), де видавці вклали значні кошти у збільшення кількості контенту, що відбивається на екрані блокування смартфона.

Політична поляризація

Цього року ми детальніше розглянули, скільки людей стежать (підписуються, фоловлять) за політиками в соціальних мережах і якою мірою люди стежать лише за тими, чиї погляди схожі на їхні. Дональд Трамп — це лише один із багатьох відомих політиків, які прагнуть використовувати Twitter та інші мережі, щоб безпосередньо спілкуватися з прихильниками, а також контролювати порядок денний ЗМІ.

У вибірці із шести країн (США, Велика Британія, Ірландія, Німеччина, Іспанія та Австралія) ми виявили, що більше третини користувачів соціальних мереж (37 %) стежили принаймні за одним політиком чи політичною партією. У різних країнах люди, які все ж стежать за політиками, найімовірніше стежать за лівим політиком чи партією (20 %), рідше — за центристським (16 %), тимчасом як праві сили отримують менше уваги (12 %). Ця різниця частково пояснюється віком, оскільки молоді групи, які користуються соціальними мережами, мають значну тенденцію до лівоцентризму. Високий рівень уваги до політики в Сполучених Штатах (54 %) відбиває використання цифрових ЗМІ та соціальних медіа в політичних кампаніях уже протягом більш ніж десятиріччя, але все ще вражає, що він удвічі перевищує рівень, який спостерігається в Німеччині (25 %). Ми схильні фоловити тих політиків, із якими ми погоджуємося; ліві респонденти в п'ять разів частіше стежать у соціальних мережах за лівоцентристськими політиками, ніж за правоцентристськими політиками. Тією ж мірою це стосується й протилежного.

Використовуючи соціальні медіа для новин (наприклад, Facebook, Twitter чи YouTube), чи стежили ви або підписалися на канал / сторінку політика чи політичної партії? Будь ласка, виберіть усі підходящі варіанти. Примітка. Цифри базуються на середніх даних із США, Великої Британії, Австралії, Ірландії та Іспанії.

Це свідчить про те, що стеження за політиками в соціальних мережах може сприяти зростанню поляризації. З іншого боку, слід пам'ятати, що в доцифрову епоху політичні активісти проводили би значну кількість часу з людьми зі схожими поглядами. Різниця в масштабах такої діяльності. Більше половини користувачів соціальних мереж (54 %) у Сполучених Штатах, які стежать за політиками, прирівнюється приблизно до третини всіх інтернет-користувачів США.

Фейкові новини та довіра

Масова публічна дискусія щодо фальшивих новин та упередженості ЗМІ спонукала детально вивчити проблеми довіри до новинних медіа та соціальних мереж. Частина цієї роботи полягала в дослідженні зв'язку між політичною поляризацією та наявною упередженістю ЗМІ в низці країн.

Визначення фейкових новин ускладнене, й респонденти часто плутають три категорії: 1) новини, «придумані» для того, щоб заробити грошей або дискредитувати інших; 2) новини, які фактично мають підґрунтя, але «закручені» так, щоб відповідати певному порядку денному; і 3) новини про те, щодо чого люди не почуваються комфортно або з чим не погоджуються. Відповідно до нашого аналізу, дуже мало людей можуть точно пригадати, що вони бачили елементи з першої категорії, за винятком США.

Насправді, респонденти в Німеччині та Франції регулярно використовують англійський вислів «фейкові новини», вважаючи, що це в основному щось закордонне, а не вітчизняний феномен. З іншого боку, питання політичної упередженості та меж свободи висловлювання все частіше стають предметом гострих дебатів у багатьох країнах — навіть якщо в цьому винні не лише соціальні мережі.

Дослідження показує, що переважна більшість новин, які споживають люди, все ще надходить від провідних ЗМІ, а причини недовіри здебільшого також пов'язані з провідними ЗМІ. У всіх країнах спостерігається картина, яка схожа на минулорічну, причому найвищу довіру бачимо в забезпечених північноєвропейських та скандинавських країнах, а також у Португалії та Бразилії. Знову ж таки, країни Центральної, Південної та Східної Європи, як правило, перебувають на іншому кінці шкали, поряд із деякими азіатськими країнами, де ЗМІ вважаються занадто близько пов'язаними з урядом. У Греції та Південній Кореї менше чверті респондентів (23 %) погодилися, що в більшості випадків новинам можна довіряти. У Сполучених Штатах зведений показник (38 %) зріс, хоча існує розходження в 15 пунктів між ним і довірою до джерел, які людина використовує (53 %). Лише в Угорщині, ще одній глибоко поляризованій країні, існує більший розрив між загальною довірою (31 %) та джерелами, які людина використовує (54 %).

Загальна довіра до новинних медіа (всі ринки)

Будь ласка, вкажіть, наскільки ви погоджуєтесь із наступними твердженнями. — Я думаю що, в більшості випадків більшості новин можна довіряти. / Я думаю, що в більшості випадків я можу довіряти більшості новин, які я споживаю.

Розмежування факту й вигадки

Дослідження виявило велику різницю між новинними медіа та соціальними мережами з погляду їхньої здатності відокремити факт від вигадки. У таких країнах, як США (38 / 20 %), Канада (51 / 24 %) та Велика Британія (41 / 18 %), люди вдвічі частіше вірять новинним медіа. Лише у Греції більше людей довіряють соціальним мережам (19 / 28 %), але це більше пов'язано з поганою думкою про новинні медіа загалом, аніж із якістю інформації в їхніх стрічках новин.

Частка людей, які погоджуються, що новинні медіа / соціальні мережі добре справляються із відділенням факту від вигадки (обрані країни)

Будь ласка, вкажіть, наскільки ви погоджуєтесь із наступними твердженнями: Новинні медіа / соціальні мережі добре справляються із тим, щоб допомогти мені відрізнити факт від вигадки.

Плата за новини

Нині в деяких країнах частіше спостерігаються випадки плати за інтернет-новини. Окрім опитування було проведено серію з восьми фокус-груп у межах чотирьох країн (Велика Британія, США, Іспанія та Фінляндія) на тему плати за новини.

Частка людей, які платили за новини минулого року (всі ринки)

Натисність для збільшення

Ви стверджували, що ви отримували доступ до платних інтернет-новин минулого року... Які з перелічених нижче способів ви використовували для оплати новинного контенту в інтернеті минулого року, якщо такі є? Будь ласка, виберіть усі підходящі варіанти. (Варіанти — постійна підписка (темно-синій колір) та інші види оплати).

Аналізуючи всі види оплати за інтернет-новини протягом заданого періоду часу, ми виявили, що в більшості країн, за ситуацією в яких організація спостерігає протягом декількох років, показники верхнього рівня практично не змінилися. Чітким винятком із цього правила є США, де цей показник зріс із 9 % у 2016 році до 16 % у 2017 році. Єдине, що досі було незрозуміло, — це те, з чим пов'язане таке зростання. Хто з тих людей, що не платили рік тому, платить тепер? Є дані щодо приросту у двох групах населення: молодь і ті, хто підтримує ліві сили.

Плата за новини за віком та політичними симпатіями — США

1) Деякі люди для опису партій та політиків використовують слова «ліві», «праві» та «центристи». З огляду на це, де би ви помістили себе відповідно до наступної шкали?

2) Чи платили ви за новинний контент в ІНТЕРНЕТІ та чи отримували доступ до платного сервісу, що постачає ІНТЕРНЕТ-новини, минулого року? (Це може бути підписка на цифрові ресурси, комбінація підписки на цифрові / друковані ресурси, або одноразова оплата за статтю, додаток або електронне видання) Дані: 18–24 / 25–34 / 35.

Чому люди платять за новини (всі ринки)

Ви стверджували, що ви платили за інтернет-новини минулого року… Які найважливіші причини цього? Будь ласка, виберіть усі підходящі варіанти. Дані: Загальна кількість тих, хто платив за інтернет-новини минулого року: Всі ринки.

Причин (згори вниз):

• Це дозволяє мені отримати доступ до новин із мого смартфона або планшета.
• Я люблю одержувати новини з численних джерел.
• Мені зробили вигідну пропозицію.
• Я зміг оплатити одночасно доступ до друкованих ресурсів та до інтернет-ресурсів.
• До мого улюбленого джерела новин немає вільного доступу.
• Це був єдиний спосіб отримати доступ до спеціалізованої інформації.
• Мені подобається мати доступ до інформації, до якої немає доступу в більшості людей.
• Окрім доступу до новин, є й інші переваги членства.
• Це було дешевше, ніж платити за оффлайн-доступ.
• Новини, за які необхідно заплатити, кращі, ніж безкоштовні новини.
• Мені потрібна певна інформація для моєї роботи.
• Я хочу допомогти з фінансуванням журналістики.

Цікавим є той факт, що коли респондентів запитали, який тип контенту найбільше вплинув на їхнє рішення здійснити оплату, на всіх 36 ринках найвищі позиції посіли «гарячі» новини (41 %) та повідомлення про останні події (38 %). Наступними у списку йдуть детальний аналіз (34 %) та коментарі ЗМІ (29 %), які, як правило, розглядаються окремо від джерела новин. Порівняно мало людей (23 %) платять за доступ до розважального новинного контенту. Важливість гарячих новин є, мабуть, несподіваною, беручи до уваги те, що в більшості країн люди можуть отримати доступ до тих же гарячих новин із численних безкоштовних альтернативних джерел. Такі міркування спонукали деяких видавців (таких як The Times of London) перестати постачати гарячі новини своїм клієнтам, які здійснюють оплату.

Причини небажання платити за інтернет-новини — всі ринки

Ви стверджували, що ви не платили за інтернет-новини минулого року… Які найважливіші причини цього? Будь ласка, виберіть усі підходящі варіанти. Дані: Загальна кількість тих, хто не платив за інтернет-новини минулого року.

Причини (згори вниз):

• У мене немає смартфона або планшета.
• Я не проводжу в інтернеті достатньо багато часу.
• Оплата спричинить занадто багато клопоту.
• Я хвилююся щодо того, що буде важко скасувати платіж.
• Я недостатньо зацікавлений(-а) у новинах.
• Я не люблю використовувати свою кредитну картку чи банківські реквізити в інтернеті.
• Наразі я не можу цього собі дозволити.
• Я віддаю перевагу споживанню новин оффлайн.
• Інтернет-новини не варті того, щоб за них платити.
• Моє улюблене джерело новин наразі не потребує плати за доступ.
• Я можу отримувати доступ до інтернет-новин безкоштовно.

Як засвідчує дослідження, люди частіше платять за доступ до онлайн-відео (наприклад, через Netflix) та цифрове аудіо (наприклад, через Spotify та iTunes), ніж за онлайн-новини.

Частка людей, які платили за онлайн-відео, аудіо та новини минулого року (вибрані країни)

Якщо розглядати більш узагальнено, за які з наведених нижче видів цифрових медіа (якщо такі є) ви заплатили в інтернеті минулого року? Дані: Загальна вибірка в кожній країні.

Уникання новин

Проблема уникання новин є предметом занепокоєння, оскільки це означає, що громадяни недостатньо поінформовані для прийняття рішень на виборах або референдумах. Існує також занепокоєння з приводу того, що велика кількість інших видів медіа (наприклад, розважальних) може звужувати доступ до новин у випадку менш зацікавлених споживачів новин. На рівні країн видно значні відмінності — більше половини респондентів у Греції (57 %) і Туреччині (57 %) уникають новин порівняно з менш ніж кожною десятою людиною в Японії (6 %). Такі країни як Греція й Туреччина зазнають значних економічних і політичних потрясінь, що й може бути фактором, який сприяє високому рівню уникання, однак чітку картину змалювати нелегко. З іншого боку, ми можемо спостерігати, що у стабільних та процвітаючих Скандинавських країнах, як правило, значно нижчий рівень уникання новин (від 14 % у Данії до 20 % у Норвегії).

Частка людей, які іноді або часто уникають новин (усі ринки)

Чи помічаєте ви, що останнім часом активно намагаєтеся уникати новин? Дані: Загальна вибірка на кожному ринку. Чи помічаєте ви, що останнім часом активно намагаєтеся уникати новин? Дані: Загальна вибірка в кожній країні.

Причини уникання новин (усі ринки)

Причини:

• Вони можуть негативно вплинути на мій настрій.
• Я не можу бути певним(-ою), що новини правдиві.
• Я не відчуваю, що я можу щось із цим вдіяти.
• Графічні зображення засмучують мене.
• Вони призводять до суперечок, яких мені хотілось би уникнути.
• Вони заважають мені концентруватися на важливіших речах.
• Вони забирають занадто багато мого часу.