Про це розповіла сьогодні Агнешка Островська, експертка Центру міжнародних відносин (Center for International Relations) під час прес-конференції, організованої  StopFake, «Інформаційна війна в інтернеті. Викриття і протидія прекремлівській дезінформації в країнах Центральної і Східної Європи».

На заході були озвучені результати моніторингу локальних онлайн-медіа у таких країнах як Чехія, Угорщина, Молдова, Польща, Словаччина та Україна. Дослідження проводилось шістьома аналітичними центрами і фінансувалось Вишеградським фондом. Угорські ЗМІ досліджував CEID (Центр Євро-Атлантичної інтеграції та демократії).

«Феноменом Угорщини стало те, що тут російську пропаганду транслюють мейнстрімові ЗМІ, зокрема,  у провладних виданнях повідомлення з RT чи Sputnik можуть републікуватись у рубриці колонок, - сказала Агнешка Островська. – Матеріали, що містять наратив російської пропаганди і цитати, як правило, незбалансовані іншою позицією».

Незалежні ЗМІ надзвичайно рідко роблять спроби спростувати російську дезінфомацію. Як правило, виступи у медіа проти російської пропаганди  сприймаються як виступи проти влади.

« Майже “офіційним” джерелом російської пропаганди є веб-сайт hidfo.ru – його сервер розташований у Росії, але працюють там угорці», - сказала пані Островська. Вона розповіла, що в країні є десь 6-10 веб-сайтів з великою аудиторією, які лояльні до пропаганди РФ, крім того, є близько 80-100 маргінальних сайтів, що поширюють дезінформацію.

Дослідники аналізували зміст пропагандистських меседжів, які поширюються у медіа.  На відміну від Чехії чи Молдови, де російська пропаганді використовує місцеві проблеми і суспільно значимі події (як президентські вибори у Молдові, наприклад, чи «загроза біженців» у Чехії), в Угорщині своя особливість – тут пропагандисти практично не створюють контент, який був би пов’язаний з місцевими подіями.

Агнешка Островська зауважила, що це можна пояснити кількома причинами. По-перше, може бути брак знань про події в країні. По-друге, угорська мова є однією з найскладніших в Європі – фактично, лише угорці можуть писати нею: «Цілком ймовірно, що складність мови є перешкодою, в тому числі для кремлівських тролів в інтернеті», - сказала пані Островська. І третя причина може полягати в тому, що Москва розглядає Будапешт як вже надійного партнера, тож тут «немає потреби докладати великих зусиль в інформаційному полі».

Отже, серед основних цілей російського наративу в Угорщині: підірвати довіру до ЄС, посилювати настрої проти біженців, продукувати і посилювати настрої проти НАТО та США, дискредитувати Україну як країну-невдаху, якою керують фашисти, дискредитувати дані звіту щодо причин падіння Боїнга МН17.

Тим не менш, аналізуючи вплив російської пропаганди в Угорщині, не варто його перебільшувати, сказала Агнешка Островська. Оскільки складно відокремити вплив російського наративу у медіа від впливу, власне, позиції угорської влади. Так, остання неодноразово демонструвала позицію проти мігрантів й біженців. Прогнозованою особливістю угорської ситуації є те, що влада не вживає жодних заходів для протидії пропаганді, на відміну від Чехії, Польщі чи країн Балтії.

Нагадаємо, що 13 лютого ГО «Детектор медіа» презентувала результати  опитування щодо впливу російської пропаганди на суспільну думку в Україні.

За інформацією американських ЗМІ у США планують відкрити центр для ведення контрпропаганди щодо Росії.  

У січні шведський інститут міжнародних відносин звинуватив  Росію у використанні фейкових новини та фальшивих документів, щоб вплинути на громадську думку в країні.

Раніше MediaSapiens публікував витяги зі звіту «Протидія проросійській дезінформації: Поточні виклики та шлях уперед», що оцінював вплив російської пропаганди у країнах Вишеградської четвірки, а також рекомендації з протидії пропаганді Центр аналізу європейської політики (CEPA).