В рамках дослідження було опитано 68 журналістів-рослідувачів за допомогою онлайн анкети, й проведені глибинні інтерв’ю з 12-ма медіатренерами, які навчають розслідувальній журналістиці.  З журналістського пулу респондентів - 52% - це представники регіональних медіа, 22% працюють в національних медіа, ще 15% - фрілансери. За типами медіа, 53% респондентів працюють в інтернет-виданнях, 36% - на телебаченні, 16% - в друкованих виданнях та 1,5% - на радіо. В дослідженні взяли участь як досвідчені журналісти, так і новачки з невеликим досвідом роботи.

«Анкети були побудовані таким чином, аби журналісти за шкалою від 1 до 5 дали оцінку своїм знанням. Виявилося, що найнижчий рівень знань у наших розслідувачів саме у спеціалізованих темах», - зазначила Ірина Негрєєва, незалежний консультант з моніторингу та оцінки програм. Енергоринок, екологія та надрокористування, охорона здоров’я та права пацієнтів, землекористування, освіта - це ті теми, в яких розслідувачі відзначили свій брак підготовки.  «У журналістів відсутнє комплексне розуміння цих тем: яке законодавство їх регулює, в чому приховані корупційні схеми, які кола залучених осіб, хто може бути причетний до цих тем», - дадала експертка.

Також дослідження виявило проблеми з комп’ютерною грамотністю та володінням сучасними технологіями. Респонденти показали, що вони не досить добре вміють обробляти великі обсяги інформації, аналізувати фінансові звітності підприємств. Бракує журналістам і володіння мультимедійним інструментарієм та засобами візуалізації, заходами цифрової безпеки.

«Під час дискусій на тренінгах тренери побачили, що журналісти часто не захищають свою інформацію, не ставлять паролі на свої телефони, комп’ютери, не роблять резервні копії. Така безпечність більше притаманна регіональним журналістам, які вважають що нікому немає справи до їх інформації, й ніхто не зламуватиме їхні сайти, й не проникатиме в їхню пошту», - розповіла Ірина Негрєєва. На її думку, цифрова безпека має бути одним із пріоритетів у підготовці журналістів на сьогоднішній день. Окрім того, потрібно звернути увагу і на юридичний та безпековий блоки: дослідження виявило, що працівники медіа не завжди знають про свої права та обов’язки.

На думку тренерів базові знання з планування розслідувань є край необхідними при подальшому навчанні розслідувальників, незважаючи на те, що журналісти вважають, що добре знаються на цих темах. Йдеться про пошук нових тем; складання плану розслідування, з урахуванням джерел, ресурсів, часу; розподіл роботи в редакції; тайм-менеджмент та планування «польового» та «кабінетного» етапів.

«Також тренери порадили включити до курсу навчання розслідувачів перелік усіх відкритих реєстрів та баз даних, які вони зможуть використати в роботі. Перелік має бути доповнений описами про сутність інформації, що міститься в реєстрах, як правильно робити запити, щоб отримати максимально потрібно інформації, як її розшифрувати й проаналізувати. Пошук людей та інформації через соціальні мережі до цих пір лишається актуальним питанням», - розповіла пані Негрєєва. «Крім того, медіатренери заохочують використовувати у навчальному курсі більше прикладів при навчанні журналістів-розслідувачів та пропонувати покрокові інструкції із застосування тих чи інших навичок, як то роботи з реєстрами або візуалізації», - додала вона.

Повні результати дослідження будуть згодом опубліковані на сайті «Детектор Медіа». Проект здійснюється за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні.