Щорічне опитування в рамках проекту USAID «У-Медіа», який виконує Інтерньюз, стосовно споживання ЗМІ показало, що дедалі більше українців прагне отримувати новини онлайн, і дедалі менше українців дізнається новини з телебачення. Довіра до українських онлайн-ЗМІ також зростає, що відповідає тенденції збільшення споживання. Опитування також засвідчило, що українці споживають російські ЗМІ набагато менше, ніж минулого року, а довіра до російських ЗМІ продовжує зменшуватися.

У цілому користування інтернетом, зокрема, сайтами новин та соціальними мережами, зростає. Близько 67% респондентів заявили, що вони використовують інтернет для отримання новин, порівняно із 64% 2015 року.

Телебачення все ще є головним джерелом новин для українців, проте зниження його популярності триває. Кількість українців, які повідомили, що дивляться новини по ТБ, скоротилася з 89% 2014-го до 81% 2015-го та 79% 2016-го. Однак телебачення залишається найпопулярнішим способом отримання інформації населення, переважно завдяки традиційній поширеності в аудиторії, старшій за 35 років. Три найулюбленіші телеканали українців – «1+1», «Інтер» та «СТБ».

Оскільки споживання новин через інтернет зростає, українці до 35 років дедалі більше отримують новини не з новинних веб-сайтів, а з агрегаторів новин, на кшталт ukr.net, і соціальних мереж, таких, як Facebook та ВКонтакте.

Відсоток респондентів, які користуються Facebook і які для отримання новин віддають перевагу Facebook поміж інших соціальних мереж, істотно зріс минулого року: з 27% до 36% (використання в цілому) та з 12% до 21% (переважний спосіб отримання новин) із 2015-го по 2016 рік.

Українці набагато менше користуються російськими ЗМІ, ніж 2014-го та 2015-го. Перегляд російських теленовин скоротився з 27% 2014-го до 6% 2016-го, водночас споживання онлайн-новин скоротилося з 21% до 11% за цей період, а газети та радіостанції залишаються непопулярними. Нині менше людей довіряє російським ЗМІ, ніж на початку конфлікту на сході України; довіра до російського ТБ впала з 20% до 4% за останні два роки, а довіра до онлайн-новин упала із 16% до 5%; довіра до радіо та газет жевріє на 2%. У різних частинах країни тенденції відрізняються. Важливо зауважити, що 2016 року довіра до російського телебачення трохи збільшилася в Харківській, Луганській та Запорізькій областях. Проте в усіх інших опитуваних регіонах довіра впала. Довіра до російських онлайн-джерел скоротилася всюди, крім Миколаївської області, де було невелике її зростання. 

Частка людей, обізнаних із поняттям «джинса»(медіаконтент, написаний або розміщений зі спеціальних мотивів і поданий як новини), збільшилася (із 49% до 55%), але водночас кількість респондентів, які відповіли, що можуть відрізняти такий вміст від реальних новин, скоротилася (з 57% до 47%). Менше як половина опитуваних вважає «джинсу» серйозною проблемою, а більшість опитуваних сказала, що може примиритися з певною кількістю прихованої реклами в ЗМІ.

Більше українців, аніж раніше, знають, хто є власниками місцевих та національних ЗМІ: кількість людей, які відповіли, що знають, хто є власниками місцевих та національних ЗМІ зросла з 5% по країні до 35% (місцеві ЗМІ) та 50% (національні). Близько 40% респондентів вважає, що прозорість структури власності ЗМІ є важливою.

Повністю дослідження – у презентації:

Російською мовою можна завантажити за посиланням.

Дослідження провела в травні – червні 2016 року компанія з ринкових досліджень InMind для проекту USAID «У-Медіа», який виконує Інтерньюз. Розмір вибірки – 4048, зокрема, не менш ніж 300 респондентів у кожній із 12 областей: Київській, Львівській, Вінницькій, Полтавській, Сумській, Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій та Харківській. Меншу кількість респондентів з інших областей додано для створення загальнонаціональної картини. Інтерв’ю в Донецькій та Луганській областях відбувалися на підконтрольних урядові України територіях.

Порівняння результатів 2014-го, 2015-го та 2016 років обмежено 10 контрольними регіонами, у яких дослідження відбувалося в усі роки (Київська, Вінницька, Донецька (підконтрольна урядові України частина), Львівська, Миколаївська, Одеська, Закарпатська, Сумська, Харківська та Черкаська області).

Це дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу через Агенцію США з міжнародного розвитку (USAID). За результати дослідження відповідальні Internews та InMind. Результати дослідження не обов’язково відображають погляди USAID та уряду США.