Жінкам вдається ліпше впоратися з редагуванням коду на GitHub, аніж чоловікам
Жінкам вдається ліпше впоратися з редагуванням коду на GitHub, аніж чоловікам
Про це пише ain.ua.
Для проведення дослідження вчені використали дані, які отримали на GHTorrent у квітні 2015. Автори використали інформацію про користувачів, проекти, запити на внесення змін до коду, а також вивчили статус запитів, опису та коментарі на веб-сторінках ресурсу.
Аби визначити стать розробника, вчені знаходили його у соцмережах за електронною адресою через пошукові системи і діставали дані про гендерну належність за допомогою спеціальної програми. Також автори дослідження вичисляли стать по імені людини в акаунті. Таким чином їм вдалося визначити гендерну належність 1,5 млн людей, що становить близько 35% користувачів платформи.
За показник успішності вчені взяли прийняті запити на редагування коду і схвалені правки в коді у порівнянні з загальним числом запитів серед чоловіків та жінок. У цілому в жінок частка схвалених правок складає 78,6%, у чоловіків - 74,6%. При цьому, у жінок більше схвалених змін у коді не залежно від того, коли вони зареєструвалися.
Також учені перевірили різницю у правках по мові програмування, оскільки правки в HTML-сторінки підтвердять з більшою ймовірністю, ніж, наприклад, правки до коду на мові С. Проте виявилося, що за кількістю успішних правок жінки у тій чи іншій мірі перевершують чоловіків у всіх мовах.
Цікавим є той факт, що правки тих жінок, чию стать можна було визначити за іменем у профілі, відхилювалися частіше, аніж правки чоловіків. Вчені припускають, що така закономірність пов’язана з дискримінацією жінок-програмістів.
Нагадуємо, що Комісія з журналістської етики випустила посібник про дотримання стандарту гендерної рівності у медіа. «Стандарт рівності: Посібник пресової практики з гендерної перспективи (2015)». Посібник написаний експертами та експертками консультаційного пілотного проекту, під час якого чотири українські друковані видання на практиці випробовували на собі переваги збалансованого підходу до висвітлення гендернозабарвлених тем та планування тематики видання відповідно до інформаційних запитів читачів/читачок та професійних стандартів журналістики.