Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
#Прощання Слов’янська
Інтернет-життя мешканців Слов’янська показує різкий поворот у настроях щодо сепаратизму – від захоплення до різкого несприйняття. Такі дані моніторингу Центру медіакомунікацій «Нова Україна», здійсненого з 1 квітня по 1 липня 2014 року. Мета дослідження — визначити, як змінювалося ставлення інтернет-користувачів до сепаратистів і з якими подіями це було пов’язано.
Як вимірювалося ставлення до сепаратистів
Щоб визначити, як інтернет-користувачі Слов’янська змінювали своє ставлення до сепаратистів, Центр розробив спеціальний метод аналізу. Досліджувалися акаунти в соцмережах «ВКонтакте» та «Живий Журнал» тих користувачів, які вказали містом свого перебування Слов’янськ. Щоб виміряти настрої цих людей, Центр розробив спеціальну шкалу сентиментів, умовно розділивши дописи на «градус» від 0 до 10 як у позитивному, так і в негативному контексті. Так, дописи, в яких були слова типу «хунта», «фашисти-карателі», Центр відніс до просепаратиських, а зі словами «ватники», «сепаратори» – антисепаратистськими. Відповідно, чим більшим був градус емоцій у дописах, включно з ненормативною лексикою, тим вищою була цифра в оцінці допису. В результаті цього сентимент-аналізу було отримано умовний розподіл висловлювань щодо сепаратистів [-10 .. 0 .. 10], тобто [дуже погано .. нейтрально .. дуже добре].
Обвал сентиментів: від любові до ненависті – один допис
Отримані оцінки проілюстровано у верхньому помаранчевому графіку. Там також відображено ключові новини, які стосуються Слов’янська та його мешканців. Графік показує, що з початку травня більшість дописів користувачів були лояльними до сепаратистів, а місцева інтернет-аудиторія переважно схвально ставилася до бойовиків. Дописи переважно присвячені подіям у Криму та Донецьку.
Щоб збільшити інфографіку, клікніть на неї
Видиме зростання позитивних настроїв простежується у відношенні до дій «народного мера» (15‒22 квітня), проведення «референдуму» та появи «російських козаків». Ще один пік просепаратиських настроїв видно в проміжок 25 травня – 3 червня, під час виборів та дій АТО.
Після подій на початку червня, коли на тлі активних бойових дій у Слов’янську почався занепад фінансових, медичних та адміністративних інституцій, а також розвал комунального господарства, інтернет-слов’янці змінили своє ставлення до «захисників».
Ключовий обвал графіку сентиментів до сепаратистів стався умовно 10‒11 червня після низки знакових подій. 7 червня було збито літак Ан-26, 10 червня зі Слов’янська було евакуйовано всі медичні заклади, а вже станом на 11 червня у понад 100-тисячному Слов’янську залишилося близько 7 тисяч городян. Саме в ці дні тривали активні бойові дії навколо міста. Попри оголошене Києвом перемир’я, сепаратисти продовжували бойові дії з 22 червня. 25 червня було збито вертоліт МІ-8, в результаті чого загинули 9 військових. У цей час інтернет-мешканці Слов’янська активно обговорювали дії сепаратистів. Усі ці події призвели до збільшення негативного сприйняття сепаратистів у соцмережах удвічі. І настрої за перші два тижні липня показують продовження цього тренду.
Цікавий нюанс – телевізійна пропаганда не вплинула на настрої інтернет-мешканців Слов’янська кардинально. Відключення українських телеканалів і трансляція російських, що мали місце з 17 квітня до 3 травня, майже не відбилися на зміні настроїв інтернет-аудиторії. Це ще раз побічно підтверджує ідею про розподіл аудиторій інтернет-користувачів і телеглядачів.
Кількість дописів та користувачів: біженці у соцмережах
Нижній помаранчевий графік демонструє кількість дописів, які залишили інтернет-користувачі Слов’янська в період між 1 квітня та 1 липня.
Станом на початок липня вони публікують щодня вдвічі менше дописів, ніж вони це робили до початку трагічних подій. Помаранчева лінія на нижньому графіку показує, що кількість дописів зменшилася з 1727 на початку квітня до 937 на початку липня. Це фактично і є тією кількістю авторів, які залишили у своєму профілі в соцмережах Слов’янськ як «місто проживання». Решта людей, залишивши місто, вказали нову адресу перебування, або просто не використовували соцмережі – очевидно, що під час бойових дій чи переїзду їм було зовсім не до соцмереж.
На тлі стабільного зниження цього графіку є лише один умовний спад кількості дописів із подальшим невеликим піком – з 22 квітня по 13 травня. За змістом він прямо корелюється з двома явищами: хвилюваннями за референдум та ДНР, а також зростанням відсотку позитивних просепаратистських дописів тих, хто залишився. З іншого боку, ближче до 13 травня назріває тренд поляризації сентиментів — стрімко зростає різниця між позитивними та негативними оцінками подій.
Чорна лінія на нижньому графіку показує, що кількість унікальних адрес користувачів інтернету Слов’янська катастрофічно впала за 3 місяці збройного конфлікту. Ці дані отримані завдяки моніторингу відвідуваності топових новинних сайтів країни.
Разом із тим, починаючи з кінця травня в регіоні стали «зникати» міські форуми та різні майданчики інтернет-спілкування: близько 20‒25 травня зник Краматорський міський форум, а 6‒8 червня — два слов’янських форуми.
Різку зміну поляризації поглядів та падіння сентиментів можна пояснити кількома причинами. Очевидно, ще більшій кількості людей стало не до дописів в інтернеті, й головним чином пішли з мережі ті, хто створював «сепаратистське тло». Цілком можливо, що частина просепаратистськи налаштованих біженців зі Слов’янська просто змінили адресу свого перебування, і таким чином випали з дослідження. Ті ж слов’янці, що залишилися, розчарувалися в сепаратистах і стали кістяком негативного сентименту.
Висновок
Попри різке зменшення кількості дописів через очевидні життєві проблеми, сентимент-аналіз соцмереж показує чіткі тренди у зміні настроїв інтернет-мешканців міста. Під час реальних бойових дій частина найактивніших користувачів виплескували свої емоції в соцмережі. Виходячи з цього, моніторинг і аналіз настроїв людей у соцмережах відображає кардинальні зміни настроїв населення у випадках, коли інші методи (наприклад, соцопитування) застосувати просто неможливо. З цього дослідження випливає, що злам у настроях містян із різних причин відбувся 10‒11 червня. Якщо ще 7 червня настрої в соцмережах були просепаратистськими, то буквально протягом доби 11 червня графік «перевернувся» дзеркально до негативу, а на 1 липня негативне ставлення до сепаратистів більш як удвічі перевищило найбільші піки захоплення двотижневої давнини. І вже 5 липня настав символічний день, коли над Слов’янськом було піднято українських прапор.
Це дослідження здійснено в рамках проекту моніторингу інформаційних технологій MediaTransparency, який реалізує Центр медіакомунікацій «Нова Україна» в партнерстві з інтернет-виданням «Телекритика».
Проект MediaTransparency включає моніторинг та аналіз інформаційних технологій в українському медіаполі.