АУП доходить висновку, що в українських теленовинах дисбаланс на користь влади зберігається: увага до представників правлячої коаліції у чотири рази більша за увагу до опозиції. 

Результати дослідження представила завідувач відділу соціології культури і масової комунікації Інституту соціології НАН України Наталя Костенко.

За місяць до виборів 46% повідомлень новинних програм стосувалися політичних подій в Україні, однак на четвертому тижні вересня за місяць до виборів у ВР минулого року цей показник становив 54%. Найбільше їх на каналі «Україна» - 55% проти минулорічних 78%, а також телеканалі ICTV - 53% проти минулорічних 77%; найменше - на «1+1» (35%) та «Інтері» (39%). 

Внутрішня державна політика, діяльність органів влади - найчастіше згадувана головна тема повідомлень. Також у порівнянні з минулим роком у чотири рази зросла частка сюжетів про боротьбу з корупцією. 

Лідери уваги серед інститутів - силові структури, серед політичних об’єднань - Радикальна партія Олега Ляшка та Блок Петра Порошенка. 

«Найстрашніше, що наша модель преси дуже далека від демократичних стандартів. Наближаються вибори, але нас анітрохи не дивує, що є вражаючий дисбаланс не тільки поміж владою та опозицією, а й серед політичних різних партій. Ми спокійно сприймаємо, що кожна політична сила виходить на каналах, афілійованих олігархів. Це демократія?», - наголосив президент Академії української преси» Валерій Іванов.

Цікаво, що з української сторони найпозитивніше згадувалися постраждалі у зоні АТО, полонені, поранені та загиблі - по 22%, а негативні та іронічні оцінки найчастіше адресовані добровольчим батальйонам - 36%. Цивільне населення на Сході переважно оцінюється нейтрально, а незаконні збройні формування «ДНР», «ЛНР», «Новоросія», Росія та її державні органи, ЗС Росії - від 2/3 до 75% переважно негативно. 

Українські учасники конфлікту найчастіше маркувалися як патріоти, активісти, волонтери, добровольці (9%), постраждалі в зоні АТО, заручники, полонені (4%) та інші, в той час як протилежна сторона конфлікту в українських новинах найчастіше іменувалася терористами, бойовиками, найманцями, бандитами (12%), агресором, ворогом, супротивником (5%), мирним населенням сходу України (4%), російськими військовими, диверсантами (2%) і лише зрідка «сепаратистами» та «окупантами» - по 1%.

Пані Костенко зауважила: «В цілому 14% повідомлень були з декількома точками зору, у той час як у вересні 2014 таких було 12%. Найбільше їх, як і минулого року, на СТБ - 22% та на каналі Україна - 21%». 

Також вона додала, що на сьогодні більше половини аудиторії України не довіряє українським ЗМІ повністю або частково, і лише п’ята частина довіряє. «Це й не дивно, бо ми спостерігаємо падіння рівня довіри до всіх соціальних інститутів. Ми бачимо, як розповзається ця темна пляма недовіри, це стосується і уряду, і президента, і медіа. А те, що можна було би назвати факелом довіри, стосується, перш за все, близьких людей, або тих, хто надає реальну допомогу тим, кому вона потрібна: родичі, співвітчизники, волонтери». 

«Щиро кажучи, я зі страхом очікував даних Інституту соціології НАН України моніторингу українскього суспільства на цей рік, я все ж таки думав, що буде якесь зрушення, якесь повернення довіри, бо минулий рік вперше нам дав падіння 45% проти 25% довіри. Вперше більше українців не довіряли українським медіа, не російським. Але станом на сьогодні довіряє ще менше. Це оцінка роботи не уряду, не президента, це оцінка роботи українських медіа», - наголошує Валерій Іванов. 

Виконавчий директор ГО «Телекритика» Діана Дуцик зауважила, що здебільшого результати якісних моніторингів та аналізу, який робить «Телекритика», дуже корелюються з тим, що представила АУП спільно із Інститутом соціології, однак «можливо очікувала більшого відсотку синхрону Опозиційного блоку на «Інтері» та «Україні», тому що під час нашого аналізу ми бачимо його велику присутність на цих каналах».

Також пані Дуцик зупинилася на кількох моментах, які відрізняють поточну ситуацію в середовищі українських ЗМІ від ситуації на минулорічних виборах. 

«Дуже відрізняється картина на приватних телеканалах, і на державних, що нині трансформуються у суспільні мовники. Тут я маю на увазі і «UA:Перший» і ОДТРК. І ось цього року ми бачимо, що якщо джинса або матеріали з ознаками замовності дуже активно присутні на приватних центральних телеканалах, то в ефірі «UA:Перший» ми практично не фіксували таких матеріалів. Так само ми зараз готуємо звіт по ОДТРК, і я говорила перед цим з експертами, і мені експерти також говорять, що це парадоксально - вперше на цих виборах майже немає замовних сюжетів на державних обласних телеканалах. Можливо це перший такий позитивний результат реформи, яка ще навіть незавершена», - підсумувала Діана Дуцик.

Однак на центральних каналах, за її словами, і далі спостерігається велика частка матеріалів з ознаками замовності з двома постійними лідерами - «Інтером» та «Україною».