Про це пише EJO.

«У цифрову еру законодавчі умови для захисту конфіденційних джерел – під величезним тиском», – каже науковий співробітник WAN-IFRA (Всесвітньої газетної асоціації) Джулі Посетті (Julie Posetti) та авторка очікуваного дослідження. Його попередні результати свідчать, що плановане і масове стеження загрожує здатності репортерів забезпечувати безпеку своїх джерел. І такий нагляд стає все частішим.

Виступаючи на панельній дискусії про захист джерел у Лондонському Frontline Club на початку липня, Посетті нагадала нещодавній випадок, коли докази, надані Der Spiegel Агентству національної безпеки США стосовно власної комунікації, зрештою, призвели до викриття джерела. Центр урядового зв’язку Великої Британії (GCHQ), як свідчать документи, надані Едвардом Сноуденом, також причетний до читання електронної пошти журналістів, які працюють у міжнародних новинних виданнях, сказала Посетті.

Звіт, що має на меті зміцнення джерел по всьому світу та сприяння ухваленню міжнародних стандартів журналістської комунікації, презентує 11-пунктову концепцію експертного оцінювання. Є сподівання, що це зможе слугувати основою для подальшої дискусії.

Адвокат Гевін Міллар (Gavin Millar) приєднався до дискусії у Лондоні, яку модерувала Паола Торато (Paola Totaro), президент Foreign Press Association. У рамках панелі обговорювалося, як силові структури роблять журналістів мішенями, щоби викрити їхні джерела. Згідно з Мілларом, британські агентства, як правило, у стеженні за журналістами оминають судові інстанції. Так трапилося з так званим Плебгейт-скандалом, коли було порушено антитерористичний закон RIPA.

Така практика, що суперечить європейським та міжнародним правовим стандартам, все ж таки стає звичною, сказав Міллар. Він підкреслив потребу комплексного та зрозумілого захисного закону для британських репортерів.

У свою чергу редактор The Sunday Times із журналістських розслідувань та автор одного з найбільш важливих нещодавніх розслідувань щодо FIFA Джонатан Колверт (Jonathan Calvert), дивиться на проблему з перспективи своєї сфери роботи. За його словами, захист джерел залишається серцевиною журналістики, особливо у цифрову еру, а журналісти мають усвідомлювати, що не існує таких понять як стовідсоткова впевненість та безпека.

Параноя також може діяти як каталізатор самоцензури, каже Колверт. Це ще одна причина, аби схвалити закон, що «забезпечує зв’язки із вашими джерелами».

спеціаліст BBC з інтернет-досліджень та засновник The Internet Research Clinic Пол Маєрс (Paul Myers) розповів про різні рівні загроз, із якими журналісти можуть мати справу, коли захищають онлайн-комунікацію зі своїми джерелами.

За словами Маєрса, ризик може варіюватися від IP-треку під час відвідання веб-сайту (щоби захистити себе до від вразливостей, як свідчить виявлений приклад Hacking Team) до урядового стеження чи конфіскації пристрою на безпековому контролі в аеропорту, як трапилося з Девідом Мірандою (David Miranda) під час справи Сноудена.

Щоб запобігти ризикам, Маєрс радить журналістам розглядати цифрову безпеку як основоположну та використовувати, де це можливо, технології для захисту джерел. Він перелічив зашифровані безпекові інструменти, як-от Blackphone, Tor, Tails чи додаток Telegram.

Дослідження «Захист журналістських джерел у цифрову еру» покаже, як закони про захист джерел у 121 країнах поступово підважуються та піддаються ризикові цифрового стеження через обов’язкові правила зберігання даних, а відповідно – все більше загрожують інформаторам (wistleblowers). Ці аспекти, узяті в комплексі, можуть мати охолоджувальний ефект на розслідувальну журналістику, що вже було деталізовано у попередніх звітах. Зокрема, інформатори можуть відчувати ризик, спілкуючись із репортерами, які, зі свого боку, можуть обирати самоцензуру, аби уникнути проблем.

Дослідження базувалося на глибинному онлайн-дослідженні, опитуванні 130 міжнародних учасників та глибинних інтерв’ю з 50 експертами у галузі захисту джерел, включно з редакторами, розслідувальними журналістами, юристами, науковцями, громадськими організаціями. Воно свідчить, що все більше репортерів змінює свої звички щодо спілкування з джерелами через страх цифрових перехоплень. Посетті сказала, що дуже важливо, аби журналісти отримували належні тренінги з цифрової безпеки з метою захистити джерела.

Як писав MediaSapiens, на початку червня головний редактор щоденної турецької газети Zaman Акрам Думанлі (Ekrem Dumanlı) через заборону виїзду за кордон записав відеозвернення для конференції Всесвітньої газетної та новинної асоціації (WAN-IFRA). Він був затриманий разом з генеральним менеджером Samanyolu TV, а також сценаристами та продюсерами під час масових арештів у ЗМІ противників режиму Ердогана. Їх затримання викликало реакцію по всьому світу. Іноземні урядовці та правозахисники визначили придушення ЗМІ як ще один удар по свободах в країні та закликали Туреччину поважати свободу медіа.