Про це пише European Journalism Observatory (EJO). Науковий проект під назвою “The Exceptional & The Everyday: 144 Hours in Kiev” (“Неймовірне та щоденне: 144 годин у Києві”) охопив понад 13 000 фотографій, що були завантажені у центрі Києва впродовж 17-22 лютого 2014 року понад 6 тисячами користувачів соціальної мережі Instagram.

Дослідники візуалізували особливості використання соціальної мережі за допомогою комп’ютерної обробки великих масивів даних. На сайті проекту можна переглянути географічні, часові та інші тренди.

Аналізовані зображення науковці відфільтрували за тегами, пов’язаними з Майданом, наприклад як #euromaidan, #євромайдан чи #майдан.

Науковці зауважуть, що стосунок до подій на Майдані мали не всі зображення із тегами «майдан». Серед цих світлин були і типові для Instagram селфі.

На думку дослідників ці зображення не є зайвими в аналізі даних, оскільки також демонструють особливість використання соцмережі під час протестів, а саме зв'язок між буденним та винятковим.

Цей зв'язок був відображений також в аналізі тегів. Вчені побачили, що зображення від 17 лютого до початку ескалації містили буденну складову. Однак 19 лютого вона повністю зникла із соцмережі і поволі поверталася 20-22 лютого. =

Окремий розділ дослідницького проекту цілком присвячений «візуальній мові революції» у соцмережі. Еліс Тіфентейл (Alise Tifentale) виявила, яким було типове зображення протестного Майдану в Instagram.  Дослідниця виокремила 29 категорій контенту. Найбільш повторюваними елементами виявилися такі: натовп людей, прапор, вогонь/дим, барикади, графіті та слогани, квіти та свічки.

На думку Еліс Тіфентейл, ці образи визначають міську революцію у сучасних соцмережах, подібно до зображень Французької революції 1789 року на тогочасних картинах та ілюстраціях.

У дослідженні зазначається, що візуальна мова репрезентації протесту та революції залишається схожою, незважаючи на географію подій та часові рамки.

Переглянути усі 13 тисяч фото можна переглянути на сайті проекту.