Шановні користувачі твітера, ви там іще не почуваєтесь піддослідними кроликами? Минулого разу вчені з’ясували, що песимісти й оптимісти в твітері гуртуються окремо. Нове дослідження, проведене Дейвідом Спарксом, Френком Орландо й Аароном Кінґом з університету Дьюка, виявило, що система зв’язків між користувачами твітера дає змогу визначити політичні вподобання кожного з них, навіть якщо він ніколи нічого не писав про політику і вважає себе аполітичним. Цю звістку принесла нам The New York Times.

Логіка дослідження досить банальна: навіть якщо ви нічого не пишете про політику і не фоловите політиків, імовірно, це роблять ваші френди або френди френдів. Початковою метою дослідження було ранжувати кандидатів на американських праймериз 2010 року за політичною ідеологією. Науковці почали з політиків – проаналізували, хто фоловить їх і кого фоловлять вони, а також твітер-зв’язки між ними. У такий спосіб, згідно з результатами дослідження, свої політичні симпатії неявно виявляють практично всі твітеряни.

Обробивши інформацію про зв’язки великої кількості користувачів твітера, автори дослідження виявили «центристів», які поєднуються між собою з більш-менш однаковою ймовірністю, та «радикалів» - лівих і правих (в американців усе так просто), які мають значно менше спільних френдів. Їм удалося знайти двох політиків, чиї облікові записи у твітері мали найменше зв’язків – консерваторку Мішель Бахманн та ліберала Джона Кон’єрса.

Також дослідники викрили політичні вподобання деяких публічних осіб, які традиційно сприймаються як аполітичні або мусять бути безсторонніми, зокрема журналістів. Усі вони, як і слід було чекати, виявились прихованими лібералами чи консерваторами. Графік підсумків дослідження можна побачити  тут. Цікаво, що буде, якщо спробувати повторити цей дослід на найбільш декларативно аполітичному українському журналістові Андрієві Кокотюсі?  Щоправда, в нього, здається, немає твітера.

«Медіаграмотність»