Верховна Рада ухвалила законопроект №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної». За це проголосували 278 народних депутатів.

Що це за закон?

Закон визначає українську мову єдиною державною та надає їй статусу офіційної мови країни. Спробу надання офіційного статусу будь-якій іншій мові трактуватимуть як «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу».

Закон зобов’язує кожного громадянина України та тих, хто хоче отримати громадянство, володіти державною мовою. Така практика поширена у низці країн світу. Зокрема, у США, Великій Британії, Канаді, Австралії та інших.

Що зміниться для людей?

Закон насамперед стосується органів влади та сфери послуг, які надає держава. У всіх державних закладах обслуговування відбуватиметься лише українською мовою. Відповідно той, хто звертається до офіційних установ, повинен принаймні розуміти українську. Однак людей, які не працюють в офіційних установах, зобов’язувати вчити українську мову не будуть.

Кого безпосередньо торкнеться цей закон?

Як зазначено в ухваленому законопроекті, українською мовою мають розмовляти всі високопосадовці та керівники силових структур. Також вона стане обов'язковою для депутатів усіх рівнів, держслужбовців і посадовців органів місцевого самоврядування, службовців Нацбанку, офіцерів-контрактників, працівників поліції, розвідників, прокурорів, суддів, адвокатів, нотаріусів, керівників будь-яких навчальних закладів, педагогів (крім запрошених іноземних викладачів і наукових працівників), медиків державних і комунальних закладів, посадовців державних і комунальних підприємств і установ.

Підтвердити знання мови можна буде державним сертифікатом про рівень володіння державною мовою, а для посадовців і службовців нижчого рівня буде достатньо документа про повну загальну середню освіту.

Українською мовою мають проводитись усі засідання, зустрічі тощо у владних органах та установах різного рівня.

Українську мову зобов’яжуть використовувати також у сфері обслуговування, у підписах та маркуванні товарів і послуг. Так, якщо клієнт закладу просить спілкуватись із ним українською – це прохання має бути виконане.

Комп’ютерні програми повинні будуть мати інтерфейс державною мовою та/або англійською або мовами країн Євросоюзу. Сайти за замовчуванням спочатку повинні будуть завантажуватися українською, але можуть мати також інші версії.

Пресу можна буде видавати у кількох мовних версіях, одна з яких має бути українською. У кожному місці розповсюдження друкованих ЗМІ україномовних газет і журналів має бути не менше половини. Детальніше про мовні вимоги у сфері медіа читайте тут.

Школи, театри, музеї – тепер усе лише українською?

Навчання у школах відбуватиметься лише українською мовою. Винятком є представники національних меншин, для яких у дошкільних та початкових закладах освіти можуть бути створені окремі класи (групи) з навчанням мовою нацменшини. Також держава всіляко сприятиме вивченню англійської мови.

Показ іншомовних театральних вистав у державному чи комунальному театрі повинен  супроводжуються перекладом державною мовою за допомогою субтитрів, звукового перекладу чи в інший спосіб. Те ж саме стосується кінотеатрів. У музеях усі інформаційні стенди повинні бути українською та можуть дублюватися англійською мовою.

Хто це все буде контролювати?

Закон передбачає створення посади Уповноваженого із захисту української мови, який контролюватиме дотримання вимог цього закону. Крім того, буде створена Національна комісія зі стандартів державної мови у складі дев'яти людей, яка затверджуватиме стандарти мови і перевірятиме рівень володіння мовою при набутті громадянства чи зайнятті державних посад. Ця ж комісія має сприяти використанню українських слів замість іншомовних, затверджуватиме правопис, стандарти термінології, вимоги знання мови та стандарти сертифікації.

Уряд має створити Нацкомісію і призначити Уповноваженого із захисту української мови протягом трьох місяців з набрання чинності законом. Але частину своїх повноважень Нацкомісія зможе почати виконувати лише через два роки.

А якщо я не знаю української?

Закон передбачає створення умов та максимальне сприяння тим, хто хоче вивчити українську мову. Держава бере на себе обов’язок навчити громадянина української мови через систему дошкільних, середніх та вищих навчальних закладів. Також планується створення мережі державних і комунальних курсів української мови для дорослих, де зможуть навчатися і громадяни України, й іноземці.

Усі претенденти на отримання українського паспорта складатимуть окремий іспит. Ця норма набуде чинності за два роки після публікації закону.

Якщо я не хочу використовувати українську, що тоді?

Дія закону не поширюється на мову приватного спілкування та мову релігійних обрядів. Вільно володіти українською мовою будуть зобов'язані лише посадовці та люди, які працюють у державній сфері, пов’язаній з наданням послуг. Тож людина, яка приходить у держустанову, повинна розуміти українську або брати з собою перекладача.

У сфері обслуговування споживачів також стає обов’язковою українська мова, але на прохання клієнта його можуть обслуговувати також іншою мовою, прийнятною для сторін.

Чи передбачена відповідальність за порушення?

Так, передбачена адміністративна відповідальність, тобто штрафи, а у випадку першого порушення можливе просто попередження.

Штрафуватимуть і попереджатимуть за порушення закону посадовців: чиновників і посадовців різних державних органів і місцевого самоврядування, правоохоронців, працівників державних і комунальних підприємств – на суму від 3400 до 6800 грн; видавців преси – на суму від 6800 до 8500 грн; освітян, медиків, організаторів публічних і культурних заходів, книговидавців і книгарні, керівників сайтів та інтернет-магазинів, поштовиків, рекламістів та інших – на суму від 3400 до 5100 грн. За повторне протягом року порушення можуть оштрафувати на суму від 8500 до 11900 грн.

Кримінальної відповідальності за порушення закону не буде.

То вже завтра потрібно вчити українську мову?

Після голосування Закон повинні підписати голова Верховної Ради і президент. До інавгурації Володимира Зеленського президентом поки залишається Петро Порошенко, який пообіцяв підписати закон. Він набуде чинності через два місяці після публікації.

Втім, зміни набуватимуть чинності поступово. У законі закладено різні строки для повного переходу різних сфер і закладів на українську мову. До прикладу, заклади культури матимуть два роки, щоб підготуватися та впровадити усі зміни. Сфекра обслуговування – півтора роки. Громадські організації, політичні партії, медичні установи матимуть рік для переходу на українську мову у діловодстві, документообігу, листуванні і звітності. Зовнішнє незалежне оцінювання виключно українською мовою почне проводитися аж через 10 років.

І все ж таки, чи буде мовний патруль?

Словосполучення, яким так лякали російськомовних людей, у законі немає. Будь-яких інших органів, які контролюватимуть, якою мовою спілкуються в Україні, теж не буде.

Суть законопроекту в тому, щоб перевести всі процеси в державних установах і публічній сфері на державну мову. Володіння (або принаймні розуміння) української мови стане обов’язком громадянина України лише тоді, коли він звертається до державних установ. Дія не поширюється на сферу приватного спілкування.