Недоступні мери

Фото: kmisto.info

Міські ради Харкова, Херсона й Сум відмовляються сканувати податкові декларації мерів та їхніх заступників. Натомість виставляють рахунки за паперові примірники.

У рамках загальноукраїнської хвилі запитів від Центру політичних студій та аналітики одразу три міськради – Харківська, Херсонська та Сумська – хибно потрактували законодавство й не надали електронною поштою сканованих документів.

Із Харківської міської ради відповіли, що «законом не вимагається від розпорядника інформації здійснювати сканування документів, що запитуються, навіть на вимогу запитувача». Ще у відповіді вказали, що закон не зобов’язує орган влади мати у сканованому вигляді запитану інформацію.

На сайті міськради вже розміщено скановані податкові декларації мера Харкова Геннадія Кернеса та його заступників. Нагадаємо, що публікація інформації на офіційному сайті не звільняє орган влади від обов’язку надати ту саму інформацію на спеціальний запит.

Натомість автора запиту запросили відвідати Харківську міськраду й отримати паперові копії документів або зробити виписки, сфотографувати, сканувати їх із використанням власних технічних засобів.

Також Харківська міська рада люб’язно запропонувала паперовий примірник, який обіцяла вислати запитувачу звичайною поштою. Ціна копій – 76 гривень, 85 копійок за 67 сторінок.

Закон про доступ до публічної інформації передбачає, що органи влади можуть вимагати від запитувача інформації оплати витрат друку та копіювання, якщо запитана інформація займає більше 10 сторінок. Йдеться про те, що запитувач отримає інформацію на паперовому носії.

Разом із тим, закон дає можливість запитувачу отримати інформацію різними доступними йому способами: усно, письмово чи в іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Отримати копію документа можна не тільки шляхом створення паперової копії, а й через сканування із подальшим пересиланням електронною поштою. Саме послугами електронного листування часто й користуються запитувачі публічної інформації.

У 2012 році Центр політичних студій та аналітики вже позивався до Харківської міської ради з приводу відмови безкоштовного надання сканованих документів. Тоді позивач посилався на закон про доступ до публічної інформації та постанову кабміну №740, в яких ідеться тільки про витрати на копіювання та друк документів. «При скануванні не відбувається витрачання поліграфічної фарби та паперу. Робота ж особи, що надає відповідь на запит, оплачується у межах її заробітної плати…», – йдеться в позовній заяві.

Якщо законодавство не регулює питання оплати послуг сканування, то цю невизначеність може усунути виконком Харківської міської ради – такою була логіка Харківського апеляційного суду, який вирішив справу на користь міськради. Рішенням виконкому Харківської міської ради сканування включалося в послуги копіювання та друку і не вважалося безкоштовним.

Проте, щоб не входити у суперечність із нормативно-правовими актами вищого рівня (законом про доступ до публічної інформації та постановою кабміну №740), органи місцевого самоврядування на практиці стали відмовлятися від послуг сканування, що й показали відповіді від Харківської, Херсонської та Сумської рад.

Таким чином, сканування документів на вимогу запитувача стало розумітися органами влади як акт доброї волі.

У травні 2013 році у відповіді на запит ЦПСА виконком Харківської міської ради майже дослівно повторює аргументи з рішення Харківського апеляційного адміністративного суду. Тепер досвід щодо обмеження доступу до інформації перейняли також Херсонська та Сумська ради.

Сумська міськрада навіть не стала відповідати на решту запитань, яких загалом було чотири, причому лише одне стосувалося копії документа. Керуючись правилом «вперед гроші…», розпорядник назвав ціну – 8 гривень, 48 копійок за 24 сторінки. Так, виконком Сумської міської ради не дав відповідей на запитання про перелік заступників міського голови, факти оприлюднення декларацій у друкованих ЗМІ та інтернеті.

Про електронні копії документів «не чули» і в Херсонській міськраді. Щоправда, там за паперові копії загнули ціну в рази вищу – 206 гривень, 64 копійки за 36 сторінок. Високу вартість послуги пояснили потребою відокремити й приховати інформацію з обмеженим доступом, за що «установлено оплату в розмірі 0,5 відсотка від розміру мінімальної заробітної плати за сторінку». Паперові копії декларацій запропонували отримати у відділі за зверненнями громадян Херсонської міської ради.

Водночас, більша кількість міських рад задовольнили запити ЦПСА і безоплатно вислали скановані декларації міських голів та їхніх заступників. В електронному вигляді копії документів оприлюднені на декотрих офіційних сайтах органів місцевого самоврядування.

Таким чином, рішення Харківського апеляційного адміністративного суду використовується як прецедент і сприяє поширенню згубної практики обмеження можливостей доступу до публічної інформації. Адже суд визнає за розпорядником інформації право взагалі не сканувати документ на вимогу запитувача.

Ірина Салій, Центр політичних студій та аналітики

comments powered by Disqus