Щеплення проти сказу

Щеплення проти сказу

00:00,
1 Квітня 2011
1458

Щеплення проти сказу

00:00,
1 Квітня 2011
1458
Щеплення проти сказу
Щеплення проти сказу
Я б ледь не щодня замість не тільки уроків патріотичного виховання, а й російської мови у школах проводив покази телевиступів віце-спікера Державної Думи Володимира Жириновського.

Дивна річ! Виявляється, українські ЗМІ нерідко відмовляються друкувати коментарі до чергових ескапад Володимира Вольфовича Жириновського з тої причини, щоби, мовляв, не рекламувати цього російського політичного діяча, не робити йому реклами.

Невже ж то українське суспільство таке вже зацофане, що готове – тільки покажи палець! – задерти штани й бігти вслід за цим полум’яним «сином юриста»? Ой, не думаю. Як на мене, то я би ледь не щодня замість не тільки уроків патріотичного виховання, а й російської мови у школах проводив покази телевиступів віце-спікера Державної Думи, – як наочний взірець того, як не треба ставитися до інших держав і народів і як не варто використовувати справді велику й могутню мову... Звісно, кілька відсотків прихильників завдяки таким сеансам Жириновський серед молоді здобув би, але інші, переконаний, здобули б надійне щеплення проти хамства в політиці та великодержавного шовінізму.

От, скажімо, після трагічного японського землетрусу Жириновський виступив із офіційною заявою – мовляв, хай жителі островів переселяються на материк, до Росії: «У нас полно мест, где есть к чему приложить руки и мозги, особенно японские... Пусть строят себе жилье, они сами себя обеспечат, пусть принимают гражданство в установленном порядке, учат русский язык и ассимилируются». І додав: «Мы в данном случае ничего не делим, никаких островов, мы предлагаем избежать гуманитарной катастрофы. Пусть едут на свободные пространства, строятся, обеспечивают себя, нашим не помешают, а Россия только выиграет от того, что к нам присоединится такой трудолюбивый народ».

Можливо, внаслідок знайомства із цими висловлюваннями, в яких міститься неприховане цинічне знущання з Японії та японців, хтось і стане адептом «мови ворожнечі» та великоросійського шовінізму. Проте це будуть, мабуть, одиниці, принаймні, в Україні. А хамський тон та зміст пропозиції – ми ж такі добрі, селіться в нас хоч усією Японією, тільки от доведеться прийняти наше громадянство і розмовляти російською, а зрештою – і працювати на розквіт Великої Росії, – зрозумілі всім. Навіть без особливих коментарів.

Та мова не про цей геополітично-моральний виверт Вольфовича, а про інший. Не менш, а то й більш цинічний. Такий, якого українські телеглядачі, на жаль, були позбавлені, хоча і йдеться про недавнє інтерв’ю для телебачення. Щоправда, не для українського чи російського, а для грузинського, яке зветься «Регіон-TV».

На щастя, запис інтерв’ю вивішено в інтернеті, відтак його можна побачити й почути, а отже і обдумати сказане віце-спікером Думи. А це потрібно, бо ж не даремно кажуть – що у Кремля на думці, те в Жириновського на язиці. І не тільки тому, а й для того, щоб одержати ще одну дозу щеплення від тих політичних бацил, носієм яких є лідер ЛДПР та його колеги. 

Утім, попри можливість прослухати «наживо» виступ Жириновського, варто і вчитатися в його зміст. Ось віце-спікер Держдуми спокійно і розважливо пояснює, що грузинську націю буде фізично знищено в разі, якщо та заважатиме Росії: «Поэтому если Грузия будет препятствовать вступлению России в ВТО, то весь грузинский бизнес в России будет уничтожен, все грузинские "воры в законе" будут самолетами, военно-транспортными, насильно переброшены в Грузию, и вся Грузию будет заблокирована по всем границам – морским, сухопутным, воздушным. И костлявой рукой голода Грузия будет задушена и уничтожена, а в случае ядерной атаки на Иран миллионы беженцев ринутся на Кавказ, мы их остановим в районе азербайджанской границы, и полностью направим в Грузию. Грузия будет сметена полностью. 10 миллионов беженцев, все там как саранча вытопчут, если Грузия посмеет какие-то ставить препятствия на пути вступления России в ВТО».

А далі так само спокійно (звісно, спокійно?як на Жириновського) розповідає про плани підпорядкування Москві Євросоюзу: «Придет время – вступим в Евросоюз. И создадим второй Евросоюз на базе Восточной Европы –и Прибалтика, и наши соседи европейские». А це вже, якщо хто не помітив, про Україну. І якщо ідеї віце-спікера щодо десанту криміналітету в Грузії за допомогою російської військово-транспортної авіації виглядають, скажімо так, досить оригінально, то в останніх твердженнях Володимир Вольфович ані на крок не відступає від офіційної позиції Кремля.

Ну, а далі йде або повна маячня, або... Розмови про геофізичну зброю точаться давно. І що цікаво: один із пунктів розташування такої зброї начебто був у Києві. Аж поки за часів Віктора Ющенка його не було перетворено на автостоянку. Не знаю, чи є в цих розмовах бодай частка правди, але... Принаймні, Жириновський – це таки щеплення від певних політичних бацил. «Только четыре столицы в мире – Вашингтон, Брюссель, Москва, Пекин. Все. Четыре столицы. Больше никто ни на что влиять не может. И лишний игрок в международных отношениях... Четыре столицы всегда договорятся. Обама, представители Евросоюза, Медведев, представитель Китая. Все. Они вчетвером договорятся. При этом китаец приедет в Москву. Согласится с позицией Москвы. Европейцы приедут в Москву и согласятся с позицией Москвы. И американцы приедут в Москву. Как Байден сейчас был. И обо всем договорятся. Проблем нету. Все решают только четыре столицы. При этом Вашингтон не имеет будущего, это искусственное государство рухнет; Европа старая, т. е. континент, который уже никакой роли не играет; Китай на пороге взрыва; и остается космическая держава Россия. С огромными деньгами, ресурсами и новым оружием, о котором еще никто не знает. Любую часть планеты уничтожим в течение 15 минут. Ни одного взрыва, ни одного всплеска луча там какого-то лазерного, там молния, нет... тихо, спокойно. Целые континенты будут спать вечным сном. И все».

Потребує обговорення? Ні? Тоді завершимо цитування.

«Вот цунами сейчас, в Японии. Вы Курилы хотели? Вот и будете разбирать обломки всех ваших зданий. И сдохнете все 120 миллионов, если еще потребуете Курилы от нас! Так и все остальные. Пусть подумают о своем будущем. О своем будущем пусть думают».

І після цього щось розказують про Росію як про глибоко православну, релігійну в своїй основі державу...

Втім, а чим відрізняється від Володимира Вольфовича протоієрей Олександр Шумський, який заявив: «Япония – одна из стран – лидеров создания мирового порядка. Скорее всего, этой суперэлектронной стране поручена разработка антихристова чипа. И Господь предупреждает страну восходящего солнца страшным землетрясением». А на додачу, виявляється, вищі сили служать на боці Росії: «Практически все русские люди, в один голос, не сговариваясь, утверждают, что страшный природный катаклизм в Японии есть возмездие этой стране за оскорбление нашего Отечества».Цікаво було б подивитися телевізійну «озвучку» цих тез, але наразі є тільки текст. Чи невдовзі «русские люди» запросять отця Олександра на той чи інший канал телебачення?

На щастя, попри всі наші негаразди, Україна справді – не Росія, і на подібні ескапади в нас здатні хіба що деякі маргінальні телезавсідники. На щастя, чи не найбільшим телевізійним скандалом останнього часу стало те, що в прямому ефірі зчепилися літератор Бузина та художник Поярков. Звісно, є в нас серед політиків цинічні брехуни та невиправні крадії, але всіх можливих меж, здається, ніхто не переходив. І з церковних діячів також.

Але це не означає, що не слід звертати уваги на розпадлюченість російських політиків, культуртрегерів чи церковних чинів. Навпаки, бо ж там вони спираються на цілком відчутний суспільний сегмент, акумулюють соціальні настрої, а відтак навряд чи можуть бути байдужі нам усім, а особливо тим, хто на кожному кроці розписується у своїй любові до російської культури. Бо, по-перше, своїми висловлюваннями описані вище персонажі засвідчують серйозні хвороби російської культури, по-друге, провокують реальну та вмотивовану русофобію. Хоча насправді тут повинна формуватися стійка імперієфобія – настанова, не зайва не тільки для українців, а й самих росіян...

Але так чи інакше, оприлюднення та обговорення подібних ескапад – не піар Жириновського і Ко, а засіб самозахисту суспільства від політично навіжених. 

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Фото: vibirai.ru
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду