«НТКУ спростовує інформацію про фактично повне домінування представників діючої влади в ефірі Першого національного», – про це йдеться в заяві, яка за’явилася внаслідок моєї дискусії в ефірі ТВі із регіоналом Заблоцьким.

Заперечуючи тезу візаві про домінування якраз опозиції в телевізійному ефірі, довелося навести в ефірі дані дослідження Інституту соціології НАНУ, здійсненого спільно з Академією української преси, про те, що «в цілому в грудні 70% синхрону належить представникам влади, 26% – опозиції, 4% – іншим політикам. Пряма мова провладних політиків на Першому національному становила 95%». Це була цитата за прес-релізом АУП, який, як і дослідження, можна знайти на сайті організації.

Ще деякі цифри з цього дослідження, що яскраво свідчать про якість телевізійних новин, зокрема на Першому національному: «У грудні 63% всіх згадувань про політиків стосується представників влади та правлячої коаліції, 30% опозиції та 7% інших політиків. В лютому диспропорції зростають – 75%, 18%, 7% відповідно. Частіше про осіб із влади та коаліції говорять на Першому національному (97% в лютому, 73% в грудні), про інших політиків на 1+1 (по 11% в грудні і лютому), про опозиційних політиків в грудні на ТРК “Україна” – 43%, а в лютому на Новому каналі – 38%».

Наступний момент дослідження, де державний телеканал у лідерах: «У лютому для всіх каналів в середньому 19% повідомлень були з декількома точками зору (в грудні 18%), що відповідає тенденції подачі новин після 2004 року. Найбільше їх на СТБ (27% обидва місяці), тобто на каналі, який найчастіше транслює саме політичні новини, а найменше їх на Першому національному (8% в лютому та 6% в грудні)».

Вже інше дослідження – колег із «Телекритики» – свідчить про те, що саме Перший національний є лідером із замовчування суспільно важливих тем, які, зокрема, стосуються зниження різних складових добробуту населення або окремих його груп, акцій протесту, інформації, пов’язаної з наступами влади на свободу слова, а також тем, пов’язаних із публічними заявами і діями опозиції.

У цьому дослідженні Перший національний у явних антилідерах і за іншими показниками. Такі дослідження – унікальні,вони дають змогу оперувати цифрами та конкретними фактами, а не збиватися на запевнення про те, що в ефірі «Шустер live» були представники опозиції. Їх варто знати й аналізувати тим, хто прямо відповідальний за якість телевізійного ефіру.

Новини – це головний інформаційний продукт, який виробляє Перший національний. Зазвичай, новини є обличчям суспільно-політичних каналів, особливо фінансованих із державного бюджету. Варто підкреслити, що йдеться про якість новинного продукту, за який платить кожен українець – платник податків. Тут рівень відповідальності за якість і дотримання стандартів дуже високий.

Тож такі цифри досліджень можуть свідчити лише про дві речі: або про професійну неспроможність менеджменту забезпечити якість новинного контенту державного каналу, або про цензуру, тиск з боку влади.

І якщо сьогодні влада декларує реформу державного телеканалу на суспільний, то варто почати з аналізу того, що нині відбувається на Першому національному. Бо добрі закони, звісно, потрібні, але в багатьох країнах такі перетворення відбувалися не на рівні законодавчих змін, а на рівні зміни контенту та підходу до подачі інформації в ефірі державних каналів.

Суспільне мовлення – це в першу чергу контент в інтересах не рекламодавця, а в інтересах аудиторії, причому в тих сегментах, які не здатні задовольнити комерційні канали.

Тож ставка на рейтинги далеко не завжди є виправданою. Суспільний мовник має давати суспільству розуміння, що відбувається в країні, давати відповіді на ключові питання. Суспільний мовник – це еталон у дотриманні стандартів із добре прописаними кодексами відповідальної журналістики, як, наприклад, Бі-бі-сі. Суспільний мовник має давати новини так, щоб бути безумовним прикладом для комерційних каналів у цьому суспільно важливому сегменті, тож мусить ретельно відстежувати дотримання всіх головних стандартів.

Наскільки це сьогодні стосується Першого національного – питання риторичне.