«Репортери без кордонів» знову критикують Україну
Міжнародна медіаорганізація акцентує увагу на переслідуванні єдиного незалежного телеканалу TВi та на загрозі новинному сайту LB.ua.
Трохи більше, ніж за три місяці до призначених на 28 жовтня парламентських виборів «Репортери без кордонів» висловили тривогу постійним погіршенням стану свободи ЗМІ в Україні та низкою інцидентів протягом останніх шести тижнів.
«Ми стурбовані розвитком подій, що зачіпають свободу інформації, свідками яких ми є напередодні виборів, – говориться в огляді, вміщеному на сайті «Репортерів без кордонів». – Особливо тривожними стали червень і липень. Нас непокоїть те, в якому середовищі працюють журналісти, та перспективи плюралізму у мовленні. Незалежні медіа стали об’єктом всіляких переслідувань, постійних залякувань, рейдів та утисків».
«Репортери без кордонів» розцінюють таку ситуацію як «неприйнятну» для країни, до якої 2013 року має перейти головування в Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Вони закликають владу в Україні зробити все можливе, щоб гарантувати та захистити свободу медіа в останні місяці перед ключовими виборами.
Справа TВi – загроза плюралізму
Цей приватний телеканал перервав 12 липня регулярну програму, щоб наживо транслювати рейд податкової поліції, демонструючи, як інспектори перевіряють усі її фінансові документи.
Нині проти генерального директора TВi Миколи Княжицького податкова порушила судову справу згідно зі статтею 212 Кримінального кодексу за звинуваченням в нібито ухиленні від сплати податку на додану вартість у сумі понад 3 мільйонів гривень (€305 тис.). Він заперечує звинувачення і наполягає на тому, що постійно заповнював податкові декларації та сплачував податки.
Протягом багатьох років TВi зіштовхувався з труднощами через свій статус незалежної телекомпанії. 2010 року внаслідок позову Inter Media Group суд позбавив його частоти мовлення.
Цей національний телевізійний канал, власником якого є колишній акціонер нафтової компанії «ЮКОС» Костянтин Кагаловський, – єдиний, що конкурує з проурядовим Першим національним. Нині йому загрожує вимушене закриття. (Звіт оприлюднений до того, як ТВі був вимкнений з окремих мереж в низці регіонів країни – MS).
Безпрецедентний позов проти сайту
Головний редактор новинного сайту LB.ua Ксенія Василенко та двоє її колег Олег Базар і Максим Левін дізналися 27 червня, що депутат ВР Володимир Ландік подав заяву до прокуратури, за якою порушили кримінальну справу. Він звинувачує їх у втручанні в особисте життя, використавши знімок його SMS-листування про сина, який загрузнув у скандалі, зроблений у листопаді 2011 року в парламенті. Інформуючи, що Ландік переконав луганських тележурналістів та піарників допомогти обілити його імідж, сайт розмістив фото з підписом: «Законодавець рятує сина з допомогою політтехнологів і «правильних» коментарів на сайтах».
Троє журналістів зіткнулися із загрозою 7-річного тюремного ув’язнення за звинуваченням у «порушенні таємниці листування» згідно зі статтею 163 кримінального кодексу. Цю справу обговорюватимуть 30 липня журналістські організації, юристи та міжнародні організації на спеціальному засіданні Міжвідомчої групи з питань свободи слова в Україні, на якому має бути присутній президент.
Крім цих двох випадків фінансово-судового тиску були й інші прояви посилення жорсткого ставлення влади до медіа. Міністр внутрішніх справ Анатолій Захарченко та заступник голови Київської міської державної адміністрації Олександр Maзурчак публічно заявили про намір закрутити гайки щодо свободи ЗМІ.
28 червня міністр внутрішніх справ оголосив, що здійснюватиме ініціативу, в рамках якої влада зможе «регулювати» доступ населення до Інтернету – єдиного в Україні засобу медіа, що досі не підлягає сильному нагляду. І це викликає тривогу.
Того ж дня заступник голови Київської міської державної адміністрації погрожував, що подасть позови до суду проти будь-яких медіа, які публікували чи транслювали упереджені повідомлення про організацію у Києві чемпіонату Європи з футболу.
Під ударом опинилися і журналісти з проурядових ЗМІ
Журналістка Алла Петрова звільнилася з роботи 13 липня з проурядової радіостанції «Крым» після низки інцидентів. Останньою краплею для неї стало рішення редколегії відмінити того вечора її україномовну програму «Два кольори».
У випуску вона мала намір прокоментувати мітинг за участю близько 100 осіб на знак протесту проти ухвалення закону, згідно з яким другою офіційною мовою в Україні стає російська.
Петрова сказала, що підставою для скасування програми були «незатвердження сценарію» та «низька якість записів». Вона розцінила це, як акт цензури з боку керівництва радіо, що звинуватило її у сприянні «агресивності» та «в бажанні зайняти політичну позицію».
Аналогічний інцидент стався на початку червня, коли керівництво відмінило програму, підготовлену журналістами кримської радіостанції, на тій підставі, що новини не висвітлювали діяльність президента.
Директор радіостанції Стефан Гулеватий сказав, що він отримав заяву Петрової про звільнення й розгляне її.
Репортерів постійно переслідують
Інших журналістів протягом червня та липня позбавляли можливості працювати або ж виявляли до них вороже ставлення. Декому з них псували обладнання або конфісковували його, на інших чинили напади під час висвітлення подій або ж їх залякували.
Журналіст і блоґер Павло Колесник став жертвою нападу, коли 9 червня брав інтерв'ю в Донецьку, що на сході країни. До нього підійшов невідомий чоловік і після короткої словесної сварки намагався відібрати камеру. Колесник опитував активістів, які проводять кампанію за збереження майдану, що перебуває під загрозою зникнення через будівництво храму.
Оператор кримського регіонального телеканалу ATR знімав 13 червня вуличну демонстрацію на підтримку «Маршу мільйонів» проти фальсифікації виборів в Росії. На нього напав невідомий, який декілька разів вдарив по камері. Однак міліціонер втрутився, щоб його захистити.
Через тиждень донецька податкова міліція вчинила напад на журналіста Максима Касьянова, коли той фотографував автівку голови обласної державної адміністрації Андрія Шишацького.
Нарешті, на Волині журналісти тижневика «Перець Волинський» і група активістів зазнали 14 липня нападу шістьох невідомих осіб. Активісти розповсюджували листівки з критикою місцевого політика, який на наступних виборах балотуватиметься в народні депутати. Нападники неодноразово намагалися розбити їхню камеру та диктофони.
Утискують і переслідують журналістів, що виявили «надмірний» інтерес до серії вибухів в Дніпропетровську 27 квітня, під час яких отримали поранення десятки людей.
Олена Притула – головний редактор Інтернет-видання «Українська правда», що вважається одним з найпопулярніших і найвідвертіших в Україні, скаржилася 22 червня: репортерів, які намагалися зв'язатися з родичами «терористів», арештованих за організацію вибухів у Дніпропетровську, переслідувала Служба безпеки України (СБУ).
Одного репортера вочевидь виокремили, оскільки він знає трьох з чотирьох головних підозрюваних, арештованих СБУ. Агенти служби безпеки, згідно з повідомленнями, продовжують стежити за ним, підслуховують його телефонні розмови. Журналіст зв'язався з родичами підозрюваних після їхнього арешту 1 червня, обіцяючи оприлюднити справу. Його прізвище не називають з метою безпеки.
Цей репортер декілька разів їздив до Дніпропетровська, щоб продовжити розслідування. 20 червня двоє агентів СБУ ненадовго затримали його, допитали у відділку міліції та обшукали його особисті речі. Крім того, йому показували відео та документи, що нібито засвідчують винуватість затриманих. Наступного дня, коли він зустрічався з друзями в Дніпропетровську, неподалік залізничного вокзалу, до них наблизився чоловік і неодноразово їх фотографував.
Позитивна нота?
Незважаючи на всі ці інциденти, «Репортери без кордонів» вітають прогрес у справі журналіста-розслідувача Василя Климентьєва, зниклого у серпні 2010 року в Харківській області. 21 червня міліція назвала головним підозрюваним колишнього працівника відділу по боротьбі з організованою злочинністю Андрія Козара. Видано міжнародний ордер на його арешт.
Як повідомляється, він був останнім, хто бачив Климентьєва живим. Козара звинувачують за розділами 8 і 12 Кримінального кодексу, в яких йдеться про вбивство особи у зв’язку з виконанням офіційних обов’язків та вбивство, вчинене за попередньою домовленістю з групою осіб, і за статтею 115-2 про навмисне вбивство.
За Індексом свободи преси «Репортерів без кордонів» Україна посіла у 2011-2012 роках 116 місце серед 179 країн світу.
Джерело: «Репортери без кордонів»
Переклад: Аркадій Сидорук