В апеляційному позові його адвокати зазначали, що такі журналісти як він «не можуть працювати без гарантій конфіденційності джерел».

Однак Верховний суд без жодних пояснень відхилив апеляцію, не скасувавши рішення суду нижчої інстанції. Перемогла урядова точка зору, яка зводиться до того, що журналіст повинен давати свідчення і розкривати свої джерела.

Натомість Джеймс Райзен заявляв, що радше опиниться у в’язниці, ніж даватиме свідчення про джерела інформації.

«Я продовжуватиму боротьбу», - написав він в електронному листі The Washington Post, газети, що його підтримує.

Коментуючи цю резонансну подію, WP робить спробу відповісти на питання, які хвилюють американських журналістів та громадянське суспільство: що означає це рішення; чи загрожує тепер Джеймсу Райзену тюремне ув’язнення за відмову розкрити джерела інформації; як це вписується у «війну адміністрації Барака Обами» проти інформаційних витоків; що може трапитися далі?

У заяві, оприлюдненій учора, головний редактор NYT Дін Бекет (Dean Baquet) назвав рішення Верховного суду тривожним.

«Джим Райзен – репортер-новатор з національної безпеки, який веде далі відповідальну роботу, - заявив Бекет. - Щоб отримати інформацію, яку необхідно знати громадськості, такі журналісти як він залежать від конфіденційних джерел. Відмова суду захистити право репортерів  непокоїть».

Адвокат Райзена Джоел Куртцберг (Joel Kurtzberg) заявив, що нині проблема постає перед стороною обвинувачення. Вона має вирішити, чи проштовхувати справу далі.

«М'яч тепер на урядовому полі, - сказав він Associated Press. – Якщо захочуть, зможуть продовжувати судовий процес  проти Джеффрі Ей Стерлінга (колишнього співробітника ЦРУ – прим. MS) без свідчень Джима. Якщо ж суд наполягатиме на його свідченнях, а Джим відмовлятиметься давати їх, він повинен буде провести слухання і визначити, чи виявляє журналіст зневагу до Феміди і, якщо так, наслідки цього».

The Washington Post пише, що наразі неможливо стверджувати про те, чи опиниться журналіст у тюрмі. Газета посилається на зустріч групи представників медіа з генеральним прокурором Еріком Холдером-молодшим  (Eric H. Holder, jr), що відбулася минулого тижня. На ній обговорювалися правила щодо судових викликів та інших дій влади, які мають на меті домагатися інформації від журналістів стосовно використання ними секретних матеріалів або конфіденційних джерел. Ерік Холдер-молодший з цього приводу заявив: «Поки я генеральний прокурор жодний репортер не потрапить за свою роботу до в’язниці».

2006 року Джеймс Райзен опублікував книгу про невдалі спроби розвідувального відомства США саботувати ядерну програму Ірану «Держава війни: таємна історія ЦРУ та адміністрації Буша» (State of War: The Secret History of the CIA and the Bush Administration). Після цього він отримував декілька викликів до суду. Однак щоразу відмовлявся виконувати їх та давати свідчення про джерело використаної в книзі інформації.

Носій інформаційного витоку - колишній оперативний співробітник ЦРУ Джеффрі Ей.Стерлінг (Jeffrey A. Sterling) був відомий судовим органам з перехоплених телефонних розмов і електронних повідомлень, якими він обмінювався  з журналістом.

The Washington Post нагадує хроніку судових перипетій, які важко зрозуміти тим, хто не обізнаний з особливостями правової судової системи США. Верховний суд у цій країні може вирішувати, кому бути наступним президентом, як це сталося після виборів 2000 р. Однак він не в змозі нехтувати Першою  поправкою до Конституції, що проголошує головні свободи американської нації й не надає Конгресу, зокрема, права будь-яким чином обмежувати свободу преси.

2008 року, намагаючись змусити журналіста розкрити джерела інформації, федеральне велике журі Джеймса Райзена. Однак він не виконав розпорядження допоки не скінчився термін виклику. Подібне повторилося 2010-го та 2011 року.

Райзен публічно присягнувся не підкорятися судовим викликам. Він охарактеризував те, що відбувалося як проблему «боротьби довкола Першої поправки до Конституції та свободи преси».

Про юридичні суперечки довкола Джеймса Райзена докладно повідомляв Media Sapiens, опублікувавши повний переклад ґрунтовної доповіді «Адміністрація Обами і свобода преси», підготовленої для «Репортерів без кордонів» колишнім головним редактором WP Леонардом Дауні-молодшим (Leonard Downie, Jr.).

У липні 2011 року Леоні Брінкема (Leonie Brinkema) постановила у федеральному окружному суді: «Оскільки Райзен має засвідчити точність своєї публікації, уряд не може змусити його розкрити її джерело». Таким чином, журналіст уперше успішно скористався цим привілеєм перед великим журі на етапі суду на федеральному рівні.

Однак адміністрація Обами подала апеляцію на рішення Брінкеми. У липні минулого року троє суддів з апеляційного суду США у Річмонді – адміністративному центрі штату Вірджинія – скасували його. Більшістю у два голоси проти одного вони постановили, що Перша поправка до Конституції США не захищає Райзена від обов’язкової дачі показань проти носія джерела його інформації.

AP та багато інших провідних новинних організацій підтримували апеляційний позов Джеймса Райзена. Тепер, після його відхилення Верховним судом, вони домагаються того, щоб Конгрес ухвалив «чіткий  федеральний закон, який став би щитом для преси.