У найбільш жорстко контрольованих країнах засобам масової інформації вказують, про що їм дозволено повідомляти та на які теми накладено табу. Усе пов’язане зі здоров’ям лідера чи його родини, як правило, належить до останньої категорії. Внаслідок інформаційного вакууму можуть поширюватися чутки та невизначеність.

Скажімо, минулого літа громадянам Ефіопії та міжнародним медіа лишалося тільки гадати про стан здоров’я тодішнього прем’єр-міністра Мелеса Зенауі (Meles Zenawi), котрий на декілька тижнів зник із поля громадського зору. Незалежну пресу було жорстко знищено, а уряд не виявляв бажання коментувати цю проблему. Тож країну й інтернет заповнили непідтверджені повідомлення про те, що Зенауі госпіталізовано чи що він навіть мертвий. Після двох місяців секретності уряд, зрештою, оголосив, що він помер, однак докладно не повідомив від якої хвороби.

Аналогічні шалені спекуляції поширюються нині в Узбекистані про 75-річного авторитарного правителя Іслама Карімова, який не з’являвся на публіці більше тижня.

Згідно з повідомленнями, опозиційна партія у вигнанні – Народний рух Узбекистану (PMU) заявив, що підстаркуватий Карімов переніс серцевий напад і неспроможний рухатися. Посилаючись на власні джерела в Ташкенті, російські та казахські ЗМІ повідомляли, що Карімова госпіталізували незабаром після того, як він взяв участь у телевізійному офіційному святкуванні 19 березня Навруза – Нового року за персидським календарем. Незалежний казахський новинний сайт «Республика» повідомив, що повернення до Узбекистану молодшої доньки Карімова Лоли з маєтку у Швейцарії порушило нові питання стосовно стану його здоров’я.

Як і в Ефіопії, підконтрольні державі медіа в Узбекистані зберігають мовчанку. Влада офіційно не заперечуватиме й підтверджуватиме голослівних тверджень, вважає узбецький новинний сайт у вигнанні Uznews. Одне напівофіційне спростування містило повідомлення у Twitter старшої доньки Карімова Ґульнари. Вона відкинула твердження і зазначила, що її батька бачили, як він танцював на святкуванні Навруза «щонайменше 20 хвилин поспіль». Однак про те, що сталося з ним відтоді, Карімова не пише.

Незалежно від того, чи ці повідомлення лише чутки, чи вони відображають погіршення стану здоров’я Карімова, відсутність чіткої інформації свідчить про жахливий стан свободи преси в країні.

Повідомляючи про теперішню плутанину, Reuters зазначила, що «інформацію з Узбекистану важко отримати». Деякі новинні медіа, серед них і цю агенцію [Uznews], було усунено в цій країні від висвітлення кривавого придушення 2005 року протестів у Андижані.

Окрім раптової відлиги крижаного стану, в якому перебувають медіа, громадянам Узбекистану й іноземним дипломатам доведеться чекати та ламати голову над тим, хто насправді править сьогодні Узбекистаном.

P.S. Сайт «Народное движение Узбекистана» з посиланням на інформацію «з трьох різних джерел», підтвердив 26 березня розповсюджене раніше повідомлення, що Іслам Карімов «страждає на серцеву недугу» й «перебуває на лікарняному режимі під пильним наглядом лікарів». Про серйозність хвороби узбецького диктатора, наголошується у повідомленні, свідчить той факт, що у Ташкенті швидко поширюються розмови про його ймовірного наступника.

Той же сайт підняв 27 березня завісу над причиною інфаркту Карімова, що пов’язана із запеклою боротьбою за його політичне спадкоємство, в якій активну участь бере його донька Ґульнара.

А державний телеканал Узбекистану 27 березня показав відео – фрагмент зустрічі Іслама Карімова з міністром закордонних справ Казахстану Єрланом Ідрісовим, аби довести, що президент живий та здоровий.

Автор: Музаффар Сулейманов, науковий співробітник Комітету захисту журналістів із Європи та Центральної Азії

Джерело: Комітет захисту журналістів (CPJ)

Переклад: Аркадій Сидорук