Посол Канади в Україні Трой Лулашник: Свобода слова – це пріоритет у Канаді, який ми сповідуємо вже багато років

Посол Канади в Україні Трой Лулашник: Свобода слова – це пріоритет у Канаді, який ми сповідуємо вже багато років

00:00,
23 Травня 2013
2456

Посол Канади в Україні Трой Лулашник: Свобода слова – це пріоритет у Канаді, який ми сповідуємо вже багато років

00:00,
23 Травня 2013
2456
Посол Канади в Україні Трой Лулашник: Свобода слова – це пріоритет у Канаді, який ми сповідуємо вже багато років
Посол Канади в Україні Трой Лулашник: Свобода слова – це пріоритет у Канаді, який ми сповідуємо вже багато років
Уряд Канади фінансуватиме проект «Впровадження європейських стандартів в українському медійному середовищі».

Новий грантовий проект «Впровадження європейських стандартів в українському медійному середовищі», розрахований на 18 місяців, виконуватиметься Радою Європи, а фінансуватиметься урядом Канади. Нагадаємо, що попередній фінансувався європейськими країнами.

Робота проекту зосередиться на трьох компонентах, розповіла менеджер програм департаменту інформаційного суспільства генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Тетяна Куликовська. Перший – наближення нормативно-правової бази медіа до європейських стандартів та забезпечення експертної підтримки для створення системи справжнього суспільного мовлення. За цей компонент відповідатиме експерт Ради Європи Ів Саломон. Другий – це сприяння впровадженню законодавства у сфері доступу до публічної інформації. Тут допомагатиме міжнародний консультант Ради Європи Гергана Жулєва. І третій – це сприяння розвитку етичних стандартів у журналістиці через посилення системи медіасаморегуляції в Україні, а також сприяння гендерній рівності в медіа та інформаційному суспільстві. У цьому напрямі консультуватиме експерт Ради Європи Стівен Віттл. «У рамках нашого проекту надаватиметься експертиза і консультаційна підтримка, проводитимуться круглі столи, семінари тощо», – зазначила пані Куликовська.

Координатор проекту в Україні Ольга Сєдова представила робочий план на найближчі шість місяців. Зокрема, в рамках цього плану буде проведено експертні семінари щодо моделей регулювання контенту, висвітлення виборів, захисту дітей, переходу до цифрового мовлення; європейських стандартів ретрансляції іноземних телеканалів. Також буде проведено низку експертиз законопроектів, експертні консультації, розроблено програмне забезпечення для підтримки нової системи класифікації шкідливого контенту на телебаченні; підготовлено інструкторів із питань кодування/класифікації контенту. Крім того, в проекті багато навчальних заходів.

Чому уряд Канади вирішив підтримати медійний проект в Україні, «Телекритика» поцікавилася в Надзвичайного і Повноважного Посла Канади в Україні Троя Лулашника під час офіційного відкриття проекту.

– Пане Трою, що спонукало Канаду фінансувати цей проект?

– Це надзвичайно важливий проект, свобода слова – це пріоритет у Канаді, який ми сповідуємо вже багато років. Метою нашого доступного фінансування є підтримка і зміцнення демократії, свободи, поваги до прав людини. І надзвичайно важливою складовою цих речей є свобода засобів масової інформації.

– Чого ви очікуєте ви від реалізації цього проекту?

– Перш за все в нас є чудові експерти, відомі в усьому світі, в нас є надзвичайно плідна співпраця з Радою Європи, а також ключові українські партнери й експерти, з якими ми будемо співпрацювати.

Дуже велика частина проекту полягає в тому, щоб вивчити, а також гармонізувати законодавство, що стосується громадського мовлення за європейськими стандартами. Ми також будемо розглядати питання доступу до публічної інформації разом із Офісом уповноваженого з прав людини в Україні. І насамкінець невеличкою, але дуже важливою складовою проекту є підтримка професійності журналістів через популяризацію стандартів та етики журналістів.

– Чи фінансує уряд Канади подібні проекти в інших країнах?

– Так, ми фінансуємо інші проекти у світі, пов’язані з демократизацією, правами людини і свободою ЗМІ. Але хочу сказати, що наша програма технічної співпраці в Європі є дуже обмеженою і зосереджується на Україні, що ще раз підкреслює особливу роль, важливість і значущість України для нас.

– Можливо, це пов’язано з тим, що в Канаді чисельна українська діаспора?

– Так, безперечно, в нас є дуже велика українська діаспора, приблизно третина мільйона канадців українського походження, включаючи й мене. Але, знаєте, таке ставлення до України набагато ширше, ніж ставлення через діаспору. Україна має особливе місце в серцях канадців. Україна є частиною нашої історії й культури.

Під час офіційного відкриття проекту голова Держкомтелерадіо Олександр Курдінович зазначив, що завдяки попередній співпраці з Радою Європи вже досягнуто певних результатів. «Ми поступово рухаємося до європейських стандартів в управлінні щодо надання доступу до публічної інформації. Мені приємно відзначити, що український закон про доступ до публічної інформації визнають одним із найпрогресивніших. За сприяння європейських інститутів було організовано системну роботу з інформування громадян та роз’яснення можливостей забезпечення права на інформацію. Результатом стала спільна підготовка та публікація посібника рекомендацій. Є також конкретні результати вдосконалення медійного законодавства», – сказав він. Пан Курдінович також зауважив, що Держкомтелерадіо зацікавлений у подальшій співпраці з експертами з Ради Європи, зокрема в удосконаленні українського законодавства у сфері медіа, а саме доступу до публічної інформації, суспільного мовлення, зміцнення системи саморегулювання вітчизняних ЗМІ.

Голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення Володимир Манжосов також вітав продовження співпраці з Радою Європи. На його думку, проект допоможе прийняти ті виклики, які є в медійній галузі України, приміром, у створенні суспільного мовлення. «Крім того, важливим аспектом цього проекту є подальше приведення регуляторної діяльності, в тому числі й Нацради, до європейських стандартів. Ми сподіваємося, що члени Нацради матимуть можливість спілкуватися з колегами з інших держав у межах цього проекту», – зазначив він. Голова Нацради вважає, що проект міг би бути корисним у контексті переходу України на цифрове мовлення і в запровадженні системи національних позначок для захисту дітей від шкідливої інформації.

На важливості окремого напрямку проекту – розвиткові етичних стандартів у журналістиці – наголосив голова Комісії з журналістської етики Володимир Мостовий. За його словами, в Україні з журналістським стандартами теоретично згодні всі, а практично часто їх обходять. «Якщо враховувати, що половина штатних працівників редакцій не є журналістами за фахом і не вивчали курсу професійної етики, то важливість роз’яснення і відслідковування виконання етичних положень і професійних стандартів переоцінити практично неможливо. Тому величезне спасибі ініціаторам проекту і Раді Європи за ту безцінну допомогу, яку вони надають через цей проект журналістській спільноті України. Зокрема для Комісії з журналістської етики така підтримка – це ковток свіжого повітря. Це дозволить нам значно активізувати роботу комісії. Ми ентузіасти своєї справи, готові працювати, але багато що впирається все-таки в брак фінансових ресурсів», – сказав він.

Народний депутат, перший заступник голови парламентського Комітету з прав людини Андрій Шевченко також зауважив важливість «Впровадження європейських стандартів в українському медійному середовищі», оскільки, за його словами, в країні свободи слова все менше. «Після ухвалення закону про доступ до публічної [інформації] доступу більше, а інформації в людей менше. За два роки ми бачимо велику кількість випадків чиновницької безкарності, коли вони ігнорують запити про інформацію, і їм це сходить з рук. Бачимо, що зі звіту уповноваженого з прав людини зникло таке поняття, як доступ до публічної інформації», – звернув увагу він.

Тож у найближчому вимірі пан Шевченко бачить три напрями співпраці: перший – ухвалення законопроекту №0947 (про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інформацію» (у новій редакції) та Закону України «Про доступ до публічної інформації»). Другий – популяризація успішної практики. «Я не втомлююся хвалити Адміністрацію президента, яка на фоні інших абсолютно жахливих речей показує Україні приклад, як потрібно вибудовувати роботу з інформаційними запитами. Цей досвід заслуговує на популяризацію», – вважає народний депутат-опозиціонер. Третій – покарання порушників законів. «Верховна Рада показує дуже поганий приклад дотримання законодавства про доступ до публічної інформації, журналістам доводиться з величезними, неймовірними боями вигризати інформацію, яка повинна оприлюднюватися. Думаю, що Україна зачекалася судово-показового позову, в якому парламент змусять розкривати ту інформацію, яку повинні знати українські громадяни», – зазначив пан Шевченко. Він закликав учасників проекту тісніше співпрацювати з парламентським комітетом із прав людини.

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Фото: Prostir.museum
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду