Суд і політичні інтриги

Саймон Шустер, Тime/Москва

Минулої п’ятниці зранку Алєксєя Навального – лідера опозиційного руху в Росії розбудили в ліжку тюремні охоронці й доправили назад до суду. Попереднього дня його було визнано винним у крадіжках і засуджено до 5 років виправно-трудової колонії. Із зали суду його виводили в наручниках. Тож він був не в настрої, щоб очікувати приємних сюрпризів.

Спершу йому спало на думку, що везуть до суду, де прокуратура висуне проти нього новий набір звинувачень, заявив Навальний репортерам. Замість цього прокурор попросив суд відпустити його до завершення апеляційного процесу. Йому дозволили вийти із зали суду не зовсім вільною людиною, але достатньо вільною для того, щоб продовжити свою стратегічну кампанію на мерство в Москві.

Несподіване скасування судового рішення, яке правники називають безпрецедентним, схоже, має більше спільного з виборами мера, аніж зі зміною прокурорського настрою. За даними Associated Press, прокурор пояснив, що ув’язнення Навального «завадить йому скористатися своїм правом бути обраним».

Цей крок спантеличив виборчий штаб Навального. «Ми справді потрібні їм на цих виборах, – заявив Time менеджер кампанії Навального Леонід Волков. – Задля їхньої власної легітимності». Він мав на увазі російську владу, зокрема, теперішнього мера Москви Сергія Собяніна, який викликав збентеженість серед спостерігачів, розчистивши своєму конкуренту Навальному шлях на вибори.

Близький соратник і довірена особа президента Владіміра Путіна, Собянінов упродовж п’яти років очолював його адміністрацію, перш ніж стати 2010 року мером Москви. Та на цю посаду його не обирали. Замість цього Кремль призначив його, звільнивши попереднього мера. Цього місяця Собянін вирішив провести дострокові вибори мера, заплановані на вересень. Короткий термін лишив його опонентам мало часу, щоб розгорнути проти нього кампанію.

Десятки осіб намагалися кинути капелюха на ринг, однак тільки шістьом із них усунули усі юридичні перешкоди, щоб вони мали змогу балотуватися. Навальний не зміг би зробити цього без допомоги Собяніна. Кожному кандидату необхідно пройти найважчу перешкоду, відому як «муніципальний фільтр», тобто отримати підтримку 110 з приблизно 2 тис. муніципальних службовців Москви. Навальному вдалося отримати тільки близько 60 голосів. Тож мер попросив декількох десятків чиновників надати йому підтримку, щоб полегшити старт кандидата на виборах. «Москвичам потрібен більший вибір, більше поглядів», – сказав він, пояснюючи своє рішення.

У певному сенсі це здавалося нетиповим ризикованим кроком для одного із союзників Путіна, котрі, як правило, агресивно усувають потенційні загрози. Нині Навальний – найпопулярніша постать в антипутінському русі. З початком його заснування 2011 року було проведено декілька масових демонстрацій у Москві. У декотрих із них брали участь понад 100 тис. мітингувальників. Демонстрації  проходили під гаслом повалення Путіна та його політичної партії «Единая Россия», яку Навальний славетно охрестив «партією шахраїв і злодіїв» (Собянін – член вищої ради цієї партії).

Минулого року Навальний посів першість на онлайн-виборах Координаційної ради опозиційного руху, яку він нині очолює. У нього майже 380 тис. прихильників на Twitter, а його блог щомісяця відвідують близько мільйона осіб.

Однак за межами вузького сегменту яппі та інтелектуалів, які підтримують Навального в Москві та в інших великих містах, мало хто з виборців серед московського робітничого електорату хоче бачити блогера при владі. Дослідження, опубліковане цього місяця незалежним соціологічним «Левада-центром», показало, що 78% респондентів, які мали намір взяти участь у московських виборах, віддали б свої голоси за Собяніна. Те ж саме опитування засвідчило: Навальний посів би з великим відривом друге місце, з прогнозованим результатом 8% голосів. Отже, перемога чинному меру, схоже, гарантована незалежно від того, чи буде Навальний в ув’язненні, чи ні.

Набагато менш визначеними є те, як громадськість сприйме легітимність майбутнього голосування, особливо якщо другого за популярністю кандидата знімуть із балотування. Тож рішення суду кинути Навального до в’язниці за крадіжки, що змусило виборчий штаб зняти його кандидатуру і закликати до бойкоту голосування, поставило Собяніна у «доволі дурне» становище, каже політичний аналітик Центру Карнегі в Москві Маша Ліпман.

Усі очевидні зусилля Собяніна надати голосуванню й, отже, самому собі, блиску законності виявилися безглуздими. Менш ніж за два місяці до виборів тисячі людей зібралися біля мурів Кремля, щоб підтримати Навального й викрити його ув’язнення, яке правозахисні групи та західні уряди швидко засудили як політично мотивоване.

Під час цієї акції протесту, що ускладнила рух на найближчому перехресті до кремлівських воріт, стала відомою гаряча новина, що прокуратура збирається попросити звільнити Навального, поки розглядатиметься апеляція. Менеджер кампанії Волков, котрий під час акції протесту стояв поруч зі мною, прочитавши цю новину на смартфоні, був ошелешений. «Я цього не чекав», – заявив він. Спочатку не повіривши, він однак сказав мені, що Навальний, якщо його звільнять, знову братиме участь у виборчих перегонах. Апеляційний процес може тривати декілька місяців. Тож у Навального достатньо часу.

Значний сплеск його популярності в опитуваннях здається малоймовірним, та якщо це станеться, влада для самозаспокоєння лишила собі захисний вимикач, каже Сергій Марков – давній політтехнолог Кремля, який очолює нині факультет політології в Московському університеті ім. Плеханова. Якщо рейтинги Навального в опитуваннях почнуть підніматися вище 10 відсотків, апеляційний процес, за його словами, може бути прискорений і його знову кинуть до в’язниці. «Механізм задіяний, – сказав Марков Time. – Існує варіант будь-коли вивести Навального з виборів».

Однак рішення дозволити йому балотуватися, як і раніше, пов’язане з ризиками, каже політтехнолог. Той факт, що його кинули до в’язниці, а наступного дня звільнили, засвідчує наявність розбіжностей серед владної еліти щодо того, чи варто ризикувати. «Для однієї групи важливіше, щоб ці вибори справляли враження законних, – каже Марков, який був одним із провідних політичних стратегів Кремля протягом перших двох термінів Путіна на посаді президента. – Для іншої групи важливіше забезпечити, щоб революційність не отримала більшої опори в політичному процесі».

Судова система в цій битві, каже Ліпман, схоже, відіграє роль тюремника, а не незалежного арбітра, яку приписує судам російська конституція.

Та якою б не була справжня причина звільнення Навального, він має намір повністю скористатися цим на свою користь. Отримавши змогу знову користуватися акаунтом у своєму Twitter, він негайно надіслав прихильникам меседж: «Навіть якщо це тимчасово, використаймо цей час, щоб помучити шахраїв». У наступному твіті він додав: «Глибоко вдихаю і знову за роботу».

Однак за межами суду він не був наївним стосовно ролі, покладеної на нього в цих виборах. «Я не якесь домашнє кошеня чи цуценя, яке можна викинути з виборів, а потім сказати, щоб я брав у них участь», – заявив він репортерам. Можливість бойкотувати голосування, за його словами, ще стоїть у порядку денному, якщо є більший сенс позбавити Собяніна легітимності. Цього, здається, він жадає.

Та яким би не був наступний крок Навального, перспектива тривалого перебування у трудових таборах, як і раніше, важким тягарем нависає над його майбутнім.

Джерело: Time

Прихильники Путіна бояться ефекту мученика

Бенджамін Біддер, Spiegel/Москва

Тільки-но арештований і поки що вільний… Росія губиться у здогадах стосовно повороту у справі Алєксєя Навального. Поширюються навіть теорії змови: прихильники Путіна могли втрутитися, побоюючись, що драконівським судовим рішенням проти блогера Кремль шкодить сам собі.

На несподіваний поворот назад своїх обвинувачів Навальний реагував із сарказмом. Чи той прокурор, який нині вимагає негайно його звільнити, бува, не двійник? – запитує він. За наполяганням тієї ж самої особи на нього, Навального, менш як добу тому надягли наручники і доправили в ув’язнення. А потім суд звільнив 37-річного критика Путіна і засудженого з ним Петра Офіцерова. Тимчасово.

Навальний міцно обійняв свою дружину Юлію. Він подякував своїм прихильникам. Тисячі їх влаштували у четвер увечері демонстрації біля брами московського Кремля та в інших містах, протестуючи проти рішення суду. Декілька сотень учасників несанкціонованих зібрань проти влади були арештовані. «Отже, ми не марно виходили на вулиці», – твітили прихильники Навального.

Незвичний процес для російської юстиції

Суд Ленінського району м. Кірова не скасував вироку – 5-річне перебування у виправній колонії за крадіжки «в особливо великих розмірах». Навальному доведеться виконувати його, тільки-но правничу чинність судового рішення буде підтверджено. Адвокати Навального хочуть гучно протестувати.

Однак рішення про звільнення засудженого, ухвалене заднім числом, – украй незвичне явище навіть у численних для російського правосуддя незвичних процесах. «Суддя виносить вирок про позбавлення волі без умовно-дострокового звільнення і осудженого арештовують у суді», – так відомий московський адвокат Оксана Міхалкіна пояснює звичну процедуру. Так і сталося в цій справі від самого початку, а поворот відбувся згодом.

Для Навального, його родини та його прихильників цей маневр влади став радісною несподіванкою. Однак судових спостерігачів він не збив із пантелику. Поширюються теорії змови.

До справи підключився мер Москви Сергій Собянін, який і є вірним послідовником президента Владіміра Путіна. Він оголосив на початок вересня нові вибори в російській столиці. Навальний хотів виступити проти нього. Чи потрібен він Собяніну як кандидат-конкурент, щоб узаконити свою перемогу на виборах?

Про плутанину подбав касаційний суд

Та в будь-якому разі четвер був для Собяніна «чорним днем», каже директор тісно пов’язаного з урядовими колами московського аналітичного Центру політичної інформації Алєксєй Мухін. Звільнення Навального було «спробою врятувати ситуацію».

Відразу після винесення вироку Мухін написав у своєму Twitter, що, можливо, оголошуючи його, провінційний суддя Сергій Блінов просто не добачив додатку про «умовне засудження».

Поживу для таких чуток дала розповсюджена у четвер термінова інформація ІТАР-ТАСС про те, що вирок умовний.

Однак суддя Блінов про пом’якшувальні обставини ніколи не згадував.

Жорсткий вирок викликав обурення не тільки прихильників опозиції. Близькі до Кремля кола також були приголомшені, хоча переважно з інших причин.

Телеведучий і біограф Путіна Владімір Соловйов осуджував те, що Навальному доведеться відсидіти п’ять років у в’язниці, у той час як корумповані чиновники відбуваються в таких випадках умовним ув’язненням. Цим насправді закінчуються 60% звинувачень у розкраданнях.

Чи покарають так само жорстко путінського екс-міністра оборони Анатолія Сердюкова, звільненого в листопаді минулого року через звинувачення у корупції, допікав телеведучий Соловйов.

В ув’язненні Навальний міг стати впливовішим

Те, що Навального кинули б до в’язниш, навряд чи ощасливило б когось із друзів Путіна. «Я ніколи не бачила в Навальному потенціалу, однак тепер у нього він з’явився», – каже близька до Кремля телеведуча Тіна Канделакі. За цим відчувається побоювання, що через намагання державної влади завдати поразки своєму найлютішому ворогові реально він став сильнішим.

В ув’язненні адвокат і блогер справді міг набути більшої популярності, бо чимало росіян вважають, що його переслідують тільки через політичні переконання. Звинувачення у жодному разі не спромоглося довести спостерігачам за судовим процесом, що він вчинив злочини.

«Навальний піднявся від блогера до незаперечного лідера», – заявив радіожурналіст Сергій Доренко.

Нічого доброго не бачить у судовому вироку й журналіст Віталій Третьяков. Навального вважають натхненником московських яструбів. Рішення, з одного боку, дозволити йому стати кандидатом на виборах мера Москви, а потім привселюдно дозволити його засудити було проявом «шизофренії». «Влада хотіла перехитрити опозицію, – сказав Третьяков. – Однак вона перехитрила саму себе».

Джерело: Spiegel-Оnline

Переклад: Аркадій Сидорук