ІІІ Українсько-іспанський форум журналістики відбувся в Інституті журналістики Київського національного інституту імені Тараса Шевченка. «Медіа в новій Європі та Україні, їхня роль у європейському інтеграційному процесі» – такою була тема форуму цьогоріч. Українські та іспанські медіафахівці дискутували про європейські стандарти, українські реалії та перспективи медіаіндустрії в епоху інтернету.

У дискусіях взяли участь українські та іспанські журналісти. Крім того, форум відвідав Посол Королівства Іспанія в Україні Херардо Анхель Бугайо Оттоне. Він підкреслив, що для України дуже вагомим кроком є формування громадянського суспільства та юридичної безпеки. Адже лише покладаючись на юридичну безпеку, європейські інвестиції без перешкод зможуть увійти на український медіаринок. «Преса – кров демократії. Тому роль преси в процесі оновлення України дуже важко переоцінити», – зауважив Посол.

Олена Громницька, генеральний директор Українського інституту розвитку медіа, наголосила на тому, що репутація видання в наш час є набагато важливішою, ніж наклади. Вона означила три кити якісних медіа: «Трьома шляхами успіху медіа є нові медіапотоки, чітко сформована цільова аудиторія, якість і достовірність контенту». «Угода про Асоціацію буде підписана! – висловила свої сподівання Олена Громницька. – І роль медіа в цьому вирішальна».

Про роль ЗМІ в процесах євроінтеграції

Першу частину форуму було присвячено перспективі європейського інтеграційного проекту і ролі засобів масової інформації. Про можливі результати Вільнюського саміту говорили головний редактор видання «Коммерсант-Украина» Валерій Калниш, редактор «Економічної правди» Сергій Лямець та журналістка видання Alternativas Economicas, кореспондент газети EL Pais у Брюсселі Аріадна Трійяс.

Валерій Калниш: «Журналісти мають бути чесними й писати як про плюси, так і про мінуси євроінтеграції»

Валерій Калниш зауважив, що можливе рішення про асоціацію України з ЄС не має стати приводом до подальшої бездіяльності в країні. «Ми не можемо підписати угоду про асоціацію й покласти цей папірець у шухляду, щоб він припадав там пилом», – зауважив Калниш. На його думку, медіа майже нічого не зробили для популяризації євроінтеграційних процесів в Україні. «У лютому 2009-го за євроінтеграцію висловлювалися більше 43% українців, у вересні 2013-го цей показник становить 43,9%. За чотири роки немає ніякого прогресу, і в цьому велика провина ЗМІ», – додав він.

Валерій Калниш зацитував положення угоди, яке стосується журналістики, – про те, що буде створено сприятливі умови для спільного телевиробництва та випуску інформаційних проектів. Співпраця українських та європейських медіа буде очевидним, проте новим явищем для нашої країни. Саме тому українські ЗМІ змушені будуть серйозно конкурувати на ринку із західноєвропейськими каналами чи виданнями. Це завдасть величезних збитків, але й принесе прагнення розвиватися та вдосконалюватися, що забезпечить виживання. Валерій Калниш: «У цій боротьбі виграє сильніший. Тобто – ми». Насамкінець спікер зауважив, що підписання Угоди про асоціацію не створить в Україні раю, оскільки зупинятимуться неконкурентоспроможні підприємства, зросте рівень безробіття. За такої ситуації журналісти мають бути чесними з людьми й розповідати не тільки про позитивні, але й про негативні наслідки асоціації. «Чесно розповідати про все – головний принцип як європейської, так і української журналістики. А це є спільним для обох сторін», – підсумував головний редактор журналу «Коммерсант-Украина».

Сергій Лямець: «Журналісти в Україні можуть писати й публікувати що завгодно, але це не має жодного результату»

Сергій Лямець почав виступ із того, що спитав у присутніх, чи були вони в ЄС та Росії, і де б більше хотіли жити. Відповідь – у Європі. Лямець наголосив, що інтеграція має бути саме політичною, щоб в українського політикуму з’явилися чіткі, спільні для всіх правила гри. Це забезпечить контроль над владою та послаблення ідеологічного тиску на ЗМІ. Спікер зауважив, що українські медіа відірвані від реальності. Вони перетворилися на інструмент пропаганди, багато хто з них підпорядкований нинішній владі, утворюючи з нею чітку владну вертикаль. «Коли влада змінила політичний курс щодо асоціації з ЄС у серпні, як за порухом чарівної палички журналісти почали писати: Європа – добре, Росія – погано», – іронізував Лямець. Тому не виключено, що через декілька місяців ідеологічний курс зміниться і з’являться публікації-вибачення перед «старшим братом» – Росією.

Щодо відповідальності журналіста редактор «Економічної правди» каже, що такого пригнічення свободи слова, як у Білорусі чи Росії, в нашій країні немає, але є інша дилема – втрата значення критичних публікацій. В Україні журналісти можуть писати будь-що про будь-кого, але це ні в кого не викликає бажання протестувати. Протизаконна поведінка давно стала нормою, тому журналістські розслідування втрачають сенс, а отже зникає й можливість щось змінити. Сергій Лямець переконаний: «Асоціація з ЄС принесе в Україну правила гри як у політиці, так і в медіабізнесі. Для нас це зараз необхідно».

Аріадна Трійяс: «Іспанські ЗМІ нічого не замовчували, коли країна вступала до Євросоюзу. Вони не приховували жодних проблем, та все ж люди прагнули жити в ЄС»

Іспанська журналістка Аріадна Трійяс розповіла про історію Іспанії та часткову відмежованість країни від географічної Європи. «1986 року Іспанія увійшла до Євросоюзу, то був нелегкий процес, але ми цього хотіли», – згадала Трійяс. Тоді іспанські медіа, на відміну від українських тепер, нічого не замовчували про можливе безробіття, реформи в таких важливих для країни сферах, як рибальство, сільське господарство. В Іспанії була ейфорія від Європи та європейських цінностей, саме тому вступ до ЄС сприйняли на ура.

Про Україну ж в іспанських ЗМІ пишуть дуже мало, стверджує гостя. Здебільшого висвітлюють тему ув’язнення Юлії Тимошенко, гучні політичні проблеми. «Політичний тиск – це випробування для кожної країни, яка наближається до ЄС, і це варто пройти з гідністю. Тому Україна має приймати всі правила не заради Європи, а заради самої себе», – переконана Аріадна Трійас.

Про медіабізнес в епоху трансформацій

Другу тематичну частину форуму було присвячено медіабізнесу в період економічної трансформації: можливості та виклики для Європи, уроки для України. Спікерами були голова Національної спілки журналістів України Олег Наливайко, директор інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» Олександр Мартиненко та колишній керівник Європейського газетного альянсу, а нині заступник редактора газети АВС Рамон Перес-Маура.

Олег Наливайко: «Україна вже давно залучена до світового ринку»

Голова НСЖУ в першу чергу звернув увагу на те, що «Україні необхідно створити повноцінне громадське мовлення». Також він вважає, що основним шляхом до свободи та ідейної незалежності є роздержавлення медіа.

Стосовно ж давньої хвороби українського медіаринку – джинси – голова НСЖУ зауважив, що збільшення її кількості в медіа пов’язано з появою «безлічі псевдонаукових журналістських шкіл, які випускають некомпетентних працівників».

Реагуючи на трендову останнім часом у медіасередовищі дискусію про перехід принту в онлайн, Олег Наливайко зауважив, що «смерть друкованих ЗМІ – це міф», а «газети і журнали не зникнуть з кіосків та жодної катастрофи з цього приводу не буде».

Він зазначив: «Основна проблема онлайн-видань у тому, що вони не можуть монетизувати власного контенту й перетворити цю справу на прибутковий бізнес».

А щодо інтеграції у глобальний медіаринок Олег Наливайко сказав, що «українські та світові медіа працюють за єдиними стандартами і Україна вже давно залучена до світового ринку».

Олександр Мартиненко: «Журналістика стане бізнесом, коли 80% медіа зникнуть із українського ринку»

Олександр Мартиненко, згадавши історію агентства «Інтерфакс-Україна», яке він очолює з дня заснування, підкреслив: агентство заробило свої гроші на ринку чесно. «Є три невід’ємні складові цього: сучасний стандарт роботи, орієнтованість на потреби клієнта, акуратне витрачання коштів», – додав він.

На його думку, в Україні журналістика стане бізнесом, коли 80% медіа зникнуть із українського ринку, оскільки річний бюджет реклами (це в середньому 400 млн доларів) не може витягнути такої великої кількості ЗМІ.

Він, як і Олег Наливайко, вважає, що паперові видання не зникнуть так швидко. «Коли планшет коштуватиме 100 доларів, буде завтовшки з аркуш паперу, його можна буде скласти учетверо, а вай-фай покриття стане стовідсотковим, дешевим і дуже швидким – тільки тоді, можливо, зникнуть паперові видання», – припустив Олександр Мартиненко.

Директор «Інтерфакс-Україна» більш скептично оцінив можливий прихід європейських інвесторів на український медіаринок. Мартиненко висловив сумнів, чи захочуть вони вкладати ресурси в Україну. «Вони можуть приїхати, подивитися і, як декілька років тому, поїхати, щоб більше ніколи не повертатися», – додав він.

Рамон Перес-Маура: «Інтернет-ЗМІ все одно виграють, бо не витрачають грошей на папір і друк»

Іспанський медіаексперт представив дещо відмінний від українського погляд на розвиток ринку друкованих медіа. Він розповів, що в останні роки маже всі іспанські видання на 11–16% скоротили тиражі і втратили прибутки. «У моєму виданні залишилася третина штату, більше немає друкарні, а також довелося об’єднатися з регіональною видавничою групою», – зазначив Рамон Перес-Маура.

Він переконаний, що «виграє на ринку лише той, хто зможе змінитися й адаптуватися до нових умов».

Рамон Перес-Маура звернув увагу на те, що планшет може стати «ключем до прибутку для газет», адже вартість друкованої газети в Іспанії 1-1,5 євро, а онлайн-версії – 60–70 центів. Тому він переконаний, що «інтернет-ЗМІ все одно виграють, бо не витрачають грошей на папір і друк».

Фото автора