Штрафи для ІТ-компаній за несвоєчасне блокування контенту — законопроект Великої Британії
Штрафи для ІТ-компаній за несвоєчасне блокування контенту — законопроект Великої Британії
Як пише The Guardian, мова йде про блокування відеотрансляцій жорстокого поводження з дітьми, екстремізму, терористичних атак, кібербулінгу та інформації, яка може заохочувати людей до заподіяння собі шкоди.
Законопроект закріплює за онлайн-платформами обов’язок контролю такого вмісту. Документ стосуватиметься будь-якої компанії, яка дозволяє користувачам обмінюватися вмістом від користувачів, або взаємодіяти один з одним в інтернеті. Сюди входять соціальні мережі, сайти для розміщення файлів, громадські форуми, служби обміну повідомленнями та пошукові системи.
Слідкувати за роботою компаній у цьому напрямку буде незалежний регулятор. Крім того, керівники соціальних медіа можуть нести особисту відповідальність за нездатність видалити такий контент з їхніх платформ.
«Нас не цікавить в цьому питанні контент від журналістів. Те, що вони кажуть по радіо, пишуть у газетах, говорять на телебаченні, контролюється іншими способами. Зараз ми говоримо про контент, створений користувачами інтернету. Тобто вміст, який публікують звичайні люди, а онлайн-платформи полегшують доступ до такого роду контенту. Так що це не про журналістику, а про нерегульований простір, який нам потрібно краще контролювати, аби він був безпечніший для людей», — зазначив Джеремі Райт (Jeremy Wright), державний секретар Великої Британії з питань цифрових технологій, культури, медіа та спорту.
Видання додає, що протягом останніх років кількість повідомлень про жорстоке поводження з дітьми в інтернеті значно зросла. Якщо у 2004 році їх було 110 тис. в усьому світі, то минулого року — 18,4 млн.
В описі до законопроекту автори нагадали про самогубство у 2017 році 14-річної Молі Рассел (Molly Russell), батько якої звинувачує у підштовхуванні до цього кроку соціальну мережу Instagram. Також в обґрунтуванні згадали про нещодавню відеотрансляцію у соцмережах стрілянини в Новій Зеландії.
Раніше «Детектор медіа» писав, що аналогічний закон вже ухвалив парламент Австралії. Керівників онлайн-сервісів можуть засудити до трьох років ув’язнення за неоперативне видалення образливого вмісту. Чи достатньо швидкою була реакція сервісу щодо видалення вирішуватиме суд.