У М’янмі влада вела інтернет-пропаганду проти меншини рогінджа, — NYT
У М’янмі влада вела інтернет-пропаганду проти меншини рогінджа, — NYT
The New York Times заявляє, що у цій операції брали участь близько 700 людей. Вони створювали сторінки нібито з новинним контентом чи про життя знаменитостей і активно набирали уподобання. Згодом на цих сторінках починали постити сенсаційний контент, що стосувався мусульман-рогінджа.
«Часто вони публікували шалені фотографії трупів, які, за їхніми словами, свідчили про напади рогінджа», — пише The New York Times.
Facebook відреагував на це у серпні, заблокувавши сторінки представників армії М’янми (включаючи головнокомандувача армії цієї країни генерала Аунга Хлайна) та їхніх організацій. Після публікації у NYT платформа видалила ще 13 сторінок і 10 акаунтів. Компанія зазначила, що «ці сторінки були пов’язані з армією М’янми, хоча на перший погляд здавалися ресурсами новин, розваг, повідомлень про індустрію краси». Одна з таких сторінок мала 1,3 млн унікальних підписників.
Видання детально описало, як велася ця інформаційна кампанія. Робітники працювали у декілька змін, а на вході у всіх (крім вищого керівництва) перевіряли телефони, аби підтримувати секретність.
Інтернет-платформу використовували задля сприяння страху і підбурювання до насильства буддистської більшості у М’янмі до меншини мусульман-рогінджа. Наприклад, минулого року одна з вищезгаданих Facebook-груп розіслала повідомлення буддистам, де звинувачувала у тероризмі мусульман, і навпаки.
«Військові отримали велику користь від Facebook, — розповів NYT Зет Ше Він (Thet Swe Win), засновник некомерційна організація Synergy, яка опікується соціальними проблемами в М'янмі. — Я б не сказав, що Facebook безпосередньо бере участь у етнічних чистках, але вона несе відповідальність за те, що не вжила належних заходів, щоб не стати прибічником геноциду».
Нагадаємо, ООН заявила про геноцид мусульмани-рогінджа. З 2016 року майже мільйон представників цієї народності втекли з М’янми. Крім того, нещодавно суд цієї країни засудив двох журналістів агентства Reuters до семи років в'язниці за те, що вони незаконно отримали доступ до секретних державних документів про цю меншину.