Чиновник перерахував пункти, які мають бути виконані компанією до кінця 2018 року, щоб цього не сталося. Це зокрема локалізація баз даних російських громадян на території РФ, видалення забороненої інформації, а також «дотримання інших законів».

«Якщо нічого з цього або принаймні щось з цього не буде виконано, або ж якщо російську державу не буде поінформовано про намір провести такі дії, то, очевидно, постане питання про блокування», – заявив пан Жаров.

Керівник Роскомнагляду також додав,що регулярно зустрічається з представниками Facebook. Зокрема в лютому він ще раз поінформував американську компанію про позицію відомства щодо неї.

Пан Жаров також поставив під сумнів перспективи роботи на території Росії ще двох американських ІТ-корпорацій – Amazon і Google, IP-адреси яких відомство почало закривати у зв'язку рішенням суду заблокувати роботу месенджера Telegram на території Росії.

Як повідомляє DW, через обмеження доступу до Telegram відомством було заблоковано понад 15 мільйонів IP-адрес, з яких жителі Росії намагалися користуватися месенджером. З цієї причини близько 60 російських компаній звернулися за юридичною допомогою правозахисників. Адже обмеження доступу до численних сайтів та інтернет-сервісів принесло компаніям суттєві матеріальні збитки. Деякі фірми вже розмірковують щодо подання судових позовів проти Роскомнагляду.

Нагадаємо, 13 квітня російський суд ухвалив рішення заблокувати месенджер Telegram на території Росії. Доступ до месенджера буде обмежено до виконанням ним вимоги надати Федеральній службі безпеки Росії ключі шифрування. Засновник та керівник месенджера Павло Дуров неодноразово заявляв, що не передаватиме урядам держав ключі шифрування, бо Telegram захищає свободу і конфіденційність.

16 квітня Роскомнагляд почав блокування Telegram та попередив про те, що має намір обмежити роботу VPN і проксі-сервісів, за допомогою яких можна обійти блокування Telegram.

17 квітня Роскомнагляд заявив, що зафіксував кілька спроб DDoS-атак на свій сайт за добу.