15-19 травня у Празі проходить Stratcom Summit 2017,  організований Центром стратегічних комунікацій НАТО (Stratcom). Головні питання, які обговорюються – як НАТО та Євросоюз мають відповідати дезінформаційним операція Кремля та яких заходів  вживати для протидії гібридним загрозам.

 У заході взяли участь понад 300 учасників із 27 країн. Серед спікерів - провідні експерти Європи з питань комунікацій та інформаційної безпеки, зокрема, Якуб Калєнскі з EEAS East Stratcom Team; Ейтвідас Баярунас, Повноважний Посол Литви з питань гібридних загроз; Едвард Лукас, віце-президент СЕРА; Міріам Лексман з IRI, президент RFERL Томас Кент.

Блок конференції, присвячений громадянському суспільству, почався з обговорення  актуальних досліджень російської пропаганди. Якуб Янда, заступник директора аналітичного центру Evropske Hodnoty, говорив про дослідження відповіді європейських країн пропаганді Кремля; Роман Шутов, програмний директор ГО «Детектор Медіа», презентував Індекс інформаційного впливу Кремля. Нагадаємо, що 16 травня презентація цього дослідження відбулась у Києві.  Це інструмент, розроблений групою аналітичних центрів Східної та Центральної Європи для вимірювання можливостей уряду Російської Федерації впливати на інформаційний простір інших країн для реалізації своїх цілей.

«Кількісне вимірювання російського інформаційного впливу дозволило нам порівняти ситуацію в різних країнах і виявити загальні тенденції», - зазначив Роман Шутов. За його словами, ключовими тенденціями виявились:

• Повільна реакція політиків, неоперативність реакції держав на гібридні загрози;
• Медіаграмотність не є в політичному порядку денному; медіаосвітою займаються фактично лише громадські організації;
• Національні ЗМІ залишають великий простір для російського маніпулятивного впливу. Це викликано, з одного боку, олігархічною системою власності на медіа і впливом власників на редакційну політику, з іншого – браком професіоналізму самих журналістів;
• Громадські організації виявилися найбільш мобільними у протидії інформаційній агресії, але їхні ресурси обмежені і без підтримки з боку уряду і ЗМІ їхніх зусиль вкрай недостатньо.

Дослідження викликало жваву реакцію учасників. Українці і грузини мусили пояснити, чому в Індексі окрему увагу приділено церкві. «Належність до православ’я не означає, що людина має проросійські погляди, - пояснювала австрійським колегам директорка Media Development Foundation Тамар Кінцурашвілі, дослідниця Індексу інформаційного впливу Кремля в Грузії, - але православна церква, підконтрольна Кремлю, активно поширює ідеї “русского мира” і є частиною пропагандистської системи».

Учасники запитували, чи обмежується загроза лише дезінформацією, чи ми маємо говорити про більш широке коло питань, що складають гібридну агресію. Роман Шутов пояснив: «В Україні вже давно є аксіомою, що фейки, дезінформація – це лише вершина айсберга, суть проблеми не в них. І навіть не у російських медіа. Небезпека у наших власних ЗМІ, які поширюють кремлівські наративи – і дослідження показало, що це загальна тенденція. Непрофесіоналізм журналістів – ось у чому небезпека; їхня залежність від власників – це небезпека. Нерозуміння громадянами, як відрізнити брехню від правди і обрати достовірні джерела новин – це небезпека. І саме з цими проблемами ми маємо працювати, щоб досягти результату».

Повний звіт можна завантажити тут (англійською тут). Головні результати викладені тут.

Нагадаємо, що у  лютому 2017 року ГО «Детектор медіа» презентувала результати соціологічного дослідження «Як російська пропаганда впливає на суспільну думку в Україні», яке проводилося Київським міжнародним інститутом соціології.

Експерти «Детектора медіа» регулярно здійснюють огляд російських ЗМІ щодо висвітлення там актуальних українських подій, а також аналізують, як в українському медіапросторі ретранслюються меседжі російської пропаганди.  

Восени 2016 року MediaSapiens публікував рекомендації організації The European Values щодо протидії російській пропаганді й рекомендації Центру аналізу європейської політики CEPA.