«Репортери без кордонів»: «Ви не поборете пропаганду пропагандою»
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
«Репортери без кордонів»: «Ви не поборете пропаганду пропагандою»
На думку організації, ці заходи у відповідь продемонстрували, «як охоче деякі ланки політичної еліти поспішно накладають обмеження на свободу ЗМІ в Україні». Так, у серпні 2014 український уряд заборонив мовлення 15 російських телеканалів. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков підписав розпорядження, яке блокувало їх від кабельної мережі України на тій підставі, що російські канали транслювали «пропаганду війни та насильства». Станом на 2 квітня 2015 президент Петро Порошенко підписав закон, що який забороняє показ багатьох російських серіалів та фільмів. «Репортери без кордонів» називають ці рішення напрочуд контроверсійними.
У звіті цитують директора Академії української преси Валерія Іванова, який різко критикує блокаду російських каналів. Медіа-експерт осудливо називає таке рішення «недемократичним»: «Що змушує уряд думати, що він має право вирішувати, що громадяни можуть, або не можуть дивитися?».
«Він зауважує, що були заборонені навіть ті російські фільми, які були створені декілька десятиліть тому. Пан Іванов вважає, що вжиття таких суворих заходів скоріше результат радянських рефлекторних реакцій, аніж розумної стратегії. Так, від початку української кризи Державне агенство України з питань кіно внесло понад 400 російських стрічок до списку заборонених фільмів», - зазначають «Репортери без кордонів».
Міжнародна організація також критикує призначення в якості міністра інформації журналіста й політика Юрія Стеця, який є близькою довіреною особою президента Петра Порошенка. «Репортери» зауважили, що нову владу звинуватили «в придушенні російської пропаганди в країні і поширенні контрпропаганди як в Криму, так і в районах, контрольованих проросійськими військами в Східній Україні».
«Це не завдання уряду контролювати інформацію, - каже керівник німецького відділення «Репортери без кордонів» Крістіан Мір, критикуючи рішення в той час. - Ви не поборите пропаганду пропагандою. Натомість слід заохочувати незалежні ЗМІ та критично налаштованих журналістів. Це не гарний початок для новообраного уряду, коли перше, що він робить, це створює свого роду міністерство пропаганди».
Також у звіті наголошується, що українські та іноземні журналісти стали об’єктом безпрецедентної спроби дифамації українського веб-сайту «Миротворець» у травні 2016. «Цей контроверсійний націоналістичний веб-сайт опублікував персональні дані 4068 журналістів, які отримали акредитацію як журналісти у самопроголошених «народних республіках» Луганська та Донецька за останні два роки. Українські хакери зламали базу даних «народних республік» та опублікували документи, що включають телефонні номери та електронні пошти цих журналістів. У відкритому листі до веб-сайту численні українські журналісти закликали співробітників сайту негайно прибрати список, стверджуючи, що акредитація не означає у будь-якому випадку співпрацю, але надає журналістам, які їздять у Східну Україну, певний захист».
Раніше «Репортери без кордонів» вимагали від української влади невідкладного притягнення до відповідальності осіб, які оприлюднили особисті дані українських та зарубіжних журналістів, акредитованих при так званих невизнаних республіках «ДНР» та «ЛНР».
В організації переконані, що відповідальні за появу персональної інформації у публічному доступі повинні постати перед судом. Також, на думку Біра, політичні наслідки повинні спіткати і народного депутата фракції «Народний фронт» Антона Геращенка, який привітав оприлюднення цих даних. «Звичайно, цього може бути недостатньо для юридичних дій, але більш ніж достатньо для політичної відповідальності», - зазначив Бір.
Нагадуємо, що у четвер, 2 червня, міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» презентувала новий звіт про ситуацію з журналістикою та мас-медіа в Україні «Розчарування після Євромайдану».
«Репортери без кордонів» звертаються до іноземних урядів, донорських організацій та ЗМІ із закликом посприяти у реформуванні українських мас-медіа.
У рамках дослідження вона провела в Україні понад 30 інтерв'ю з журналістами та медіа-експертами. Фінансово підтримав підготовку звіту Фонд імені Роберта Боша.